У Кафедральному соборі Луцька замалювали фрески із бізнесменами. Офіційна заява

У заяві детально пояснили традицію православної церкви зображувати жертводавців на стінах храмів. У той же час зауважили, що зважаючи на негативну реакцію громади, «форму пошанування жертводавців змінено».

У коментарі misto.media голова інформаційно-видавничого центру єпархії Віталій Собко повідомив, що фрески із зображенням бізнесменів уже замалювали.

Подаємо повний текст заяви Волинської єпархії ПЦУ, опублікованої 5 листопада на офіційній сторінці у фейсбуці, без змін:

«Останніми днями в інформаційному просторі розповсюджується інформація про портрети найбільших церковних меценатів у нових розписах собору Святої Трійці. Наявність таких зображень викликало запитання у наших парафіян.

Усі ми знаємо, що найбільша нагорода для християнина — Царство Небесне. Та протягом тисячоліть у Християнській Церкві склалася система й земних нагород священнослужителів і мирян. З-поміж них — так звані ктиторські портрети на стінах храмів.

Ктиторами, чи титарями називали церковних старост, обов’язок яких — піклуватися про благоустрій Божих домів, та осіб, на чиї кошти збудовано, перебудовано, відреставровано храм, монастир, замінено внутрішнє оздоблення тощо. Звичайно, ктитор у другому значенні, що нині більш відоме, — це дуже заможна людина. Часто цих доброчинців зображають на повний зріст із макетом храму в руках, який зведено за його пожертву, інколи поличчя чи в інший спосіб.

Ктиторські портрети, поширені колись у Візантії, відомі й у Болгарії, Сербії, на Русі-Україні. Так, це портрети гетьмана Богдана Хмельницького на Троїцькій надбрамній церкві Києво-Печерської лаври, князів Острозьких, гетьмана Івана Мазепи на стіні Успенського собору цієї ж обителі, Анни Гойської та інших меценатів у Почаївській лаврі. Історичні особи зображено, зокрема, на образі Покрови Пресвятої Богородиці на розписах храму Загорівського монастиря у другій половині XVIII ст. Тобто йдеться про сотні храмів по всій Україні.

Беручи до уваги негативну реакцію частини громади, зважаючи, що деякі елементи розпису, якими ми хотіли б бути вдячними ктиторам з огляду на історичну традицію, не сприйнялися сьогодні, — прийнято таке рішення. Задля того, щоби не викликати сум’яття у світогляді віруючих, форму пошанування жертводавців змінено».

Нагадаємо, у центральному соборі Луцька тривають ремонтні роботи та оздоблення інтер’єру. Під час розмальовування стін використали зображення волинських бізнесменів. Список іконописцям передав керівник волинської єпархії ПЦУ, митрополит Луцький і Волинський Михаїл.

Будівля собору є пам’яткою архітектури національного значення, збудована у 18 столітті як монастир бернардинів.