Які бар’єри мають долати ветерани, коли повертаються додому. Цитати з однієї гутірки

Про це йшлося під час дискусії, яка відбулася у межах заходів, запланованих до Дня захисників і захисниць, 1 жовтня у парку імені Лесі Українки на колишньому іподромі.

Тут провели гутірку на тему «Інклюзія і ветерани: з чого почати». Це була дискусія, під час якої наголосили на проблемі соціалізації військових.

Спікерами на гутірці були голова ГО «Брейншторм» Антон Євтушок, голова ГО «Зруш скелю» Євген Сивопляс, ветеранка Людмила Кравчук, ветеран і радник з питань роботи з ветеранами Олег Кобилинський, волонтер, голова благодійної організації «Фонд національного розвитку» Олександр Кулаков.

«Часто можна почути фразу: „От повернуться хлопці з фронту і наведуть тут лад“. Але мало хто помічає, що частина з тих, хто воював, уже повернулися. Вони серед нас. Вони мають поранення, ампутації, різні травми.

І з часом їх буде ще більше, бо війна триває. Дуже прикро, що суспільство не помічає їхніх проблем, не пропонує допомогу у магазинах чи на вулицях, часто просто відвертають обличчя», — зазначив ветеран і радник з питань роботи з ветеранами Олег Кобилинський.

Доступність у Луцьку регулярно тестує ветеран з Чернігова, який наразі лікується в обласному центрі Волині, Євген Сивопляс. Він розповів про свої найбільш болючі враження.

Неприємно, коли в магазині тобі не пропонують допомогу, не поступаються в черзі до каси, на вулиці перехожі відвертають обличчя, опускають очі, удають, що ти — ніхто. Таке враження, що на фронті був героєм, а тут ти просто сміття. Так не повинно бути, треба вчити суспільство не уникати ветеранів, а сприймати їх належним чином.

Євген Сивопляс.

Також він додав, що зараз із командою своєї громадської організації відвідує школи, спілкується з учнями, розповідає, як потрібно ставитися до ветеранів. Він зауважує, що такі бесіди були б корисними й багатьом батькам школярів.

Олександр Кулаков пригадав приклад одного бійця, який після поранення побув вдома нетривалий час, підлікувався і знову повернувся на фронт через те, що йому важко перебувати у суспільстві, яке не вміє його сприймати.

«Важливо, щоб і держава зі свого боку сприяла соціалізації ветеранів, щоб створювала робочі місця для них і давала можливість реалізовуватися у суспільстві. Адже часто буває так, що після поранення військовий повертається з фронту і просто не має можливості вижити на ті копійки, які виділяють з держбюджету», — зазначив пан Олександр.

Учасники резюмували: треба створювати робочі місця для таких категорій суспільства, бо їм дуже важлива підтримка і залученість у соціумі.

До слова, того дня у межах запланованих заходів також організовували сплав річкою Стир на байдарках та драганботі й різні активності для чоловіків, жінок і дітей.

Тут можна було повчитися надавати першу домедичну допомогу (накладати турнікети, робити штучне дихання), постріляти з лука, пограти у фрисбі, відвідати творчі майстеркласи та посмакувати гарячим кулішем, рибною юшкою, зігрітися чаєм. Утім людей було небагато.

Попередній слайд

Наступний слайд