Старе місто в Луцьку дослідники вважають ізольованим. Головні причини і як з цим боротися

Проєкт «Серце Луцька: державні та міські політики на території Старого міста (1985–2026)» підсвічує проблеми історико-культурного заповідника Старе місто та прилеглих територій — центрального ринку, парку, річки Стир поблизу Старого міста, вулиць Ковельської та Глушець.

Його результати презентували 9 липня.

Причини ізоляції Старого міста

Автори дослідили Старе місто як унікальний мікрорайон, який через низку причин опинився в зоні ізоляції від решти міста:

• географічний чинник («острівна територія»). Історично Старе місто формувалося на болотистих ландшафтах та з усіх боків омивалося річкою Стир. Сьогодні цей природний фактор посилився відсутністю продуманих, інтегрованих пішохідних зв’язків із сучасними районами;

• прогулянковий тупик. Старе місто не є частиною довшого пішохідного маршруту, і тому люди не відвідують його без окремого стимулу;

• Центральний ринок діє як візуальний бар’єр, який необхідно видозмінити. Водночас варто зберегти його як місце для повсякденних покупок, щоб врахувати інтереси підприємців та користувачів;

• погана інфраструктура. Аварійний стан тротуарів, розбита історична бруківка або зруйноване покриття робить простір недоступним для маломобільних людей, літніх містян чи батьків із дитячими візками;

• брак комерції першої необхідності. На території заповідника не вистачає звичайних продуктових магазинів, аптек чи побутових сервісів. Щоб купити базові продукти або ліки, мешканцям доводиться долати значні відстані. Простір складається з контрастів дорогих ресторанів та занедбаних пусток;

• через побутову незручність Старе місто є одним із найменш заселених районів Луцька, а отже, не має внутрішнього попиту на відкриття дрібного локального бізнесу.

Кризові точки Старого міста

Історична забудова заповідника потерпає від природних руйнацій та приватного впливу. Активісти дослідили 6 ключових історичних об’єктів, де інтереси великого капіталу витіснили турботу про спадщину.

«Історична пам’ять і археологічна спадщина міста послідовно поступилися місцем комерційній забудові. Ділянка, де на початку 1990-х виявили унікальні для України рештки дерев’яного храму 14 століття з дзвіницею та цвинтарем, після серії перепродажів, банкрутств і фіктивної консервації 2003 року так і не отримала статусу землі історико-культурного призначення, а підвали будинків № 15 та 17 на вулиці Драгоманова залишилися поза Державним реєстром нерухомих пам’яток», — йдеться в дослідженні.

• будинок Пузини (1545 р.) спотворено євроремонтом без залучення реставраторів (дах з металочерепиці, пластикові вікна, цоколь із сучасного каменю);

• історичні підвали 16–18 століть, що на вулиці Кафедральній, 13, роками руйнувалися від природних чинників, а наприкінці 2017 року їх виключили з реєстру нововиявленої спадщини, що відкрило шлях приватному забудовнику для житлово-офісного комплексу;

• гостинний двір Прайзлерів, який у 2022 році волонтери перетворили на живий публічний простір, але міськрада віддала його в оренду на 32 роки приватному консорціуму під готель, що спровокувало кримінальне провадження за фактом умисного пошкодження об’єкта.

Врятувати Старе місто

Аналітики наголошують: криза Старого міста — це питання не лише браку фінансів, а й відсутності єдиної візії цього району в управлінні культури Волинської ОДА, адміністрації історико-культурного заповідника та Луцької міськради.

Щоб оживити територію, урбаністи пропонують вирішити головні завдання:

• опублікувати Історико-архітектурний опорний план в доступ для громадськості;

• узгодити суперечливі моменти в підготовці Комплексного плану просторового розвитку територіальної громади;

• організовувати публічні засідання консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Волинської облдержадміністрації та архітектурно-містобудівної ради Луцька із залученням медіа та громадськості;

• під час виділення або відновлення меж земельних ділянок в Старому місті надавати їм історико-культурне цільове призначення;

• провести серію модерованих проєктних семінарів із залученням підприємців щодо визначення технічного завдання на реконструкцію Старого ринку;

• затвердити оновлену схему організації дорожнього руху з розділенням вулиць на магістральні, односторонні із стишеним рухом, з обмеженим в’їздом та пішохідні;

• відремонтувати аварійні тротуари та забезпечити безбар’єрне покриття для маломобільних людей;

• визначити пріоритетні проєкти реконструкції точок входу у Старе місто через вулиці Лесі Українки та Левчанівської.

Серед згаданих у дослідженні є також побажання посилити вплив річки Стир. Наприклад, облаштувати прогулянкові та велосипедні маршрути вздовж русла річки, сполучити вело-пішохідним переходом вулицю Замкову з Рованцями, що дасть новий потік відвідувачів із лівобережних районів.

«Відродження історичного центру потрібно починати не з комерції, а зі створення якісного, інклюзивного та комфортного громадського простору для самих лучан. Спочатку треба створити комфортний простір. Він притягне людей, а вже за ними прийде бізнес. Марно розвивати комерцію в тому просторі, який є зараз», — підсумував під час презентації очільник ГО «Семиярусна гора» Любомир Дмитришин.