Знайти 13 гортензій. Чому міста відмовляються від однорічних рослин

Щовесни луцькі комунальники садять квіти на міських клумбах. У центрі міста рясно цвітуть тисячі саджанців агератуму, тагетісу, бегоній, сальвій, пеларгоній і ще добрий десяток, назви яких складно вимовити. Після того, як вони зів’януть — їх замінюють на нові.

Щороку в місті пропонують від цієї практики відмовитися й замінити однорічники багаторічними рослинами, вічнозеленими кущами. У перспективі це навіть дозволило б зекономити. Розбираємося, що садять, як, навіщо і чому здоровий глузд господарювання — на боці багаторічних рослин.

Ми звернулися за коментарями до власника розсадника, дизайнерки, науковиці, комунальника та навіть психотерапевтки. Проаналізували досвід Львова та Рівного. І маємо, що сказати.

Математика. Щоразу в Луцьку висаджують 100-200 тисяч однорічних рослин. Наприклад, у 2023-му висадили в місті однорічників у 2,5 раза більше, ніж у 2019-му.

У 2024 році на озеленення міста виділили з бюджету Луцької громади 11 млн. грн. Це гроші і на косіння газонів, і на висадку рослин. Один з тендерів відбувся навесні. За 2,375 млн грн КП «Парки і сквери Луцька» придбало саджанці однорічних квітів, ще 700 тис. грн витратили на дворічні і 24 тис. грн — на багаторічні трави і кущі. Серед них — 13 кущів гортензій. Ми пішли їх шукати. І знайшли.

Що скаже власник розсадника

Геннадій Данько вже декілька років має розсадник під Луцьком. Вчився садівництву за кордоном і щоразу розповідає, що в Європі дуже поширені багаторічні рослини на квітниках.

У його розсадник нині приїжджають за посадковим матеріалом чи не з усієї області. В теплицях, на відкритому ґрунті росте безліч декоративних рослин: від туй до гортензій — вибирай, які до душі.

«Багаторічні рослини корисніші для міського середовища, на них селяться комахи, птахи, а це — більше різноманіття екосистеми. Їх ми висаджуємо одноразово, а далі — доглядаємо.

Чим більше зелені — тим чистіше повітря. Вищі кущі й дерева захищають від вітру, пилу з гальмівних колодок, із шин, забирають вихлопні гази. Зелені рослини поглинають шум від дороги, який теж невидимо, але впливає на нашу нервову систему. Такі рослини в спекотну пору охолоджують, високі насадження роблять тінь.

Однорічники цвітуть короткий час, а на зиму лишається голий ґрунт. Натомість багаторічні рослини гарні й взимку. І це не тільки хвойні (бо не всі сорти підходять місту). Є ті, чиї плоди зберігаються до зими», — каже Геннадій Данько.

На простому прикладі він пояснює, в чому — вигода. Якщо засадити клумбу кизильником, то на 1 м² треба 5-6 кущиків (залежно від розміру вони коштують 60 або 120 грн за одиницю). 30% від вартості рослин обійдеться висадка. Також необхідно закрити ґрунт: тут не варто використовувати агроволокно, достатньо мульчі з кори — один мішок за 120-150 грн. На початку рослинам дуже треба полив і прополювання, поки вони не розростуться так, що бур’янам не буде місця. Коли ці рослини підростуть, достатньо буде підживити і вчасно підстригти.

«Звичайно, одномоментно засадити місто кущами — дуже дорого, тим паче зараз, коли треба більше коштів спрямувати на військо. Але в довгостроковій перспективі це все одно вигідніше. Якби це почали робити 5 років тому, то нині треба було б тільки доглядати ці рослини», — зазначає підприємець.

Досвід. Львів

Майже всі великі клумби у Львові засаджені багаторічними рослинами.

Оксана Луцько, заступниця начальника управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради, як приклад називає центральні клумби біля головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка, де повністю замінили однорічні квіти.

Цьогоріч у міськраді розробляють кошторис, щоб замінити однорічні рослин на клумбі на проспекті Свободи.

Це — єдина велика клумба, яку досі засаджують у місті однорічними квітами.

«Уже кілька років стараємось замінювати однорічні рослини на багаторічники. Це суттєво економить нам кошти. Однорічники треба щороку купувати, поливати, прополювати. А багаторічні — придбали раз, і лише догляд. Якщо правильно їх скомпонувати, можна досягти того, що квіти там будуть цвісти з квітня-травня до глибокої осені. Декоративні злаки, які в нас висіяні на меморіалі, дуже добре себе почувають і взимку.

Лише на березень ми заклали в кошторис стрижку. Загалом, по паркових клумбах ми відсотків на 95 перейшли на багаторічники. Рідко де досаджуємо однорічні квіти, переважно на великих клумбах між багаторічниками», — зазначає Оксана Луцько.

Кілька ділянок у Львові засіяли різнотрав’ям. Тут серед лугової трави є і квіти: волошки, маки.

Таке рішення має й практичний бік. У цих рослин мають краще розвинена коренева система, вони споживають менше води, їх не треба часто поливати. Їхнє коріння затримує вдвічі більше вологи, і це важливо не тільки в період посух, а й під час підтоплень.

Лугові трави і квіти:

• набагато вищі за звичайний газон, не потребують відповідного догляду;

• більше поглинають пилу і бруду;

• знижують температуру повітря;

• тут селяться комахи, дрібні тварини.

Загалом, на міських ділянках, де менше дерев, рослин, а багато асфальту — найгірші показники повітря. Натомість озеленені ділянки біля парків, де є луги з природними травами чи клумбами, — набагато чистіші.

Оксана Луцько

А як у Рівному?

У 2021-му в рівненському парку на Грабнику волонтери облаштували центральний квітник, де висадили багаторічні рослини і квіти: шавлію, ехінацею, багаторічні злаки.

«Звісно, це краще для довкілля. У парку після цього навіть з’явився червонокнижний метелик. Цей квітник був своєрідною демонстрацією для мешканців і влади. Так, у перший рік він потребував більше догляду. Але його облаштування вартувало 17 тисяч гривень за 44 метри квадратних. Крім того, такі зелені оази покращують й ментальне здоров’я, нашу стійкість до життя, наше бажання жити», — каже співзасновниця громадської ініціативи «Сад історій в Рівному», депутатка Рівненської міської ради Оксана Майборода.

У місті велика частка озеленення припадає саме на висадку і догляд за однорічними рослинами, зауважує вона.

Їх міняють три рази на рік, поливають, прополюють, викидають. Відповідно — «видно», що в місті «щось робиться». А оскільки на один квадратний метр таких саджанців треба багато, то точно порахувати, скільки саме і скільки на це пішло грошей, — доволі складно. Якщо щось зникло, можна сказати, що саджанці вкрали чи їх знищили тварини.

Оксана Майборода

І там думають про зміни. Але…

Зрештою в Рівному екоактивісти вирішили підготувати Концептуальний план облаштування багаторічного озеленення у місті Рівне на 2023—2024 рр. І якщо в 2023-му таки вдалось цього плану дотриматися, то на 2024-й, каже вона, історія з однорічниками повторюється.

«Згідно з нашими рекомендаціями, в перший рік варто було замінити половину однорічних рослин на багаторічні, а наступного — скоротити однорічники до мінімуму. І у 2023-му навіть щось вдалося реалізувати, та у 2024-му все змінилося: цих рекомендацій не дотрималися і знову в бюджет включили вдвічі більше, ніж багаторічних, однорічних рослин, і різні непотрібні обрізки дерев», — зазначає Оксана Майборода.

Тренди

Софія Кузьмич — луцька ландшафтна дизайнерка. Вже понад 10 років працює за фахом і має в доробку більш ніж сотню підготовлених на замовлення проєктів. В основному за ними звертаються приватні клієнти: хто хоче облаштувати свій двір або ж увиразнити територію біля якогось комерційного приміщення.

Вона теж підтримує думку, що однорічники на міських клумбах сьогодні — це точно не про красу чи оптимізацію витрат.

«Однорічні рослини треба часто поливати, полоти, замінювати кілька разів на рік. І якщо комунальники роблять ставку саме на них, то видається, що вони так просто займають себе роботою, а не дбають про благоустрій і зовнішній вигляд міста. Це дорого. Тому ми — за використання на клумбах багаторічних рослин, які в усі пори мають гарний вигляд», — переконана Софія Кузьмич.

Вона пригадує кілька випадків зі своєї практики, коли замовники просили, щоб комунальники висадили багаторічні рослини на клумбах. Але міські служби на це не погодились.

«Наприклад, був один ЖК, де не створили ще ОСББ, і один торговий центр. Коли люди подали комунальним службам наш проєкт, то їм відмовили. Тоді це нас дуже здивувало, бо замовники переказали, що відмовили їм дивним формулюванням: „Це занадто красиво і не вписується в загальну концепцію міста“. На той момент, ймовірно, служби не були готові креативно та сучасно підходити до озеленення. Дуже хотілося б, щоб це змінилося», — каже дизайнерка.

Зараз у тренді ландшафтного дизайну — мінімалізм, стримані форми. Багато хто просить сформувати ландшафт так, щоб він вимагав мінімум догляду. Часто використовуються якісь скульптурні елементи. До вічнозелених рослин можна додавати багаторічні квіти, які створюватимуть кольорові акценти в певний період. І це абсолютно можна реалізувати в міських умовах. Такий підхід давно застосовують в Європі.

Загалом, якщо говорити про доцільність однорічних рослин у глобальному озелененні міста (парки, великі клумби), то там їм, на мою думку, не місце. Але у якихось акцентних місцях, наприклад, кашпо, рослини, які б рясно і довго цвіли, — доцільні.

Софія Кузьмич

Що не садимо

Найважливіша роль у ландшафтному дизайні однорічних квітів — естетика, каже заступниця декана з партнерства факультету аграрних технологій та екології Луцького національного технічного університету Марія Августинович. У них різноманітна квіткова гама, їх легко і просто садити. Проте багаторічні рослини усе ж мають більше переваг. І не завжди це надто дорого навіть на старті.

«Крім новомодних екзотичних сортів, є класичні, не менш гарні. До прикладу, стрілиця чи канна або ті ж самі чорнобривці. Ці класичні сорти не надто вибагливі. Сальвія червона — гарна квітка, непримхлива, стійка до природних умов і чудово почувається в штучно створених умовах. Можна використовувати багаторічні квітучі чагарники, як-от барбарис тунберга: він має великий спектр кольорів — червоні, жовті, зелені листочки, які теж милуватимуть око.

Є вейгела, яка невибаглива до природних умов, поливу. Є низькорослі хвойні рослини: ялівець, ялина, туя. Вони можуть бути ґрунтопокривними або ж рости вгору, їм можна формувати крону. Лаванда дуже добре почувається в міських умовах і спокійно росте на одному місці до п’яти років із належним доглядом», — переконує Марія Августинович.

У перший рік висадки рослини формують зелену масу. Наступного року зацвітають, розростаються, пускають пагони, які можна висадити на інші клумби. Відтак уже не треба купувати саджанці.

При виборі варто звертати увагу на те, що є група рослин-агресорів.

Наприклад, каже Марія Августинович, кампсис, який часто садять у приватних обійстях. Гарна, плетюча ліана з яскравими оранжевими квітами. Але вона може розростатися до мегавеликих масштабів, а її коренева система дзеркально відображає верхню частину: все, що ми бачимо зовні, є внизу.

Були випадки, що рослину вже ніби видалили з ділянки, а частина кореня вросла в щілину і на другий-третій рік з’явилася у підвалі. У цієї рослини висока генеративна здатність, вона відновлюється дуже швидко, і якщо навіть зрубати корінь, з однієї частинки може вирости три рослини.

Серед таких і оцтове дерево, або ж сумах. Так, воно гарне, в нього спочатку зелені листочки, потім червоні, потім з’являються гарні червоні шишки, але дуже швидко поруч виростають «дітки», і їм не можна дати ради.

Популярна тепер павловнія теж швидко росте, дає велику вегетативну масу, але для міського середовища це дерево не надто підходить, бо глушить місцеві рослини.

Висівати багато газонів у місті — теж не надто хороша ідея, вважає Геннадій Данько. Газон, з-поміж усіх насаджень, найдорожчий в утриманні, адже його треба регулярно косити, підживлювати, робити аерацію.

Не надто вдале рішення для міста і розарій. За трояндами треба спеціальний догляд, вчасна обрізка. Троянди дуже хворіють на фітофтору, тому якщо пропустити один день обробки — можна втратити рослину.

Що садимо?

Загалом вибір багаторічників, які прижилися б у місті, — величезний. Серед кущів у містах приймаються: спірея японська, сніжноягідник, кизильники, дерен білий, шовковистий, горобинник, пухироплідник, бузок, ялівець ґрунтопокривний, лаванда, барбарис Тунберга.

Із квітів: котяча м’ята, шавлія, ехінацея, трави, багаторічні злаки, хоста, незабудки, чорнобривці. Можна навіть цілий затишний сквер засадити пряними травами: мелісою, м’ятою (її, до слова, є більше п’яти видів, у тому числі й такий, що пахне шоколадом). Більшість із цих рослин — синергісти (добре між собою вживаються).

Усе це — зовсім інший підхід до роботи з озеленення. У такому разі буде недостатньо висадити і полити.

1. Треба правильно оформити клумбу — підібрати рослини так, щоб вони не заважали одна одній, не затіняли і були сумісними.

2. Враховуючи, що йдеться про міське середовище, треба обирати такі рослини, коренева система яких не буде руйнувати дороги і тротуари.

3. Варто правильно їх доглядати, дотримуватися термінів обрізки, підживлення, спостерігати, чи не завелися небезпечні шкідники (у Луцьку досі карантин через засилля американського метелика, який полюбляє дерева і кущі, у тому числі й популярний у ландшафтному дизайні самшит).

І нарешті

В Україні сьогодні активно почав розвиватися цілий напрям у психотерапії — герденотерапія. Нам усім потрібна розрядка. Просто треба визначити — яка. І гарденотерапія в цьому напрямку — дуже дієва. Неможливість просто вийти на природу була неймовірним тягарем для людей під час локдауну, цитує одне з наукових досліджень луцька психологиня Тетяна Хрищук, яка вивчає гарденотерапію. Натомість люди, які мали доступ до зелених насаджень, менше відчували депресію та тривогу.

Нині в українців переважають два протилежні стани: або апатія, або стрес. У першому випадку потрібно тонізувати людину, тому їй радять споглядати оранжеві, червоні квіти. Для тих, хто в стресі — радять дивитися на фіолетові, блакитні кольори.

Тетяна Хрищук

«Набирає обертів і терапевтичне садівництво. Уже є дослідження, як на ментальне здоров’я людей впливало споглядання рослин під час ковіду, наскільки легше цей період переживали люди, якщо мали доступ до природи.

Просто зараз ми перебуваємо з дружинами і дітьми загиблих у Карпатах, і я бачу, як природа впливає на них, як допомагає впоратися з їхнім горем», — розповідала пані Тетяна.

13 гортензій

Директор луцького КП «Парки і сквери» Олександр Михалусь каже: рішення про те, які клумби засаджувати однорічними рослинами, а які — багаторічними, ухвалює департамент ЖКГ. А сам він вважає, що доречні в місті й ті, й ті квіти.

«Усе залежить від локації. Я проти тільки багаторічних. Однорічники дають більшу колірну гаму, на деяких клумбах вони доречніші. А ось у парку краще садити багаторічники. Взагалі це питання (які квіти садити в місті, — mm) дискусійне, є різні думки. Думаю, треба поєднувати й одні, й інші», — каже він.

Скоро комунальники знову складатимуть плани на наступний рік. Рахуватимуть площі і саджанці. Ми ж пішли рахувати… гортензії. Директор «Парків і скверів» каже, що ті 13 кущів посадили у центральному парку на головній алеї. Ми нарахували там 7. А ще 6 — на Театральному майдані. Деякі з них вже відцвіли, деякі ще квітнуть, а деякі стоять обскубані. Комусь вельми був потрібен букет?