Лучанин Сергій Корецький став новим прем’єр-міністром України

Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.

Новий уряд

Раніше, 13 липня, низка медіа повідомила, що після рішення оновити уряд президент Володимир Зеленський запропонував посаду прем’єр-міністра Корецькому і той відповів, що «готовий спробувати».

Водночас згідно з даними джерел «Української правди», на зустрічі президент озвучив головні пріоритети майбутнього Кабміну: підготовку країни до найважчої зими, захист енергетичної та паливної інфраструктури, стабілізацію економічної ситуації й ефективне управління міжнародною допомогою.

Корецький — уродженець Луцька, тут він народився, здобув вищу освіту і починав кар’єру. Працював у групі компаній Continuum Group, у листопаді 2022 року Корецький очолив ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта». У квітні 2025 року за результатами відкритого конкурсу його обрали головою правління НАК «Нафтогаз України». Детальніше про те, хто такий Сергій Корецький misto.media розповідало раніше.

Також парламент цього дня планує затвердити новий склад уряду. Найбільш суперечливим стало питання призначення міністра оборони.

Якщо питань до кандидатури премʼєра у суспільства не було, то заміна міністра оборони Михайла Федорова викликала бурхливу реакцію: в низці міст люди вийшли на акції протесту проти його відставки. Наразі він дає брифінг для медіа.

Нагадаємо, у вівторок, 14 липня, Верховна Рада звільнила Юлію Свириденко із посади прем’єр-міністерки України. За її відставку проголосували 258 народних депутатів. З того часу уряд тимчасово очолював віцепремʼєр-міністр Денис Шмигаль.

Що не так із процедурою призначення прем’єра

За Конституцією призначення глави уряду — це прерогатива не президента, а парламенту, нагадує лідерка руху «Чесно» Віта Думанська. Стаття 114 передбачає, що кандидатуру на посаду прем’єр-міністра вносить до Верховної Ради коаліція депутатських фракцій, і саме парламентська більшість несе політичну відповідальність за цей вибір. Президент лише вносить подання, він не є автором кадрового рішення.

На практиці цей механізм останніми роками працює формально.

«Реальне рішення про кандидатуру ухвалюється в Офісі президента, а монобільшість, яка де-факто підконтрольна Банковій, лише оформлює його голосуванням. Те саме стосується і відставок: стаття 115 Конституції передбачає лише два способи дострокового звільнення прем’єра, це заява самого прем’єр-міністра або резолюція недовіри від парламенту.

Але у випадку зі Свириденко ми бачили зворотну послідовність: спершу публічну заяву президента про потребу оновлення уряду, і лише наступного дня формальну заяву прем’єрки про відставку», — розповіла misto.media Віта Думанська.

Причини такого викривлення прості, додає експертка. Воєнний стан унеможливлює вибори, а отже, суспільство не має легітимного інструменту оцінити владу за результатами роботи уряду.

«У цьому вакуумі кадрові ротації в Кабміні виконують не управлінську, а імітаційну функцію, вони підміняють відсутність виборів видимістю оновлення. При цьому монобільшість, замість бути суб’єктом формування уряду, залишається інструментом легітимації рішень, ухвалених поза парламентом.

Це не просто відхилення від процедури, ми стали свідками поступової нормалізації практики, коли зміна влади в державі відбувається через політичне призначення, а не через конституційний механізм», — резюмує лідерка руху «Чесно».