Три хвилини на мистецтво. Богдан Ясинський «Волинське літо»

Знайомимо вас з картинами луцьких художників, а ви — роздивляйтесь, думайте, впізнавайте, знаходьте власні сенси.

Минулого разу ми запрошували до ритуального «Танцю» від луцького художника Костя Борисюка.

Зараз вашій увазі пропонуємо триптих Богдана Ясинського «Волинське літо».

Розгорніть фото і протягом трьох хвилин подумайте:

• які асоціації викликає розділене на смуги зображення на полотні?

• чому обличчя селян нагадують лики святих?

• скільки побутових сюжетів ви бачите на картинах?

Богдан Ясинський, «Волинське літо», 1999 р.

На трьох полотнах ви бачите прості, буденні події життя в селі: збирання чорниць та грибів, робота у полі, випасання худоби. Художник не намагається реалістично відобразити побут селян. Навпаки — пише графічно, чистими кольорами. Люди, худоба, кошики з ягодами, гриби розташовані на полотнах одним рядком, майже не перекривають один одного — кожна деталь однаково важлива.

Кадри на картинах змінюються, ніби у кліпі чи кіно. Твори читаються смугами, почергово демонструючи глядачеві портрети, сільські літні пейзажі поміж хмар, різноколірні гриби та ягоди.

«Я писав цю роботу в той період, коли на телебаченні масово з’являлися кліпи — музичні, рекламні. Уся інформація йшла через кліпи. Подумав, чому б не застосувати цей прийом у живописі? Окремі кадри немов пропливають перед очима», — розповідає автор триптиха.

Художник вважає найважливішим у своїй творчості створення настроїв, певних емоційних станів. Каже, коли є настрій, відразу проявляється образ. Головне — вловити необхідну емоцію.

Захоплення іконописом, розписи храмів відображені в живописі Богдана Ясинського. Переконаний, стилістика ікони з притаманною їй стилізацією та спрощеними формами дозволяють відірватися від надмірної деталізації та поверхневості й заглибитися у сенси.

«Я не звеличував навмисно персонажів „Волинського літа“ — лише використовував можливий метод створення портрета. Виявилося, що іконописний образ — оптимальна подача, аби ці люди відрізнялися від тих колгоспників, до яких привчив радянський соцреалізм», — пояснює художник.

Мистецтвознавиця Зоя Навроцька каже, Богдан Ясинський спонукає розвивати оптику бачення глядача, змушує рефлексувати.

«Він використовує стилістичні прийоми іконопису, хоч і пише, здавалося б, світські прості теми, які рідко потрапляють на полотна. Буденні прості сюжети часто програють екзальтованим темам у мистецтві. Ось жінка пасе порося. Дядько їде на возі. Солома, жнива, робота на полі. Філософський контекст цих образів полягає у простому щасті працювати на землі, бути разом, як жінки, які збирають чорниці», — пояснює мистецтвознавиця.

Довідково. Богдан Ясинський — український живописець, графік та скульптор. Член Національної Спілки дизайнерів України, Волинської обласної організації НСХУ

Народився 1951 року с. Зелений Гай на Львівщині. Навчався у Львівському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва.

Від 1979 року живе і працює у Луцьку.

Був викладачем кафедри дизайну будівельного факультету Волинського національного технічного університету.

Учасник мистецьких конкурсів, а також міжнародних пленерів у Польщі та в Україні. Представляв свою творчість на персональних та збірних виставках.

Твори мистця зберігаються у колекції Волинського краєзнавчого музею та в приватних зібраннях.