Три хвилини на мистецтво. Кость Борисюк «Танець»
Подивіться протягом трьох хвилин на твір мистецтва. І подумайте про те, що бачите.
-11107c86f4dc903ebb697ba692183b5b.jpg)
Кость Борисюк «Танець».
Спробуйте абстрагуватись від логічних розшифровок побаченого — зосередьтесь на емоціях, відчувайте. І, можливо, поділіться своїми асоціаціями.
Минулого разу ми разом згадували вірші-писанки (або поезомалярство, як назвав цей жанр основоположник українського футуризму Михайль Семенко) луцького дисидента, художника та поета-шістдесятника Костя Шишка.
Зараз вашій увазі пропонуємо роботу від Костя Борисюка «Танець» із третьої частини циклу Ritual Dancing.
Розгорніть фото і протягом трьох хвилин подумайте:
скільки танцівників ви бачите на картинах?
чому люди на полотні зображені оголеними?
які емоції викликають у вас побачені образи та кольори?
Про що «Танець» Костя Борисюка?
Художній проєкт Ritual Dancing складається з трьох серій масштабних полотен. Роботу над ними Кость Борисюк розпочав ще у 2013 році. Відтоді тема ритуальних танців у його творчості змінювала як візуальні образи, так і сенси.
Митець вважав, що робота над серіями змушує заглибитись у предмет зусібіч — випробувати всі техніки та методи сприйняття. У своїх роботах він намагався відірватися від очевидних образів й буквальних прочитань та писати свою композицію.
Танці Борисюка словами мистецтвознавця
Ось що каже про виставковий проєкт Костя Борисюка Ritual dancing ІІ мистецтвознавиця Зоя Навроцька:
«Постмодерністична мова мистецтва цього художника позбавлена однозначного прочитання. Неначе важкий рок у виконанні симфонічного оркестру, вона приголомшує чуттєвістю й провокативністю. Віртуозно, з дотриманням усіх законів статики (на взірець канонічних розписів давньоєгипетських пірамід) написані персонажі об’ємних полотен. Однак, попри цю демонстративну статичність, вони несуть у собі приховану динаміку, готовність до активних дій, різних жестів спотвореної жахом міміки.
А втім, про що говорить художник? Про обрядові дійства шумерів чи єгиптян? Профільні зображення персонажа (ймовірно самого автора?), який споглядає праворуч-ліворуч, з різних точок експозиції, неначе виконуючи свою партію на цій партитурі життя. Можливо, так емоційно й нещадно митець звертається до своїх сучасників-співвітчизників?»
Танець на полотнах митця динамічний, експресивний. Глядач вловлює окремі па: кроки безлічі ніг, рухи тонких пальців, екзальтовані обличчя танцівників. Художник вказує на важливість ритуалу в культурі як системотворчого ядра, водночас критикуючи десакралізацію ритуалу в сучасній культурі.
Ритуальні танці, які в давнину апелювали до абсолютного — бога, світового розуму, космічного порядку, сьогодні перетворилися на симулякр — вдавану гру людей в масках.
Як говорив про танець Кость Борисюк
До удаваних ритуалів нижчого щабля Кость відносив політичні ігри.
«Це і є ритуальні танці, тільки того найнижчого щабля. Моя тема має дуже широкий діапазон і кожен буде сприймати її на різних рівнях. Хочеться допомогти більшості дотягнутися до вищих щаблів розуміння», – говорив Кость Борисюк на відкритті виставкового проєкту Ritual Dаncing III у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у грудні 2020 року.
Митець працював у стилі абстрактного експресіонізму, акцентуючи на кольорі, а не формі. Підкреслював, що відчуває малярство ближчим до асоціативно вільної музики, ніж до буквальної у своїх образах літератури.
Безпредметне мистецтво не має кордонів, воно може виразити емоції сповна. Живопис — це емоції кольору.
Кость Борисюк
Він промовляв барвами не лише на полотні, а й у житті. Стильний, впізнаваний, любив яскраві деталі в гардеробі — зав’язаний французьким вузлом шарф, вовняні кепки-восьмиклинки і яскраві бейсболки. Його часто можна було зустріти за філіжанкою кави в центрі Луцька або за неквапливою прогулянкою в компанії дружини Євгенії.
Художника не стало 7 січня 2025 року у Луцьку. Похований у рідному селі Городище.

Кость Борисюк у майстерні. Фото із фб Костя Борисюка.
Довідково. Кость Борисюк народився у 1949 році. Закінчив Львівське училище прикладного і декоративного мистецтва імені І. Труша. У ранній період творчості писав у жанрах портрета, пейзажу, створював алегоричні композиції. Згодом почав експериментувати у безпредметному малярстві.
Експонувався у Шотландії, Великобританії, Нідерландах, США. Його твори зберігаються в Інституті україністики при Гарвардському університеті (м. Кембридж, США), волинських музеях.
Підготовлено за матеріалами: Енциклопедії сучасної України , Музею сучасного українського мистецтва Корсаків, статті на сайті «Таблоїд Волині».