Не засуджувати. Освітян у Луцьку вчили, як говорити з підлітками про кібербезпеку

16–18 лютого Луцьк став місцем зустрічі молодіжних працівників, працівниць та фасилітаторів  із восьми областей України. У своїх громадах вони щодня працюють з дітьми та підлітками, які потребують психологічної підтримки, безпечного простору для розмов та дорослих, які підтримують та допоможуть в складній ситуації.

26 учасників об’єднав тренінг проєкту «Шляхи Відновлення: побудова стійкості громад на основі егалітарних підходів» від всеукраїнського благодійного фонду «Клуб Добродіїв». Вони обговорювали цифрову безпеку, онлайн-ризики, кібербулінг , гендерно зумовленого насильства та алгоритми соціальних мереж, які впливають на поведінку підлітків. Молодіжні працівники та освітяни розібралися, як працювати з чутливими темами та піклуватися про себе, щоб не вигорати в умовах постійного напруження.

На тренінгу в Луцьку зібралися учасники з Миколаївської, Запорізької, Дніпропетровської, Полтавської, Закарпатської, Хмельницької, Тернопільської та Чернівецької областей. Після цього освітяни повернуться у свої громади та організують власні освітні події для підлітків у школах, коледжах або молодіжних просторах.

«Особливу увагу ми приділили саме темі безпеки в інтернеті, адже молодь залишається однією з найбільш вразливих груп у цифровому середовищі. У першу чергу ми говоримо про кібербулінг та шантаж, з якими підлітки залишаються сам на сам. Нам важливо пояснювати складні речі простими словами та порушувати ті теми, про які підлітки не завжди розповідають дорослим», — зазначила менеджерка з розвитку партнерської мережі БФ «Клуб Добродіїв» Тетяна Гдира.

Деякі з учасників поділилися власними історіями, з якими запитами до них звертаються підлітки, як реагують на складні ситуації та які формати підтримки вже працюють на місцях.

Попередній слайд

Наступний слайд

«Діти бояться зізнатися…»

Анна, Запоріжжя

Анна Руднєва — доцентка кафедри політології Запорізького національного університету і водночас арттерапевтка громадської організації психоемоційного відновлення родин воїнів «Тур». Уже близько 15 років вона працює зі студентами й займається профорієнтаційною роботою зі школярами. Тема інформаційної безпеки та медіаграмотності є частиною її практичної роботи з підлітками.

Каже, в умовах повномасштабної війни проблема інтернет-шахрайств, маніпуляцій у мережі, а також вербування набула особливої ваги.

У власній практиці Анна вже мала справу з подібними викликами. Зокрема, діти використовували банківські картки батьків для покупок в іграх. Зазвичай у таких ситуаціях школярі вважають, що «нічого поганого не трапиться», а потім бояться зізнатися про витрачені кошти.

Також були ситуації, коли підлітки надсилали свої інтимні фотографії та стикалися з шантажем. Анна розповідає, що про такі речі дітям найважче розповідати батькам.

Попри це, вони все ж звертаються по підтримку.

У роботі з молоддю найважче те, що виклики постійно змінюються і стають складнішими.

«Проблеми, з якими стикаються сучасні підлітки, кардинально відрізняються від тих, що були кілька років тому. Наприклад, діпфейки  раніше були лише кострубатими фотографіями, а зараз їх масово застосовують навіть у політичному контексті. І ці технології практично не контролюють», — пояснила Анна.

«Не всі підлітки готові звернутися по допомогу»

Вікторія, Кременчук

Вікторія Петренко вже три роки працює з молоддю у громадській організації «Створюй. Дій. Досягай». Вона проводить заходи для підлітків, тренінги та навчання з цифрової безпеки.

За спостереженнями фахівчині, підлітки найчастіше стикаються зі зломами акаунтів та месенджерів. Це дуже впливає на їхній емоційний стан. Також багато молоді лишається сам на сам з кібербулінгом, переслідуваннями і хейтом в інтернеті.

Не всі школярі звертаються по допомогу, деякі з них бояться відкритися батькам і розповісти про свої проблеми. З тими, хто вирішує попросити психологічну підтримку, команда організації працює комплексно.

Фахівці спілкуються з молоддю, організовують супровід у навчальних класах, допомагають довіритися батькам та безоплатно консультують. Результат видно не одразу, проте після ґрунтовної роботи школярі стають більш відкритими й соціалізованими.

«Наше завдання — розвʼязати цю проблему та дати підлітками безпечне середовище, в якому вони можуть жити, навчатися та працювати», — розповіла молодіжна працівниця.

«Молодь нерідко страждає від кібербулінгу…»

Сергій, Кривий Ріг

Сергій Будько — молодіжний працівник та менеджер з комунікацій громадської організації «Центр соціального партнерства „Перспектива“». Ініціатива стартувала у 2006 році в Новій Каховці, проте після повномасштабного вторгнення релокувалася до Чернівців, Миколаєва і Кривого Рогу.

Сергій представляє саме криворізький округ і працює в організації із серпня 2025-го. Він займається молодіжною роботою, розширює коло спільноти, проводить тренінги й залучає психологів. Установа надає безплатні юридичні та психологічні послуги не лише підліткам, а й внутрішньо переміщеним особам, ветеранам, людям пенсійного віку та постраждалим від гендерно зумовленого насильства.

Чоловік розповідає, що підлітки найчастіше цікавляться темами особистих кордонів, пубертату, сексуальної освіти, психологічного здоров’я та безпеки у мережі. Головною онлайн-проблемою серед молоді є кібербулінг.

По допомогу підлітки звертаються самостійно та за запрошенням організації. Для них організовують тренінги й заходи, а психологи працюють безпосередньо в закладах освіти і проводять відкриті зустрічі для учнів середньої школи.

«Найважче у цій роботі для мене — це встановити довірливі стосунки з молоддю. Адже підлітковий вік є переломним моментом, тому важливо вміти здобути прихильність дітей у такій ситуації», — розповів Сергій.

«Осуджувати — це ризик зруйнувати довіру»

Юрій, Луцьк

Юрій Лук’янчук — кандидат технічних наук та доцент кафедри комп’ютерних наук в Луцькому національному технічному університеті. На три дні він виступив одним з тренерів у проєкті «Шляхи Відновлення: побудова стійкості громад на основі егалітарних підходів».

Юрій розповів, що підлітки — одна з перших цільових груп для кіберзлочинів, адже вони активно користуються сучасними технологіями, але не завжди повністю усвідомлюють ризики й відповідальність, пов’язані з цим.

«Засудження — це перша і найбільша помилка дорослих. Підліток не завжди розуміє, як якісно фільтрувати інформацію. Він може піддатися клікбейту або ж необдумано перейти за посиланням. Якщо в цей момент він отримує осуд, то це лише руйнує довіру. Натомість важливо спокійно пояснити ризики й підтримати», — пояснив експерт.