Фізкульт-Луцьк. Де, навіщо і як тренуються лучани

Близько сотні лучан долучилися до розмови про фізичну активність та можливості її розвитку у громаді.

Руханка

Фізична розминка під час дискусії «Спортивна культура Луцька. Публічна розмова».

У п’ятницю, 13 лютого, в Луцькому бізнес-просторі відбулася відкрита дискусія «Спортивна культура Луцька. Публічна розмова». Це перший захід подібного формату у місті.

Організатори прагнули підсумувати перший сезон проєкту «Місто, рухайся!», презентувати дослідження спортивної вуличної інфраструктури Луцька та настроїв мешканців, а також поговорити про співпрацю муніципалітету, влади й бізнесу у сфері розвитку фізичної культури.

Емоційним моментом для присутніх став візит команди з ампфутболу «Хрестоносці» і нагородження її міським головою Ігорем Поліщуком.

Подію організували misto.media, платформа «Алгоритм дій» у межах урбаністичної програми Urban Vision Lutsk та департамент молоді і спорту Луцької міської ради.

Що таке проєкт «Місто, рухайся!»

Влітку та восени 2025 року у Луцьку тривав проєкт «Місто, рухайся!» — серія відкритих тренувань для усіх охочих. Його ініціювали видання misto.media та програма Urban Vision Lutsk, а підтримав міський департамент молоді та спорту.

Організатори прагнули залучити тренерів із різних видів активностей та спорту, аби показати містянам можливості для активного дозвілля й занять фізкультурою.

Таким чином, учасники займалися воркаутом, кросфітом, бігом, диск-гольфом, боксом, пілатесом, спортивним орієнтуванням, баскетболом.

У межах першого сезону команді вдалося провести вісім відкритих тренувань на шести локаціях та залучити 345 учасників. Це були представники різних вікових категорій — від дошкільнят, які приходили з батьками, до людей поважного віку. Серед учасників були ветерани, нові мешканці міста, люди з інвалідністю.

Польове дослідження спортивного Луцька

На тренуваннях та інформуванні про різні види активностей команда вирішила не зупинятися. Це стало, скоріше, стартом, експериментом для спроби подивитися на Луцьк як на місто, яке забезпечує умовами для комфортних занять спортом.

«Ми опитали мешканців, провели глибинні інтерв’ю із тренерами та інфлюенсерами зі спортивної сфери про те, яким вони бачать Луцьк у плані фізичної культури зараз, яким він може стати, які перешкоди існують і де є точки зростання. Нам важливо було зрозуміти потенціал міста та напрямки, у яких ми можемо розвиватися», — поділилася головна редакторка misto.media Тетяна Приймачок.

Окрім онлайн-опитування (230 опитаних протягом 5 днів) та розмов, команда здійснила польовий аналіз спортивної інфраструктури в різних районах міста. До роботи долучилися аналітик та журналіст Антон Бугайчук, урбаністка Аліна Гончаренко, соціологиня Алла Петренко-Лисак та керівниця програми Urban Vision Lutsk Лідія Гонтар. Дослідження стосувалося лише комунальної та вуличної інфраструктури, приватні заклади не аналізували.

Результати показали, що 49% лучан займаються спортом двічі-тричі на тиждень, а ще третина — через день. Люди найчастіше обирають приватні зали, однак значна частина тренується вдома або на необладнаних майданчиках. Більшість віддає перевагу вечірнім заняттям, що актуалізує питання освітлення й безпеки.

Аналіз інфраструктури виявив, що центральна частина міста має найкращі умови для занять спортом. У спальних районах і мікрорайонах ситуація гірша. Жителі Кічкарівки, Дубнівської, Вишкова та Гнідави найчастіше висловлюють незадоволення станом спортивних просторів. Найбільше лучани нарікають на нестачу майданчиків поблизу дому, відсутність роздягалень і туалетів, неналежне покриття, слабке освітлення та питання безпеки.

«Зараз одним із ключових напрямків для міста може стати створення так званих районних магнітів. Йдеться не про будівництво кількох дрібних майданчиків, а про один якісний простір у районі, який повністю покриватиме потреби лучан. Люди готові їхати до такого місця, якщо воно справді комфортне й функціональне.

Також ми можемо об’єднатися із громадськими активістами, урбаністами, архітекторами та дизайнерами й напрацювати дизайн-код спорту. Таким чином ми станемо першими в Україні, хто системно підійде до цього питання. Разом ми можемо розробити чіткі стандарти безбар’єрності, доступності, покриття, кольорових рішень, щоб спортивні простори гармонійно вписувалися в житлові райони. Наявна в місті інфраструктура недосконала і потребує оновлення, але її не обов’язково повністю змінювати, достатньо просто якісної модернізації», — доповнила керівниця програми Urban Vision Lutsk Лідія Гонтар.

Хто відповідальний за розвиток фізичної культури в місті

Аби обговорити результати дослідження та знайти точки співпраці, в межах публічної розмови провели дві панельні дискусії. На першій говорили про роль муніципалітету та громадськості в розвитку й підтримці спорту. Серед спікерів були:

  • директор департаменту молоді та спорту Луцької міськради Володимир Захожий;

  • керівниця програми Urban Vision Lutsk Лідія Гонтар;

  • заслужений тренер України, директор обласної дитячої спортшколи «Олімп» Роман Повх;

  • засновник луцького спортивного клубу козацького бойового мистецтва «Герць» Роман Ковальчук.

Спікери наголосили, що відповідальність за розвиток спорту лежить на всіх, починаючи з батьків маленьких дітей, які мають уболівати за корисні звички своїх дітей та якісне дозвілля, і закінчуючи муніципалітетом та державою, які формують правила гри й політику.

Спорт та бізнес

Другу панель присвятили інвестиціям бізнесу в міський спорт. У дискусії взяли участь:

  • співорганізатор луцького півмарафону, співвласник магазину «Альпініст» Ігор Спасовський;

  • керівниця напрямку корпоративних комунікацій «Дмитрук-фудз» Катерина Дубойська;

  • віцепрезидент Федерації боксу Волинської області, співзасновник та віцепрезидент Луцької міської федерації кікбоксингу ISKA, співзасновник платформи «Алгоритм дій» Юрій Куць;

  • власник фітнес-залу CrossBee Роман Пелих.

Під час обговорення учасники поділилися власними історіями та досвідом співпраці зі спортивними ініціативами. Часто меценатство у цій сфері є способом підтримати той спорт, яким людина займалася у дитинстві.

Наприклад, Юрій Куць розповів, що мріяв вивести бокс із підвалів, де свого часу тренувався і він. Роман Пелих — відкрити власний зал (і йому це вдалося у непростий 2023 рік). Ігор Спасовський, який з одноклубниками організовували масові забіги та велозаїзди у Луцьку, хотів прищепити місту любов до масових дійств, які поєднують розвагу та спорт. Свого часу їх надихнули подібні заходи у європейських містах, і було бажання дати схожий поштовх у рідному місті.

Для бізнесу підтримка ініціатив є компонентом соціальної відповідальності перед громадою. Катерина Дубойська розповіла, що компанія «Дмитрук-фудз», яка протягом багатьох років системно підтримувала півмарафон у місті, отримала досвід не лише соціальної відповідальності, а й захід, що переріс у частину корпоративної культури, став інструментом тімбілдингу. Вона зазначила, що партнерство бізнесу та спорту починається зі спільних цінностей і довіри. Саме на цьому фундаменті з’являється готовність інвестувати час, ресурси й командну енергію.

«Ми підтримували спортивні ініціативи, адже розуміли, що це важливо для міста, а ми хочемо бути для нього корисним. Ми дотримуємося позиції, що бізнес має допомагати місту і брати участь у всіх подіях, які приносять користь громаді», — прокоментувала Катерина Дубойська.

І хоча частина ініціатив призупинені через війну, учасники панелі погодилися, що не можна повністю відмовлятися від спортивних заходів та занять. Адже щонайменше діти, попри все, повинні отримувати можливість розвиватися та якісно проводити дозвілля.

Другий сезон «Місто, рухайся!»

На завершення події організатори анонсували другий сезон проєкту «Місто, рухайся!». Нині команда шукає партнерів, які готові підтримати розвиток спортивної культури в місті та стати частиною спільноти.

Більше деталей згодом.

misto.media Підписуйся на misto.media в інстаграмі, фейсбуці, тіктоці та телеграмі

також читайте