Кадрові зміни в уряді, атаки на порти та операція на Кінбурнській косі. Новини війни

Про головні події війни за тиждень розповідаємо детальніше на основі звітів Інституту вивчення війни.

Внутрішні події в Україні

Цього тижня в Україні відбулися масштабні кадрові зміни в уряді та загострилися економічні проблеми через російські удари по портовій інфраструктурі.

16 липня Верховна Рада затвердила новий склад Кабінету Міністрів:

• прем’єр-міністром став Сергій Корецький;

• Міністерство внутрішніх справ очолив Іван Вигівський;

• Міністерство економіки — Олександр Кравченко;

• Міністерство цифрової трансформації — Оксана Ферчук;

• Міністерство у справах ветеранів — Віталій Кім;

• Міністерство громад, територій та внутрішньо переміщених осіб — Віталій Безгін;

• Міністерство реконструкції, інфраструктури та транспорту — Микола Калашник.

Денис Шмигаль залишився першим віцепрем’єр-міністром і міністром енергетики, а Сергій Марченко зберіг посаду міністра фінансів.

Найбільший суспільний резонанс викликало звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони. Виконувачем обов’язків призначили Євгена Хмару. Федоров відмовився залишитися в команді президента як радник. Після його звільнення у четвер, 16 липня, у щонайменше 18 містах України відбулися акції протесту, зокрема у Києві, Львові, Харкові та Луцьку. Того ж дня Верховна Рада України пішла на канікули до 18 серпня.

Люди вийшли на мітинг і у п’ятницю, 17 липня. Про припинення співпраці з Міністерством оборони також заявили кілька відомих фахівців, серед яких Сергій Бескрестнов, Сергій Стерненко та Павло Єлізаров.

Ситуація на фронті

За даними аналітиків, на Олександрівському напрямку українські військові досягли тактичного успіху та звільнили шість населених пунктів: Тернове, Запорізьке, Новогеоргіївку, Вороне, Січневе та Маліївку. Загалом під контроль повернули близько 120 км² території. Згодом також стало відомо про просування Сил оборони в центральній частині Андріївки Клевцового (Донецька область).

На сході України російські війська продовжували зазнавати значних втрат. За оцінками, у Донецькій області вони втрачали понад 400 військових на кожен захоплений квадратний кілометр. Водночас на Слов’янському напрямку окупанти активізували штурмові дії.

На Харківщині російські війська просунулися поблизу Трав’янського водосховища. На Сумщині вони захопили село Рясне. У Куп’янську окупанти й надалі використовували тактику малих інфільтраційних груп, однак фізичного контролю над районами, де діяли ці групи, не мали.

На півдні українські військові провели першу в історії безпілотну амфібійну операцію на Кінбурнській косі. Під час місії морський безпілотник доставив на окуповану територію наземний дрон Tanchik Droid. Висадка відбулася приблизно за сім кілометрів на схід від краю Кінбурнської коси в Миколаївській області.

На момент проведення операції ситуація на косі залишалася невизначеною. За попередніми повідомленнями, російські війська залишили частину позицій через проблеми з постачанням, спричинені ударами українських сил, однак інформації про їхню повну відсутність не було.

Експерти ISW зазначили, що поки не можуть остаточно оцінити безпосередню мету чи успішність місії. Водночас сама операція продемонструвала новий підхід до використання українських роботизованих систем. Російські військові блогери визнали технологічну перевагу України в цьому напрямку та розкритикували відсутність у російській армії аналогічних наземних дронів і сучасних систем управління.

Атаки на територію РФ та окуповані території

Україна продовжує системно завдавати ударів по військовій та логістичній інфраструктурі Росії, щоб ускладнити забезпечення окупаційних військ і посилити ізоляцію Криму.

Цього тижня українські сили атакували Салаватський нафтохімічний комплекс у Башкортостані, який розташований приблизно за 1500 кілометрів від українського кордону. Це був останній великий російський нафтопереробний завод, який у 2026 році ще не зазнавав ударів. Також під ударами опинилися Афіпський НПЗ у Краснодарському краї та нафтобаза «Славнефть ЯНОС» у Ярославській області.

У Чорному та Азовському морях українські сили перешкоджали російським перевезенням палива. Станом на 16 липня з початку місяця було уражено 147 російських суден.

У Криму українські військові завдали ударів по Балаклавській теплоелектростанції в Севастополі. Після цього на півострові виникли тривалі перебої з електро- та водопостачанням. Також сили оборони уразили літак Су-24 на аеродромі Саки та залізничний міст у Чонгарі.

Крім того, безпілотники атакували російську авіабазу Енгельс-2 у Саратовській області.

Обстріли України

Росія знову посилила удари по українській портовій інфраструктурі. Основною ціллю стали порти Одещини, зокрема в Одесі та Чорноморську. Зокрема, удари по терміналах компанії «Кернел» призвели до знищення близько 45 тисяч тонн пшениці та понад 34 тисячі тонн соняшникової олії. Через ці обстріли Україна втратила близько третини своїх потужностей для експорту зерна.

Водночас Росія продовжує масовані повітряні атаки. Майже щоночі окупанти запускають десятки дронів і ракет. Зокрема, у ніч на 16 липня вони застосували 146 безпілотників і 13 ракет різних типів. Ворог систематично атакував автозаправні станції (АЗС) у Харківській, Дніпропетровській та Житомирській областях, а також об’єкти поштової інфраструктури, зокрема відділення «Укрпошти» в Осколі та Краматорську

Також російська армія дедалі частіше використовує нові реактивні дрони «Герань-3» та «Герань-4», які складніше збивати українській протиповітряній обороні.

Міжнародні заяви та допомога

13 липня учасники «Коаліції охочих»  на зустрічі в Парижі закликали до повного припинення вогню та підтвердили, що мирні переговори мають відбуватися за участі України, Росії, США та європейських країн. Також вони підтримали надання Україні юридично й політично обов’язкових гарантій безпеки після завершення війни.

Партнери України оголосили про нові оборонні рішення. Десять країн створили коаліцію для розвитку протибалістичної оборони, а Україна має першою отримати системи SAMP/T NG. Франція та Італія надали ліцензії на виробництво в Україні авіабомб AASM, крилатих ракет SCALP і зенітних ракет Aster 30. Також оголосили про перше замовлення винищувачів Rafale та початок підготовки українських пілотів і технічного персоналу у Франції.

Польща, Литва та Естонія повідомили про зростання російської активності поблизу кордонів НАТО. Польща попередила про можливі провокації з використанням дронів під чужим прапором, Литва повідомила про загрозу атак на критичну інфраструктуру Альянсу, а Естонія заявила про неоголошені російські військові навчання. Польща також підіймала винищувачі через появу російських літаків над Балтійським морем. Аналітики оцінюють ці дії як підготовку до можливих майбутніх гібридних операцій.

Росія відкинула пропозиції щодо участі європейських країн у мирних переговорах і продовжила наполягати на своїх попередніх вимогах до України.

Після українських ударів по російських нафтопереробних заводах найбільші російські нафтові компанії звернулися до індійських НПЗ із проханням про постачання бензину. За наявними даними, щонайменше один танкер з індійським паливом уже прямує до російського порту через мережу посередників.