У головному соборі Луцька намалювали фрески з бізнесменами

Зокрема, можна впізнати бізнесменів-будівельників Віктора Чорнуху і Леонтія Іванішина, власника агропідприємства «Вілія» Євгена Дудку та інших.

Читачі misto.media поділилися також світлиною, де серед нових фресок — портрет Ігоря Палиці . Проте наразі таке зображення відсутнє.

Іконописець собору, диякон Юрій Гетьманчук розповів, що перші зображення були створені ще пів року тому. Проте деякі з них викликали суперечливі відгуки, тож довелося вносити зміни.

«Це зараз трошки шуму наробили. Відносно Палиці, відносно інших меценатів. Ми змушені були перероблювати, розголос нам не посприяв. Зараз через шум ці роботи призупинилися», — зауважив іконописець.

За його словами, список меценатів для зображення як рекомендацію надавав керівник Волинської єпархії ПЦУ, митрополит Луцький і Волинський Михаїл. Загалом у списку було 12 людей.

Як варіант, зараз розглядають можливість заміни зображення меценатів діячами культури і мистецтва.

Попередній слайд

Наступний слайд

«Місце вибране таке, щоб воно не стосувалося ікон, не йшло в композицію до сюжетів із християнства. Верхня сфера (оздоблення стін, — mm) йде відносно Христа і Бога, а нижні ряди — кіоти  святих, які удостоєні, то ці портрети ми якраз в тому місці зображуємо. Тут вони найменше проглядаються з храму, хто знає, де є те місце, той побачить.

На стінах собору зображають ктиторів , це давня традиція», — каже іконописець.

Велика реставрація у соборі триває вже п’ятий рік, йдеться у сюжеті «12 каналу».

«Життя Волині в картинах буде зображено у цьому храмі», — анонсував митрополит Луцький і Волинський Михаїл.

Тоді він коментував: «Із нового, то замість тексту, який зазвичай пишуть у храмі, ми пішли за взірцем, який більше споріднений з нашою культурою з єгипетської. Це зображення подій життя Волині у фігурах осіб, які раніше служили, які сьогодні долучилися до життя Волині».

Кафедральний собор святої Трійці розташований у центрі Луцька. Будівля є пам’яткою архітектури національного значення. Збудована у 18 ст. як монастир бернардинців, спроєктована архітектором Павлом Гіжицьким  у стилі пізнього бароко із впливом місцевих традицій.