Мавколенд, книжкомати і літературне майбутнє Луцька

Стіни простору «Мистецький» у Волинській науковій бібліотеці імені Олени Пчілки рясно обклеєні картками. На кожній — про книги: «літературна резиденція», «книги на кожному кроці», «письменницька школа» тощо.

Це стратегічна сесія літературного сектору Луцька, що відбулася у співпраці Луцької міської ради, платформи «Алгоритм дій» та літературної платформи «Фронтера».

В організаторів виникла ідея зробити Луцьк центром літературного життя міжнародного значення. На зустріч, що відбувалася 4 та 5 лютого, прийшли люди, дотичні до літературної сфери — викладачі, бібліотекарі, музейники, представники медіа та бізнесу. Протягом двох днів учасники сесії аналізували стан літературного середовища Луцька, обговорювали власні бачення щодо потенціалу міста у цій царині.

Для чого потрібна стратегічна сесія?

Стратегічна сесія — це спосіб запланувати розвиток компанії чи організації на тривалий період. Вона допомагає визначити напрямок руху та уникнути зайвих помилок.

Тож учасники з’ясовували, як зробити літературу рушієм змін для Луцька та залучити більше можливостей для її розвитку, а також, які ініціативи можуть об’єднати різні спільноти навколо культури.

Що з літературним сектором Луцька?

Учасники сесії виявили, що місто має багато перспективних точок для розвитку галузі:

• зручне географічне розташування міста на кордоні з ЄС;

• літературна спадщина повʼязана з відомими іменами (родини Косачів, Покальчуків тощо);

• наявність фахівців у сфері літератури;

• успіх фестивалів «Фронтера», «Бандерштат», «Лісова пісня» тощо;

• продуктивна робота луцької літературної резиденції «Місто натхнення», результатом якої стало видання антології сучасних українських письменників «Вежа через „О“»;

• щорічне проведення літературних премій імені Івана Корсака та Агатангела Кримського;

• наявність понад 25 бібліотек та розвиненої мережі закладів культури;

• підтримка міської влади.

Разом із тим стейкхолдери побачили деякі загрози та недоліки, які доведеться подолати:

• відсутність фінансування через брак досвіду залучення фінансових ресурсів з різних джерел;

• недостатня промоція читання;

• застарілі методи роботи з читачем;

• відсутність конкурентоспроможної інфраструктури видавництв;

• брак фахових літературних агентів та бази для їх підготовки.

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  Попередній слайд

  Наступний слайд

Літературні рушії міста: яким буде Луцьк

Кожен учасник заходу запропонував власні ідеї розвитку літературного сектору, серед яких:

• створення програми релокації видавництв;

• локальна програма підтримки молодих авторів: літературна школа, ютуб-канал про луцьких авторів, літературні заходи з використанням віртуальної реальності;

• розробка бренд-стратегії «Луцьк — місто літератури»: створення книги-сувеніру, кампанія промоції читання, луцьке літературне меню в кафе та ресторанах, розробка літературних екскурсійних маршрутів;

• реалізація проєктів культурної дипломатії: міжнародні фестивалі, дні літератури різних країн, мистецькі бранчі, які налагодять зв’язки між бізнесом, літературою, культурою;

• популяризація читання серед дітей та молоді: створення дитячого літературного кафе, дитячих книжкових кімнат, літературного книжкового пакунка школяра, проведення фестивалю дитячої книги;

• забезпечення безбарʼєрного доступу до літературного продукту: створення цілодобових книжкоматів для продажу книг, проведення аудиту доступності закладів культури і створення мапи безбарʼєрності;

• впровадження літературних мультимедіа-проєктів: мавколенд з героями «Лісової пісні», інтерактивні заходи з відтворенням елементів автентики, інтерактивні тематичні мапи літературної спадщини.

Наразі триває опрацювання результатів сесії, які стануть основою стратегії діяльності на рік. Кожен стейкхолдер зголосився провести певний захід: бібліотеки для дітей відповідальні за події для малих читачів, освітяни — за проведення воркшопів, літературних шкіл та досліджень творчості луцьких письменників тощо. Отже, рік обіцяє бути насиченим літературними подіями.