7 міфів про місто, або Чому розвиток міста — справа кожного

Розвиток міста — це не лише про архітектуру, зауважували спікери форуму «Майстерня міських рішень», який організувала ГО «Семиярусна гора». Він має враховувати соціальні, економічні, екологічні, культурні й політичні аспекти. Урбаністика — це міждисциплінарна галузь, яка вимагає комплексного підходу.

Міфи про місто

«Світлофори створюють затори»

Затори виникають через надмір транспорту, порушення ПДР, вузькі дороги або у пікові години. Рішення — розвиток пішохідної та велосипедної інфраструктури.

«Кнопка на світлофорі — завжди корисна»

Її доцільно встановлювати лише там, де інтенсивний рух. Але для людей з порушеннями руху такі кнопки можуть бути незручними, тому світлофори мають бути інклюзивними.

«Місту потрібні кишені для громадського транспорту

Насправді «кишені» лише сповільнюють рух автобусів, бо ускладнюють виїзд. Автомобілі не завжди пропускають транспорт, а в «кишеню» поміщається тільки один автобус.

«Троянди — ідеальні для озеленення»

Троянди потребують багато догляду й часто хворіють. Висадка лише цих квітів зменшує біорізноманіття.

«Паркан навколо будинку — це безпека»

Насправді огорожі обмежують вільний рух, ускладнюють прибирання, ізолюють людей і створюють замкнені простори.

«Дитячим майданчикам потрібні лише гірки і гойдалки»

Стандартизовані конструкції — це лише один із варіантів. Насправді гра має бути різноманітною, з можливістю взаємодії з природними матеріалами (пісок, вода, рослини), щоб розвивати уяву й дослідження.

«Більше відеокамер — більше безпеки»

Камери фіксують, але не завжди запобігають злочинам, особливо емоційним чи випадковим. Натомість варто інвестувати в комплексні рішення: освітлення, безпечні громадські простори, підтримку вразливих груп.

Місто нас формує, а ми його

«Спочатку ми формуємо міста, а потім вони формують нас», — наводить цитату Йена Гела голова програмного відділу ГО Богдан Сімонов.

Участь мешканців у розвитку міста — важливий аспект. Якщо спільнота пасивна, пливе за течією та не долучається до керування, то воно не стане комфортним, безпечним, безбар’єрним та екологічним.

До того ж йдеться й про збереження ідентичності українців.

«Основа національної безпеки — наша культура. До прикладу, відстоювання архітектурної спадщини в містах — це збереження нашої регіональної ідентичності. Це важливий фактор, особливо в контексті війни», — зауважує голова ГО «Семиярусна гора» Любомир Дмитришин, який зараз служить у війську у складі 66 ОМБр.

Зміни починаються з однієї людини

Для початку змін достатньо однієї людини. Приклад цьому — Джейн Джейкобс, яку називають матір’ю міського активізму. Її 10-річна боротьба проти будівництва швидкісної автомагістралі в історичному районі Нью-Йорку  показала, що й один в полі воїн.

Вона просувала концепцію «очі на вулиці» — ідею спостереження та відповідальності містян. До прикладу, вандал розбиває ліхтарі тому, що немає свідків. Простори мають бути привабливими для людей, а люди — відповідальними.

Де дізнатись більше про урбанізм

Книги:

• «Міста для людей». Автор: Йен Ґел;

• «Смерть і життя великих американських міст». Авторка: Джейн Джейкобс;

• «Бунтівні міста». Автор: Девід Гарві;

• «Довідник з відбудови міст» (упорядник Максим Головко).

Сайти про урбанізм:

• «Хмарочос» (Київський міський журнал);

• «Містосайт» (проєкт аналітичного центру Cedos);

• City Lab (частина медійого проєкту Bloomberg).

Подкасти про урбанізм:

• Ринок вирішить? (центр Сеdos);

• Антропоцешо (радіо Поділ);

• Неспальний район (Urban Spase Radio).