Як Луцьк виховує культуру вивісок

Коли над архітектурною логікою беруть гору строкаті банери, світлодіодні панелі й хаотичні вивіски — вуличний простір втрачає цілісність та власну ідентичність.

Реклама, яка мала б інформувати, перетворюється на візуальний шум, що нівелює архітектуру та спотворює сприйняття міського середовища. Публічний простір стає тлом для бізнесу, а колись натхненні локації — дратують.

Про дизайн-код міста говорили на Urban Talks — міській лекції, яку ініціювала ГО misto.reboot у рамках проєкту Urban Vision Lutsk за підтримки «Алгоритм дії».

Що по рекламі

У Луцьку розміщення зовнішньої реклами контролює комунальне підприємство «Луцькреклама». Підприємці рідко добровільно погоджуються змінити вивіску, витрачати кошти на її адаптацію до міського середовища, зізнається керівник підприємства Олександр Ковальський. 

Розташування та вигляд реклами регламентують Закон України «Про рекламу» та постанова Кабінету Міністрів «Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами». 

Вони передбачають, що кожна рекламна конструкція — чи то білборд, лайтбокс, банер або вивіска — має чітко визначені параметри: скільки вона може займати площі, де саме її дозволено розміщувати, на якій висоті, якими мають бути шрифти, кольори, матеріали, і навіть рівень освітлення. 

У 2016 році Луцька міська рада ухвалила «Порядок розміщення вивісок у місті Луцьку», на основі яких нині формується вигляд міста. Втім і він за 9 років застарів та потребує перегляду й оновлення.

Додатково, аби заохотити підприємців надавати перевагу рекламі всередині приміщень та зменшити візуальний шум, у 2019 році міськрада затвердила «Концептуальні основи розвитку та розміщення реклами у місті Луцьку». 

Згідно з ними розміщення реклами всередині вітрини на площі не більше 50% вікна не потребує погодження. Втім, зазначає Ковальський, трапляються випадки, коли орендарі повністю заклеюють вікна яскравими плівками, ігноруючи норми. 

Керівник «Луцькреклами» на світлинах демонструє, що впродовж 10 років місто змінюється: фасади позбулися громіздких банерів, відкриті вітрини стали частиною вуличної естетики. 

«Усі зразки, які ми демонструємо як приклад змін, — це наслідки приписів, штрафів, або навіть примусового демонтажу. У багатьох випадках після таких кроків нові орендарі приміщень погоджуються з вимогами міста й оформлюють свої простори згідно з правилами», — розповідає Ковальський.

З його слів, є ще чимало роботи з підприємцями та дизайнерами, які працюють над вивісками. Нерідко саме вони пропонують клієнтам рішення, що суперечать архітектурному стилю. 

«Попереду складна, але необхідна робота — формування візуальної культури, де кожна вивіска — частина міського ландшафту, а не агресивна яскрава пляма на міській тканині», — каже він.

Повернути місту обличчя 

Команда ГО «місто.ребут» дослідила, який вигляд мав би Луцьк без реклами. Світлини центральних вулиць міста без візуального шуму контрастують зі строкатими фасадами.

На думку архітектора Тараса Дацюка, вулиця Лесі Українки — найбільш захаращена вивісками. 

«Сьогодні люди мають смартфони, соцмережі. Боротьба за увагу відбувається вже не на вулиці, а в диджиталі. Вивіска втратила функцію єдиного навігатора. Отже, постає завдання — зменшити візуальне навантаження, впорядкувати міський простір, аби показати — скромна, добре спроєктована вивіска ефективніша, ніж величезна строкатий короб, що закриває фасад», — пояснює архітектор.

Свої ідеї урбаніст продемонстрував на прикладі будівлі Центру розвитку креативних індустрій «Або Або» (колишня АТС) на розі вулиць Лесі Українки та Кривий Вал.

Урбаністи уявили, який би вигляд мав фасад без реклами вище першого поверху. Потім розробили дизайн-рішення, які описують деталі гармонійного формування та розташування вивісок на будівлі «Або Або»:

• доцільне місце розташування вивіски без шкоди для сприйняття архітектури;

• гармонійні розміри вивіски;

• допустиму площу суцільного тла (не більше 20%) з пріоритетом літерам без фону, аби залишити архітектуру видимою;

• відстань відступів від архітектурних елементів;

• осі, за якими доцільно вирівнювати вивіски.

Результат роботи команди «місто.ребут» викладені у відкритому документі. У ньому деталізовані описи рішень, схеми та приклади створення та формування вивісок. 

«Наша мета — зробити вулицю, на якій ми щодня ходимо, більш людяною. І не лише для того, аби було «гарно». Ми хочемо, щоб простір працював — підтримував діалог, зберігав ідентичність, був впізнаваним, і водночас — зручним для тих, хто ним користується», — підсумував Тарас Дацюк

Естетика, яка вираховується на калькуляторі

Дизайн-код міста діє з 2018 року у Дніпрі. Мета ініціативи — зберегти архітектурну спадщину та створити єдині правила гри для бізнесу. Дотримання рекомендацій обов'язкове для всіх підприємців, а вивіски має погоджувати мерія. Порушення дизайн-коду передбачає штрафи та примусовий демонтаж вивісок.

«Бізнес потребує прозорих і рівних правил. Дизайн-код не про “гарно/негарно”, а про математику. Естетика — річ суб’єктивна, а правила повинні бути об’єктивними й перевірятися калькулятором, а не “смаком мера”», — пояснив співавтор дизайн-коду Дніпра, архітектор співзасновник ГО dnipro.design Максим Гольдін. .

У роботі він керується принципом корисності: спочатку — функція, потім — дизайн. Таку трансформацію пройшли  найважливіші елементи міського середовища — транспорт, смітники, парковки, вивіски, адресні покажчики тощо:

• дизайн сміттєвих баків почався із нанесення номера «гарячої лінії», аби дніпряни могли повідомити про неприбраний контейнер, а тоді створили уніфіковану форму смітника;

• кожному виду муніципального транспорту присвоїли ідентифікаційний колір. Це допомагає мешканцям орієнтуватися без навігаційних додатків;

• змінили дизайн та функціонал паркоматів: виділили кнопку оплати та суму, яку необхідно внести;

• створили унікальний шрифт «DniproCity»  , який використовують для написів на адресних табличках, прописали логіку їх розташування на фасадах, створили сервіс, що дозволяє генерувати адресний покажчик без участі чиновника;

• створили єдину систему оформлення фасадів для бізнесу, залежно від зони, у якій він знаходиться (центр міста, спальні райони, промислові зони та природні території).

Уже протягом першого року після впровадження дизайн-коду у Дніпрі комісія з доброустрою обстежила 3600 об’єктів у місті, на 1600 з них відбулися зміни. Це рішення стало взірцем для інших міст України, зокрема, і Луцька.