Культова вистава «Конотопська відьма» у Луцьку. Як це було
Думки про побачене, і що про це написав The New York Times.
27 листопада до Луцька привезли виставу Івана Уривського «Конотопська відьма» . Ту саму, що розпродувала квитки у Києві за лічені хвилини, збирала мільйони переглядів у тіктоці та отримала рецензію у The New York Times.
Луцьк оцінив подію: зала драмтеатру на майже 800 місць зібрала одразу два аншлаги, влаштували додатковий показ.
Ми теж подивилися і ділимося враженнями.
Чому «Конотопську відьму» Уривського вважають шедевром?
По-перше, це дуже і дуже красиво.
Естетика — у кожній деталі, від оформлення сцени до музичного супроводу. Від живих скульптур символічного тріо відьом до розкішної пластики рухів і танців кожного актора. Від діалогів, взятих із повісті 19 століття, доповнених дотепними жартами і сучасним контекстом, до мінімалістичних спецефектів (містичне неонове блимання настінного хреста, завіяне вітром у вікно пір’я, проливний дощ). Усе це разом створило ніби паралельну, містичну реальність і щире задоволення для очей.
По-друге, це чесна історія.
Історія, в якій немає «причесаних» позитивних героїв і суцільних негідників. Є люди, які часом ухвалюють дурні рішення, хочуть чогось неможливого, спокушаються на легке розв’язання проблем. Цій історії віриш — не завжди, до речі, співпереживаєш — але віриш від першого діалогу сумного сотника Забрьохи до останнього фінального монологу відьми.
По-третє, сучасний контекст.
Козацька армія, збір на похід, Російська імперія, сильні світу цього з дивними ідеями, гоніння на відьом — у виставі є багато флешбеків, які перегукуються з реальністю.
Проте насправді саме це не видалося аж настільки важливою перевагою вистави. Мистецтво (чесне і справжнє) за замовчуванням має говорити про важливе, про те, що болить людям навколо. І навіть якщо це історія 19 століття, розказати її повинні зрозумілою мовою. «Конотопській відьмі» це точно вдалося.
Що писав про «Конотопську відьму» The New York Times?
Через місяць після прем’єри «Конотопської відьми» у Києві рецензію на виставу опублікували у The New York Times. Постановці, на яку майже неможливо взяти квитки, присвятили статтю із назвою «Onstage, Witches and Cossacks Strike a Chord With Ukrainians» («Відьми та козаки зі сцени змушують українців хвилюватися»).
У відгукові відзначили три моменти: відновлення інтересу до української культури, реалістичні паралелі з сучасністю та українських відьом.
Ось цитата зі статті:
«Відьми дуже відгукуються в українській культурі та є опорою її народних звичаїв. На початку війни відео з міста Конотоп на північному сході України стало вірусним у мережі. На ньому зафіксовано жінку, яка наближалася до танка, коли російські війська просувалися в Україну. Вона закликає відьом кинути виклик солдатам.
«Ти хоч знаєш, де ти? Це Конотоп», — говорила вона.
«Кожна друга жінка тут — відьма», — додала перед тим, як сказати російському солдату, що він буде проклятий імпотенцією.
Часто в кав’ярнях можна почути українську пісню про відьму, яка проклинає ворога, написану поетесою Людмилою Горовою. «Буде тобі, враже, так, як відьма скаже», — йдеться у тексті.
«Українців, — каже режисер Уривський, — приваблює образ відьми».
Де можна подивитися «Конотопську відьму» і які ще вистави Уривського будуть у Луцьку?
Виставу «Конотопська відьма» театр Франка надалі покаже у таких містах:
1 грудня — Кривий Ріг, Театр драми і музичної комедії.
8 грудня — Івано-Франківськ, театр ім. Франка.
15 грудня — Житомир, обласний драмтеатр.
31 січня — Ужгород, Закарпатський облдрамтеатр.
2 лютого — Тернопіль, обласний драмтеатр.
9 лютого — Полтава, Палац дозвілля «Листопад».
19–20 лютого — Одеса, Театр музкомедії.
22 лютого — Черкаси, ПК «Дружба народів».
Також театр Франка покаже у Луцьку виставу «Безталанна» режисера Івана Уривського:
17 січня, 18:30–20:30 — Волинський обласний драмтеатр.