Годинник із загадковим часом у Луцьку

Користуючись годинником, потрібно враховувати чимало нюансів, і до того ж — сучасні люди звикли до швидких пристроїв.

Ми — теж оті люди, про облік часу яких піклуються смартфони чи наручні годинники. Тому звернулися до фахівця, який би пояснив, що з луцьким сонячним механізмом добре, як його можна було би покращити та зробити більш функціональним. Допоміг розібратися із тонкощами роботи сонячного годинника Антон Євтушок, керівник гуртка робототехніки Малої академії наук України.

Та спочатку кілька слів про те, як композиція тут осіла. Це трапилося у 2012 році, коли годинник в честь Дня міста, що тоді святкували 25 серпня, подарував підприємець Олександр Лазорко. Територію поруч облагородили, посадивши навколо туї та квіти. Час минав, дерева росли. Це теж зрештою зіграло роль у роботі годинника. А тепер — до деталей.

У Луцьку — екваторіальний тип сонячного годинника. Його особливість у тому, що механізм дозволяє відстежувати час лише від весняного рівнодення, що припадає на кінець березня, до осіннього.

Якби взяти за мету визначати час у інші пори року, то варто було би обрати інший тип годинника. Крім того, розмістити його на повністю освітленій ділянці, а циферблат вирівняти вертикально чи горизонтально. Ну і, звісно, сонячні годинники потребують сонячної погоди. Але навіть тоді у наших географічних умовах можна було би визначати час лише від 5 ранку до 8 вечора.

Механізм годинника простий: є стрілка, яка називається гномоном, та циферблат. Стрілка відкидає тінь, а люди по цьому розуміють, котра година. Втім це не завжди вдається через деякі недоліки луцького годинника: самої конструкції, місця та навколишніх факторів.

Тож, почнімо з дрібніших зауваг, які легко виправити, аби він працював ліпше. Наприклад, камінь, з якого виготовили годинник, з часом потемнів. Його варто було би відмити, аби тінь стрілки виднілася чіткіше.

Також не завадило би більш точно вказати координати міста на самому годиннику. А саме 50°44′52″ північної широти та 25°19′28″ східної довготи.

Інші зауваження більш суттєві і їх виправити важче. У Луцьку для встановлення конструкції обрали не найбільш сонячне місце. А туї, які посади поруч, за 12 років дуже виросли, даючи більшу тінь. Тож навіть у літні дні тут не завжди видно, куди вказує гномон.

В екваторіальному годиннику циферблат встановлюють під кутом до горизонту. Коли ми записували розмову з Антоном, сонячний годинник показував 8 ранку, а фактично ми зустрілися о 10. Чому так?

По-перше, годинник не знає, що у нашій країні є переведення на літній час. По-друге, кут між циферблатом та платформою, на якій він кріпиться, повинен залежати від широти місцевості. У луцькому варіанті він мав би складати близько 50 градусів, а по факту є близько 45.

Тому за хороших умов у теперішньому вигляді годинник добре працює максимум три години на рік.

«Механізм має бути орієнтований таким чином, аби під час полудня тінь стрілки падала під прямим кутом. За приблизними підрахунками, десь о 13:22 цей годинник має показувати на 12. Оскільки у нас північна широта, годинник під час сонячного полудня має вказувати точно на полюс. Загалом, проєктуючи такі конструкції, варто враховувати положення над рівнем моря, магнітні відхилення, вираховувати таблиці. Тут зробили — то і зробили. Гіпотетично, якщо він показує зараз 8, а у нас 10, то він визначає більш-менш точно час. Але людям, які дивляться на циферблат, потрібно враховувати різницю у часі».

Антон Євтушок
керівник гуртка робототехніки Малої академії наук України

Тобто, підсумовуючи, якби робити цей годинник для країни, в якій є переведення на літній час, то варто було б застосувати якийсь механізм, аби повертати циферблат навколо осі. Також — розмістити його далі від дерев.

Щодо розташування планет, то зауважень у науковця практично немає. Планети у правильному порядку. Немає Плутона, якого в 2006 виключили з переліку планет. Є невеликі зауваження щодо того, що Земля більша за Марс на макетах, оскільки врахований різний масштаб.

Як можна покращити те, що є?

Передусім споруду можна поремонтувати і помити. До планет — додати трішки кольору, аби зробити їх більш реалістичними. А щоб конструкція була інформативнішою, цікаво було би долучити qr-коди з інформацією про планети, тематичними відео. Можливо, тоді коло осіб, які цікавляться астрономією, у Луцьку стало би більшим. А отже більше людей змогли б визначати, який же час демонструє цей древній механізм.