Література об’єднає Луцьк і допоможе розвивати місто. Лучан запрошують обговорити таку стратегію

Мета — об’єднати різні спільноти для аналізу літературного середовища та визначити механізми, як ця сфера допоможе розвивати місто і залучати додаткові ресурси.

Стратегічна сесія відбудеться 4–5 лютого 2025 року, з 9:00 до 18:00 (з перервою на обід).

Адреса: м. Луцьк, вул. Шопена, 11, Волинська обласна наукова бібліотека ім. Олени Пчілки.

Зареєструватися на подію можна за посиланням.

Чому Луцьк і література?

Причина 1. Міжнародні події

Протягом останніх років у Луцьку відбувається декілька літературних подій, які є знаковими у всеукраїнському і світовому масштабах. Це:

Луцька літературна резиденція «Місто натхнення»

Перша літературна резиденція «Місто натхнення» відбулася у 2021 році. Тоді в Луцьку по черзі жили п’ятеро українських письменників: Оксана Забужко, Мирослав Лаюк, Макс Кідрук, Катерина Калитко та Любко Дереш. У 2024 році презентували книгу «Вежа через [О]», де зібрані твори цих авторів про Луцьк.

У жовтні 2024 року стартував новий етап резиденції, який присвятили з’їзду європейських монархів у Луцьку 1429 року. Цього разу резидентками стали письменниці Ірен Роздобудько й Ольга Купріян.

Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера»

Літературна платформа «Фронтера» — це культурний майданчик, який популяризує українську літературу та інтегрує її у світовий контекст. Команда організовує літературні події, резиденції та міжнародний літературний фестиваль у Луцьку, актуалізуючи забуті імена й створюючи нові можливості для письменників, перекладачів і митців.

Літературна сцена «Бандерштату»

Із 2007 року і до повномасштабного вторгнення у Луцьку щоліта відбувався фестиваль українського духу «Бандерштат», що є артвізитівкою цього краю. На фестивалі працює окрема літературна сцена, де свого часу виступали Любко Дереш, Макс Кідрук, Сергій Жадан, Ірена Карпа, Юрко Іздрик, Олександр Ірванець та інші.

Фестиваль «Лісова пісня»

Фестиваль «Лісова пісня» проводять із 2001 року. Щороку до села Колодяжне, де був маєток родини Косачів, а зараз — музей-садиба, з’їжджаються з усієї країни та з-за кордону, аби відчути енергетику місць, які надихнули Лесю Українку на написання справжнього шедевра літератури — «Лісової пісні».

«Мандрівний вішак»

Сім років поспіль у Луцьку відбувався міжнародний фестиваль театру за межами театру «Мандрівний вішак». Під час цього заходу театри з різних країн ставили вистави за відомими творами літератури.

Попередній слайд

Наступний слайд

Причина 2. Любов до книг

У Луцьку люблять читати. Про це свідчать такі факти: тут — 25 бібліотек, десяток книгарень (найновіша — книгарня «Віват» — відкрилась минулого року, уже під час повномасштабного вторгнення) та 4 книжкові клуби, які регулярно зустрічаються:

• «Місто читає», організований misto.media та літературною платформою «Фронтера»;

• «Своя полиця»;

• читацький клуб Книгарні «Є»;

• книжковий клуб ФРІ «Книголюби».

Причина 3. Колаборації

Література у Луцьку вже стала гарним прикладом, як об’єднати креативну спільноту із представників бізнесу, культури, громадського сектору, самоврядування, навчальних закладів навколо однієї ідеї.

Ім’я Олени Пчілки досить відоме українцям, проте здебільшого — як матері Лесі Українки. Протягом минулого року різні мистецькі організації та бізнес об’єдналися для того, щоб більш повно розкрити її постать.

У Колодяжному відкрили відновлений родовий маєток, який після ребрендингу став садибою Косачів. Театр «Гармидер» представив променад-перформанс «Садиба Косачів: то власне дома», а згодом моновиставу «Пчілка». До річниці від дня народження Олени Пчілки «Укрпошта» та «Козацька пошта» випустили блок ювілейних марок і конверт.

Після проведення реставраційно-ремонтних робіт меморіальних будинків Косачів другим важливим кроком стало брендування музею, яке втілила в життя рекламна компанія PaRtyzan. Компанія «Едельвіка» зробила репліки на вишиті рушники родини, аби прикрасити ними музей.

Причина 4. Імена

Одна з найпопулярніших асоціацій, за якою знають Луцьк, — це місто, де проживала Леся Українка і де вона написала свій перший вірш. Проте місто було домом і для багатьох інших визначних постатей у літературі, зокрема тут проживали чи були звідси родом:

• письменниця, публіцистка, етнографка, культурна меценатка Олена Пчілка (1849 — 1930), чий вклад у збереження і відновлення українського слова є неоціненним;

• польська письменниця й акторка Габріеля Запольська (1857—1921);

• український політичний діяч польського походження, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму В’ячеслав Липинський (1882 — 1931). Один із організаторів Української демократично-хліборобської партії та «Українського союзу хліборобів-державників»;

• польський письменник, поет, перекладач і публіцист Юзеф Лободовський (1909—1988). Перекладав з іспанської, російської та української на польську, захоплювався українською культурою і пропагував її в Європі. Редактор тижневика «Волинь» (1937—1938);

• письменник і перекладач Юрко Покальчук (1941—2008), який знав понад 10 іноземних мов і перекладав Ернеста Хемінгуея, Джерома Селінджера, Хорхе Борхеса, Редьярда Кіплінга, Артюра Рембо та інших світових класиків. До слова, його батько Володимир Покальчук — визначний літературознавець, діалектолог та краєзнавець, а молодший брат Олег Покальчук — також письменник та соціальний психолог;

• український поет-шістдесятник і художник Кость Шишко (1940—2002);

• український письменник-шістдесятник Йосип Струцюк (нар. 1934);

• український художник Микола Кумановський (1951—2016), який також відомий як автор низки поетичних збірок;

• письменник, журналіст, автор історичних романів Іван Корсак (1946—2017);

• письменниця Оксана Забужко (нар. 1960), яка у своїх творах гостро піднімає тему української ідентичності, є лауреаткою багатьох міжнародних премій, перекладена понад 20 мовами світу;

• український поет, прозаїк, літературний критик Василь Слапчук (нар. 1961);

• письменник, музикант і журналіст Павло Коробчук (нар. 1984). Його батько Петро Коробчук (нар. 1956) — також поет і перекладач;

• поетка і культурна менеджерка Ольга Ольхова (нар. 1983);

• подружжя письменників Надії Гуменюк (нар. 1950) і Володимира Лиса (нар. 1950), чий роман «Сторіччя Якова» було екранізовано, також Волинський обласний театра імені Тараса Шевченка зробив театралізовану постановку цієї книги;

• краєзнавець Олександр Котис (нар. 1986), який у 2024 році випустив книгу в одному з найтоповіших видавництв України «Віхола» під назвою «Луцьк. Тисяча років життя та історії», а також багато інших авторів й авторок.