Місця, які пам’ятають луцьких караїмів. Відеоекскурсія

Екскурсія починається з вул. Шевченка. По один бік було єврейське кладовище. По інший — караїмське. Колись ця вулиця називалась Водопійною, бо згори до низовини і річки Стир з конюшень литовського полку водили коней напувати водою.

Караїмський цвинтар не діяв з 1849 року. Потім його знесли, а на цьому місці постав житловий район.

Історикиня і дослідниця Старого Луцька Олена Бірюліна каже: князь Вітовт привіз вірмен, поселив їх у кварталі і дав їм у власність село Цеперів, щоб мали землю, заробляли на ній і платили податки. А караїмам дав Красні поля (або Красну гірку — mm). Саме цю землю первісно і називали Караїмщиною — суфікс «-щин» вказує на приналежність комусь.

Караїмщина — земля, яка належить караїмам. І тільки згодом це слово перемандрувало на землі, де жили караїми. Караїмщиною стали називати локацію, де нині вулиця Караїмська і де буквально стояли оселі караїмів. Топонім Красне — досі живий у Луцьку. Красні поля були у Луцьку на Красному (район у південно-західній частині міста між Великим Омеляником і Гнідавою — mm).

Далі йдемо на берег річки Стир. Біля берега тут же зупиняли човни. Поруч стояла кенаса — караїмський храм, зруйнований у 1972 (знищила пожежа — mm). Неподалік караїми збудували собі адмінбудинок для громадських справ, де була школа для їхніх дітей, оселя газзана (священника). Нині це житловий будинок.

Площа перед кірхою колись була межею між вірменським і караїмським кварталами. Пізніше тут було місце, де продавали коней, до яких караїми мали особливу пристрасть.

Де саме були у Луцьку караїмські цвинтарі, де стояла кенаса, на яких вуличках маленькі караїми билися з єврейськими дітьми, дивіться у четвертому ролику [Караїмщини] — серії історій про минуле луцької громади караїмів і його відгомін.

Довідка: Караїми — один із корінних народів України, нащадки давнього тюркського народу з Криму, які опинилися на Волині наприкінці 14 ст. Уперше караїмів у Луцьку оселив Великий князь Литовський Вітовт, коли повернувся з Криму після успішного походу на кримських татар. Караїми були вправними воїнами й охороняли тут Вітовтову фортецю — Луцький замок. А потім багато віків жили, народжували, творили, вмирали — були і є частиною багатого на різні спільноти Луцька.

Проєкт підтримує Європейський Союз за програмою «Дім Європи». Його зміст є виключною відповідальністю misto.media і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.