Три хвилини на мистецтво. Руслан Кашаюк «Шлях Христа — шлях України»
Подивіться протягом трьох хвилин на твір мистецтва. І подумайте про те, що бачите.
-f59acd1fe8790d5f097331c9651d4c09.jpg)
Руслан Кашаюк «Шлях Христа — шлях України», 2025. Фото: Тарас Лучко.
Фото: Тарас Лучко
Минулого разу ми показували триптих «Волинське літо» Богдана Ясинського.
Сьогодні пропонуємо роздивитися картину «Шлях Христа — шлях України» Руслана Кашаюка.
Розгорніть фото і протягом трьох хвилин подумайте:
що означають кольори на картині?
чому Страсний шлях Христа пролягає через Україну?
що символізує сова у цій художній історії?
Руслан Кашаюк «Шлях Христа — шлях України», 2025. Дерево, акрил.
Фото: Тарас Лучко
Руслан Кашаюк «Шлях Христа — шлях України», 2025
На червоно-чорному тлі художник зобразив карту України. Бентежний багряний довкола створює драматичний дисонанс із безтурботно-блакитним. Гаряча барва проникає крізь контури карти країни, скрізь залишає полум’яні язики.
У центрі картини — постать Христа у терновому вінку. Несучи важкий хрест, Ісус йде останній шлях на Голгофу. Позаду постаті Христа — тінь воїна.
Таких солдатських силуетів у роботі декілька. Військові у формі й зі зброєю у руках. Ми не бачимо їхніх облич, але знаємо — чоловіки стоять на захисті. Навіть небесний воїн з мечем, якого автор картини зобразив із крилами та щитом, продовжує нести службу.
Фрагменти жіночих портретів на полотні пронизані болем і стражданням. Яскраво-жовте зображення жінки вкрите криваво-червоними мазками. Поряд з українками страждає й Богородиця. Вона склала руки в молитві за усіх українських синів й дочок.
Художник не створює картин для естетичного задоволення. Його роботи — не просто зображення, це медитація про страждання. Це мости між епохами.
Перед глядачем в один момент постають дві історії жертовності: одна – війна, що змінила хід історії людства, інша — наша, сучасна, що змінює долю України.
Для митця це візуальна молитва, у якій Христос супроводжує і підтримує українських захисників на шляху захисту України.
Мистецтво як зцілення
Руслан Кашаюк почав малювати після поранення на російсько-українській війні. Влітку 2014 року військовий отримав важку контузію, після якої не міг розмовляти вісім місяців. Мистецтво стало для нього реабілітацією, способом висловитись, вилити біль.
Експериментував із різними матеріалами та техніками, захоплювався іконою на склі. Зараз чоловік пише акрилом на дерев’яній дошці. Створив серію портретів загиблих побратимів. Розповідає, через мистецтво, відчуває зв’язок із друзями.
Усі художні роботи спрямовує на благодійні аукціони. Про свій талант каже: «Даром отримав — даром віддаю. Це для мене не заробіток».

Руслан Кашаюк на презентації виставки у Волинському академічному театрі ляльок.
Довідково. Руслан Кашаюк — український військовий капелан, учасник бойових дій (АТО/ООС та на фронті з 2022 року) як снайпер та пізніше у складі батальйону «Айдар» на фронті. Був поранений та мав важку контузію.
Художник та випускник факультету культури та мистецтв.
Відомий сакральними та військовими тематичними картинами, які він використовує для благодійних цілей: організовує виставки-продажі своїх картин, щоб зібрати кошти на допомогу українським захисникам, зокрема на придбання військової оптичної техніки.