Сонячна станція у багатоповерхівці. Як ОСББ стати енергонезалежним

ОСББ дедалі частіше шукають спосіб не залежати від графіків відключень: встановлюють сонячні станції, інвертори й акумулятори, ремонтують дахи, утеплюють будинки та беруть кредити на енергоефективні рішення.

Розповідаємо, який шлях об’єднання співвласників проходять для того, щоб встановити таке обладнання, що це дає мешканцям, скільки коштує та з чого починати.

Не квартира зі світлом, а будинок, який працює

Сонячна станція на даху багатоповерхівки не може забезпечити електрикою всі квартири. Її головне завдання — підтримувати роботу спільного обладнання будинку.

Луцьке ОСББ «Синій дім — 43» вже встановило станцію потужністю 30 кВт. Вона живить: індивідуальний тепловий пункт, освітлення під’їздів, домофони, камери відеоспостереження та два ліфти. Будинок також має акумулятори, тому під час відключення світла може перейти на резервне живлення.

«Головна ставка була на те, щоб забезпечити безперебійну роботу ІТП. Далі ми підключили під’їзди, домофон, камери. А потім — два ліфти», — розповідає голова ОСББ Олена Завєдєєва.

Спершу ліфти працювали в обмеженому режимі: після зникнення живлення система довозила пасажира до найближчого поверху і зупинялася. Згодом ОСББ підключило їх до повноцінної роботи від сонячної станції та накопичувачів.

За словами Олени Завєдєєвої, сонячна станція допомогла зменшити витрати ОСББ на електроенергію. В одному з будинків, якими вона управляє, рахунок за спожиту електрику після встановлення обладнання складає близько 2,5 тис. грн на місяць, тоді як у схожому за параметрами будинку без такого рішення — понад 5 тис. грн.

Йдеться про електроенергію, спожиту для спільних потреб усього будинку: освітлення, ліфтів, насосів, ІТП, домофонів, камер та іншого обладнання. Кожна квартира при цьому залишається окремим споживачем і не отримує прямого живлення від панелей ОСББ.

Чому сонячні панелі — не перший крок

Встановити сонячну станцію на аварійний дах — означає створити собі додаткову проблему. Якщо покрівлю доведеться ремонтувати, обладнання потрібно буде демонтувати, а потім знову встановлювати.

ОСББ варто починати не з вибору панелей, а з технічного обстеження будинку, наголошує регіональний радник з енергоефективності у Волинській області ГО E-TEAM Петро Лавринюк.

«Резервне живлення може встановити практично кожен будинок, де є інженерне обладнання. Це ІТП, ліфти, насоси, системи подачі води. Але якщо будинок хоче додати сонячну генерацію, спочатку потрібно перевірити дах: він має бути відремонтований і здатний витримати обладнання», — пояснює він.

Також варто визначити, що саме будинок хоче підтримувати під час відключень. Для когось критично важливі вода й опалення. Для інших — ще й ліфти, освітлення, камери та домофони.

Від цього залежить потужність системи, кількість акумуляторів та загальна вартість проєкту.

Фахівці зі встановлення СЕС можуть порахувати базовий сценарій — наприклад, роботу насосів та ІТП протягом кількох годин. Або запропонувати потужнішу систему, яка зможе тримати критичне обладнання пів доби чи довше.

«Якщо поставити менше обладнання, ніж потрібно, воно просто не забезпечить роботу систем. Тому рішення треба ухвалювати після розрахунків», — каже консультант.

Як один будинок обрав 30 кВт замість 10

У луцькому ОСББ «Синій дім — 43» спочатку думали встановити сонячну станцію на 10 кВт, зізнається Олена Завєдєєва. Та після енергоаудиту зрозуміли: цього буде недостатньо для потреб усіх чотирьох під’їздів.

Фахівець розрахував споживання будинку, його технічні можливості та необхідну потужність. У підсумку обрали станцію на 30 кВт із батареями-накопичувачами.

За словами голови ОСББ, станція з обладнанням коштувала орієнтовно 1,2 млн грн. Будинок встановлював станцію через пілотну програму Фонду енергоефективності «ГрінДІМ». Всього в Україні нею скористалися 100 будинків.

Внесок мешканців становив 40 грн за квадратний метр житла. Для двокімнатної квартири площею 50 м² це було близько 2 тис. грн одноразово, для квартири площею 60 м² — 2,4 тис. грн. Решту вартості компенсував Фонд енергоефективності.

Від рішення загальних зборів до запуску станції минуло приблизно три місяці: збори провели взимку, а навесні обладнання вже працювало.

Та голові ОСББ довелося переконувати мешканців. Частина людей не підтримувала проєкт, бо спершу очікувала, що сонячні панелі забезпечать світлом їхні квартири, а не лише спільні потреби будинку.

«Дехто досі думає, що це було не потрібно, бо хотіли світло в квартирах. Але ми такого не робимо. Сонячна станція забезпечує будинок — ІТП, ліфти, освітлення, системи безпеки», — каже вона.

Що ще дає енергомодернізація

Сонячна станція — лише частина комплексного підходу. У цьому ж ОСББ перед її встановленням утеплили будинок, замінили батареї та частину вікон у квартирах, оновили систему опалення й налаштували власний індивідуальний тепловий пункт.

Це впливає не лише на витрати електроенергії, а й на платіжки за тепло.

«У нас є автоматичні регулятори в підвалі. Ми самі коригуємо ІТП. У найхолодніший місяць трикімнатна квартира платить приблизно тисячу гривень за опалення», — розповідає голова ОСББ.

Результат залежить від багатьох чинників: площі квартир, утеплення фасаду, стану вікон, теплового пункту, тарифів і температури взимку. Але головна логіка така: що менше тепла будинок втрачає, то менше ресурсів витрачає на його підтримання.

Комплексна термомодернізація може скорочувати витрати на комунальні послуги до 70%, залежно від стану будинку та переліку виконаних заходів.

Тому об’єднання співвласників має починати з термомодернізації: замовити енергоаудит, виготовити проєкт, виконати його експертизу, знайти фінансування і виконати роботи. Звісно, якщо на це буде воля мешканців.

Як встановити СЕС в ОСББ

Щоб перейти до енергонезалежності, спершу правління ОСББ має отримати відповідь на кілька запитань: що перестає працювати без електрики, скільки годин потрібно протриматися та який бюджет готові підтримати співвласники.

1. Провести збори мешканців

Будь-яке рішення про кредит, великі внески чи встановлення обладнання має бути погоджене на загальних зборах ОСББ.

У банках, які видають кредити на ці потреби, зазвичай просять протокол, у якому вказано суму кредиту, умови фінансування й рішення співвласників. Формально достатньо більшості голосів, однак на практиці простіше реалізовувати проєкт, коли його підтримують близько 70% мешканців.

2. Оцінити потреби будинку

Потрібно визначити перелік критичного обладнання:

• індивідуальний тепловий пункт;

• насоси водопостачання;

• ліфти;

• освітлення під’їздів і прибудинкової території;

• домофони та відеонагляд;

• дахова котельня, якщо вона є.

Після цього фахівець зможе розрахувати необхідну потужність, ємність батарей і приблизну вартість рішення.

3. Перевірити дах та електромережі

Для сонячної генерації дах має бути технічно придатним і відремонтованим. Також потрібно перевірити стан електрощитових, внутрішніх мереж, заземлення, місць для інверторів і накопичувачів.

Якщо дах потребує ремонту, фахівці радять спершу зробити його, а вже після цього монтувати панелі.

4. Зібрати пропозиції від кількох підрядників

Погоджуватися на першу-ліпшу пропозицію не варто, а краще запросити розрахунки щонайменше у двох-трьох компаній, запитати про реалізовані об’єкти та поговорити з головами ОСББ, які вже працювали з цими підрядниками.

Важливо порівнювати не лише ціну, а й комплектацію: потужність панелей, тип інвертора, ємність акумуляторів, гарантії, можливість моніторингу та сервісного обслуговування.

5. Продумати обслуговування

Сонячна станція не потребує щоденного догляду, однак її треба контролювати. У ОСББ «Синій дім — 43» голова через застосунок у режимі реального часу бачить, скільки будинок бере електрики із сонячної станції, скільки — із мережі та який рівень заряду батарей.

Взимку панелі можуть бути засипані снігом або вкриті льодом. Тоді їх потрібно очистити, щоб вони не втрачали продуктивність.

«У нас немає окремої людини, яка обслуговує станцію, щоб не створювати додаткових витрат для мешканців. Однієї зими я сама з одним із мешканців піднялася на дах, і ми чистили панелі від снігу та льоду. Також у нас обмежений доступ мешканців на дах, щоб не пошкодити захисну покрівельну мембрану», — згадує вона.

Чи можна взяти кредит

Обладнання для сонячних електростанцій — доволі коштовне. Якщо ОСББ не може зібрати всю суму одразу, воно може розглянути кредитування. Наразі в Україні енергокредити за програмою «5–7–9» (І: Державна програма в Україні, яка допомагає мікро-, малому та середньому бізнесу отримувати дешеві кредити завдяки державній компенсації відсотків) видають 43 банки-партнери (за деякими напрямками список партнерів розширений до 48 — mm).

Спочатку будинки переважно купували генератори. Але вони потребують пального, регулярного обслуговування і постійної участі людини.

«Генератор біля кожного під’їзду — це каністри, шум, пальне і постійний контроль. Станція з панелями, інвертором та накопичувачами — дорожче рішення на старті, але воно зручніше й може працювати автоматично», — пояснює начальниця відділення № 37 АТ «КБ Глобус» у Луцьку Юлія Вінник.

Для проєктів із енергоефективності ОСББ можуть оформити кредит до 3 млн грн на строк до трьох років: перший рік — під 0%, другий — під 5%, третій — під 7%. Комісія за оформлення становить 1,5%, а за дострокове погашення комісії немає.

Для інших енергоефективних заходів — наприклад, утеплення, ремонту ліфтів чи модернізації систем — кредитування може бути довшим — до п’яти років.

Банк оцінює платоспроможність ОСББ, рішення загальних зборів, фінансову звітність, динаміку боргів мешканців, документи голови та членів правління, а також договори й рахунки від підрядників.

Кредит є беззаставним щодо майна чи квартир, проте банк бере в заставу самі сонячні панелі та обладнання за їхніми серійними номерами, актами та геолокацією.

Гроші є цільовими: банк перераховує кредитні кошти на рахунок ОСББ, але голова зобов’язана перерахувати їх продавцю обладнання в той самий день. Кошти не можуть залишатися на рахунку чи йти на інші потреби.

Рішення щодо кредиту може зайняти від двох тижнів до двох місяців. Найбільше це залежить від того, наскільки швидко ОСББ збере документи. Банк може відмовити в кредиті, якщо у голови ОСББ або секретаря є кримінальні провадження чи непогашені прострочення.

Де шукати компенсацію

Раніше ОСББ могли подаватися на програму «ГрінДІМ», яка компенсувала частину витрат на сонячні електростанції, теплові насоси та інші рішення з відновлюваної енергії. Однак прийом нових заявок за програмою призупинили через те, що фінансування вже вичерпали.

Також Фонд енергоефективності тимчасово не приймає нові заявки за програмою «ЕнергоДІМ». Із квітня її поставили на технічну паузу, щоб адаптувати до вимог Ukraine Facility.

Водночас Фонд заявляє, що працює над оновленням програм. ОСББ радять використати паузу для підготовки: провести збори, замовити енергоаудит, відремонтувати дах, зібрати документи та перевірити програми підтримки у своїй громаді.

У Луцьку також діє місцева програма співфінансування енергоефективних проєктів. Рігенням міськради передбачене відшкодування з бюджету 10% вартості виконаних робіт за певними програмами, однак конкретні умови, ліміти та доступність коштів ОСББ варто уточнювати окремо перед поданням заявки.

Також торік у Луцьку уклали перший договір для ОСББ у межах співпраці Фонду декарбонізації України та Фонду енергоефективності: 70% вартості проєкту має компенсувати Фонд енергоефективності, а решта фінансується кредитом під 9% річних із відстрочкою платежів на 12 місяців і строком до 10 років.

Завантажити чекліст, як ОСББ встановити сонячну електростанцію і не залежати від відключень світла.

Попередній слайд

Наступний слайд