У Луцьку біля скверу «Профспілковий» засіяли квітковий газон
Незабаром на проспекті Відродження з’явиться на одну озеленену територію більше.
У п’ятницю, 9 серпня, представники ГО «Семиярусна гора» та волонтери взялися за озеленення скверу біля готелю «Профспілковий» у Луцьку.
Напередодні ділянку підготували: смугою близько двох соток проїхав мульчер комунального підприємства «Парки та сквери». Тож хлопцям залишилася робота, до якої треба докласти рук, — вирівняти ґрунт граблями і власне засіяти.
Озеленення є дуже є важливим для міста, тому що воно значно зменшує температуру нагріву
Богдан Сімонов
голова програмного відділу ГО «Семиярусна гора»
Активістам допомогти засівати ділянку прийшли волонтери, які дізналися про проєкт у соцмережах і зголосилися взяти в руки граблі і лопати, щоб озеленити своє місто.
«Це буде посівна лука з різнотрав’я, яку ми створюємо в рамках проєкту „UA Transformation Lab“, що підтримується міністерством закордонних справ Німеччини і зокрема такою громадською організацією як Інститут європейських політик з Берліна. Є аналітичний центр „Cedos“ у Києві, за допомогою якого ми, починаючи з січня, проводили дослідження про перехід міст на багаторічне озеленення в міському плануванні та міському дизайні, зокрема в Луцьку та Нововолинську. Своє дослідження оформили у вигляді аналітичної записки, де весь цей досвід зібрали разом», — розповів Любомир Дмитришин, голова ГО «Семиярусна гора».
18 та 19 липня активісти створили озеленення у Нововолинську біля молодіжного центру в Шахтарському мікрорайоні.
У Луцьку ж вирішили зробити те, що потребує мінімального догляду, — засіяти ділянку різнотрав’ям. Її потрібно лише раз на рік косити і не треба додатково поливати.
«Воно буде тут створювати приємний вигляд, бо це якраз ділянка над теплотрасою, тобто тут не посадиш, наприклад, дерев. Ми поставимо інформаційну табличку, де буде видно, що це за проєкт, з якою метою він робиться. Думаємо, що так зекономимо кошти міського бюджету, тому що в принципі не потрібно використовувати якісь гроші на озеленення, бо це західні донори нам профінансували, але також і що косити постійно не доведеться», — каже пан Любомир.