Чоловікам це теж пасує. Як у Луцьку практикують пілатес

Пілатес дедалі частіше згадується серед трендів здорового способу життя. При цім — комусь він нагадує йогу, хтось асоціює його із суто жіночим фітнесом, в якому не потрібно сильно напружуватися.

Але корені цього виду фізичної активності сягають закінчення Першої світової війни, і задумувалися вправи як спосіб реабілітації поранених, переважно чоловіків. Метод пройшов трансформацію, переосмислення і нині є способом налагодити контроль та легкість над рухами тіла у всіх проєкціях.

Про те, чим є пілатес у сучасних умовах та які міфи навколо нього існують, говоримо з тренеркою Галиною Дороховою в її затишній студії «ЄПілатес» на Кривому Валу. Вона розповідає, що зі школи постійно займалася спортом: грала в баскетбол, пізніше відвідувала спортзали, але згодом відчула, що від тренувань тіло стало сильнішим, але не завжди здоровішим. Тоді вона звернула увагу на пілатес, почала займатися і зрозуміла, що методика допомагає їй. Спочатку це було хобі, але поступово захоплення переросло у професію.

Естетика тут другорядна

У широкій залі для тренувань на підлозі лежать килимки та чорні циліндри — ролери. Поруч — невеликі м’ячі та гантелі, а також пластикові кільця, які можна стискати.

У меншій кімнаті — спеціалізоване обладнання, яке нагадує пристрої із центрів для фізичної реабілітації — коректори для спини, «бочка», спеціальний стілець та трапеція для пілатесу.

Усе це обладнання — і дрібне, і масивне — має допомогти людині відчути, як управляти своїм тілом, рухатися у різних площинах.

Наприклад, пояснює тренерка, маленький м’яч між колінами чи кільце допомагають відчути внутрішню лінію ніг. Велике обладнання робить вправи безпечними для травмованих і дозволяє відпрацьовувати правильну біомеханіку рухів.

Галина каже, що часто цей зв’язок, а також правильні та різноманітні патерни руху у сучасної людини втрачаються через малорухливий спосіб життя, сидячу роботу.

Як наслідок — слабне мобільність, виникають болі у спині, псується постава тощо. Часто порушення роботи внутрішніх м’язів відчувають жінки після вагітності — лордоз, слабкі глибокі м’язи живота, проблеми у грудному відділі.

Для українців ця проблема й поготів актуальна через перманентний стрес, порушення сну.

«Через повномасштабне вторгнення багато людей почало більше думати про здоров’я. Якщо раніше всі прагнули „прес“ чи „ідеальні сідниці“ за будь-яку ціну, то тепер акцент на хорошому самопочутті. А пілатес саме про це», — говорить Галина.

Попри зовнішню схожість, наприклад, із йогою, тренування мають інші акценти. Класичний пілатес, який зокрема практикує та вивчає Галина, зосереджується на м’язах-стабілізаторах, правильному диханні та контролі рухів. Тому під час занять тренер постійно коригує: підберіть ребра, активуйте кор, відчуйте шию.

Пілатес не має статі

Попри те, що пілатес немає гендерної прив’язки, його часто асоціюють із жіночим видом активності, оскільки тут немає «вау-картинки». На думку Галини, це хибне уявлення.

«Дехто з чоловіків соромиться, бо знайомі жартують: „Ти що, ходиш на пілатес?“. Хоча маємо приклади, коли чоловіки приходили через проблеми зі спиною і вже після трьох занять біль зникав», — пояснює тренерка.

Протипоказом до занять є лише гострі стани. Тобто запалення в організмі, підвищена температура тощо. Підходить він як адаптивний вид активності для людей, які зазнали травм чи поранень. Це не заміна реабілітації, підкреслює спеціалістка, але хороша активність після неї.

На відміну від багатьох видів активності, тут немає мети здобути певну гнучкість, силу чи витривалість.

«Завжди є куди покращувати рух, бо ми живемо, носимо дітей, сидимо на роботі — з’являються нові дисбаланси. Навіть наші вчителі з понад 20 роками практики продовжують удосконалюватися», — каже експертка.

Як обрати студію та тренера

Обираючи студію для онлайн чи офлайн занять, Галина Дорохова радить звернути увагу на освіту тренера, а також його мову:

Приходьте на тренування й слухайте. У хорошого тренера година заняття — це година пояснень, корекцій і тактильних підказок.

Сертифіковане навчання пілатесу — дороге і тривале. Наприклад, Галина з колегою навчаються у міжнародній школі Polestar Pilates, яка поєднує класичну методику із методом Фельденкрайза , що спрямований на відновлення організму. Навчання триває півтора року, а пізніше відбувається міжнародний іспит. Є й інші серйозні школи, як-от Lolita Legacy.

Нотатки для новачка

Усім, хто приходить на тренування, Галина радить:

1. Дати собі час для освоєння руху.

   «Щоб зробити добре, треба спочатку зробити погано. У багатьох включається его: „Як це я не можу підняти ногу, якщо присідаю зі 100 кг?“ Але тіло треба переналаштувати. Допомагають тактильні підказки й обладнання. З часом людина починає відчувати „сліпі зони“ — наприклад, лопатки чи грудний відділ».

2. Займатися регулярно.

   «План мінімум» для занять — 2–3 рази на тиждень. Але навіть коротка щоденна практика дає відчутний ефект, переконана тренерка.

3. Усвідомити, що не всі тренування повинні давати відчуття втоми, виснаження.

   «Коли люди сюди приходять, вони не захекуються, не виповзають з залу. Тобто досить енергійні, навіть коли роблять важку вправу. Натомість дуже часто в наших людей в голові є сприйняття: недопрацювали, недостатньо, якщо не виповзаємо з залу».

4. Має значення все, що ви робите поза тренуванням.

   Попри те, що пілатес задає правильні патерни руху та контролю над ним, спосіб життя поза килимком має значення.

   «Ми працюємо з мобільністю, зі стабілізатором, збалансованою роботою і з усвідомленням свого тіла. Все, що відбувається, кожна деталь, вона інтегрується в реальне життя. І потім людина, роблячи звичайні побутові речі, не шкодить собі і не компенсує цей рух іншими частинами тіла».

22 вересня пілатес практикуватимуть в Луцьку у межах проєкту «Місто, рухайся!», який організовують misto.media, Urban Vision Lutsk і платформа «Алгоритм дій» за підтримки Департаменту молоді та спорту Луцькради.

Бронюйте своє місце на килимку.