Досвід титулованого літературного міста. Чому Луцьку повчитися у Львова

Львів — місто літератури ЮНЕСКО. Цей статус уже 10 років допомагає розвивати міжнародну культурну взаємодію. У 2019 році Одеса приєдналася до списку. А з 2021 року Харків є креативним містом музики.

Міжнародна мережа креативних міст ЮНЕСКО охоплює понад 300 населених пунктів, що мають титул в одній із восьми індустрій. Це література, музика, дизайн, кіно, медіамистецтво, гастрономія, ремесла і народні мистецтва, архітектура. Мережу започаткували у 2004 році, а першим титул отримало місто Единбург (Шотландія).

Мета — сприяти зростанню креативності як невід’ємної частини міського розвитку та створювати можливості для реалізації мистецьких ініціатив.

Команда Офісу «Львів — місто літератури ЮНЕСКО» відвідала Луцьк, щоб 7 березня у просторі «Мистецький» розповісти про досвід культурної співпраці.

Організаторами зібрання стали Літературна платформа «Фронтера» та платформа «Алгоритм дій».

Що дає титул креативного міста ЮНЕСКО?

Богдана Брилинська, проєктна менеджерка офісу «Львів — місто літератури ЮНЕСКО», розповіла про деякі аспекти роботи з титулом.

Його надають один раз і не можна змінити. Це зобов’язання працювати у певній креативній індустрії і розвивати обраний напрямок. Щодо інших програм, наприклад, нагорода книжкова столиця ЮНЕСКО присуджується лише на один рік. Такі міста повинні сприяти популяризації книжок і читання, а також організувати програму заходів на цей період.

«Місто має бути відданим тому титулу, на яке воно зважується, і готовим з ним працювати», — пояснює Богдана Брилинська.

Щодо фінансів, то ЮНЕСКО не надає такої підтримки, але співпраця з ним відкриває чимало можливостей, оскільки міста отримують партнерів із мережі «літературних міст». Це дозволяє організовувати спільні міжнародні проєкти та залучати грантові кошти.

Що чотири роки потрібно подавати звіт про діяльність, яку оцінюють колеги з інших міст та представники ЮНЕСКО. Звіти представляють на щорічних з’їздах.

Менеджерка міжнародних проєктів Надія Брилинська розповідає, як змінилось культурне життя Львова після отримання титулу:

«Навколо офісу почали „роїтися“ нові проєкти, нові люди. Офіс став осередком, до якого звертаються дієвці культури, літератури. Це додало ефективності до мережування».

Яку роль відіграє мережа у взаємодії між містами?

Зі слів Ганни Хрякової, менеджерки з комунікацій та міжнародних проєктів, мережа — це ґрунт для існування титулів міст літератури. Окрім підтримки мережі всередині міста, важливо напрацьовувати хороші зв’язки з іншими країнами.

Для новоспечених міст літератури призначають місто-ментора, що вже має досвід. Це допомагає більш якісно співпрацювати, щоб впровадити більше літературних проєктів.

Прикладом такого партнерства є допомога естонського міста літератури Тарту. За його підтримки реалізували Премію Львова — міста літератури ЮНЕСКО. Призовий фонд — 150 тис. грн. А також дві спеціальні нагороди по 50 тис. грн. Участь у змаганні можуть брати автори зі всієї України.

Також спільно з Вільнюсом офіс започаткував альманах «Читання молодого міста», де публікують твори молодих авторів. Як пояснює Ганна, ця ініціатива залучає нових людей до літературного середовища та дає можливість митцям «бути почутими».

Культурна дипломатія на міжнародній арені

Мережа креативних міст також є майданчиком, де можна розповісти про українські реалії через призму власне культури.

У 2016 році команда офісу відвідала з’їзд креативних міст ЮНЕСКО. Серед них були і представники російського міста. У той час минув Майдан, Росія анексувала Крим та вторглася на Схід України. Доступною формою протесту була відмова у співпраці.

Мережа міст літератури підтримала Україну та публічно засудила російську агресію. Попри те, що у мережі є російське місто, його представників не запрошують на спільні зустрічі та заходи. На жаль, зараз процедури відкликання титулу поки що немає.

Після повномасштабного вторгнення Офіс «Львів — місто літератури ЮНЕСКО» піднімає тему війни у своїх виступах на з’їздах. Для прикладу, цьогоріч чимало представників мережі приїздило до Львова. Окрім спільних панельних дискусій, їх повезли на військовий цвинтар, аби показати масштаби трагедії та розповісти історії загиблих. У Львові, порівняно з містами, що ближче до лінії фронту, не дуже відчувається воєнна реальність, а кладовище — це те, що могло показати, як багато ми втрачаємо.

Важливо не боятися говорити, але вміти підібрати слова, що знайдуть відгук у міжнародних колег, зауважує Богдана Брилинська.

Перспектива титулу для Луцька

Наразі Офіс «Львів — місто літератури ЮНЕСКО» завершує розробку проєкту читального парку у місті. Вони також планують залучити Луцьк, зокрема Літературну платформу «Фронтера».

Засновниця платформи Елла Яцута каже, що мережа міст літератури відкрита до співпраці, хоч Луцьк і не має титулу. Спільна організація заходів з іншими містами літератури послугує інструментом формування літературного середовища у Луцьку, а згодом — реалізації плану отримання титулу.