Тропічні ночі Луцька. Не про романтику

Протягом 2023 року у Луцьку середня річна температура повітря становила +10,4°С. Це на на 1,9°С вище норми. За цей період синоптики зафіксували 13 температурних рекордів. Вересень став найтеплішим у Луцьку від 1947 року із середньомісячними температурними показниками +18,1°С. Крім того, протягом року в Луцьку випало 679 мм опадів, що перевищило кліматичну норму на 117%.

Що відбувається на Волині та до чого готуватися, misto.media попросило розповісти кліматологиню-метеорологиню Віру Балабух, завідувачку Відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Національної академії наук України.

На Заході України тропічні ночі

В Україні, дійсно, побільшало хвиль тепла, вони стали потужнішими, каже співрозмовниця.

«Періоди спеки тривають довше, температура стає значно вищою. Кількість літніх днів суттєво збільшується. Такі літні дні ми спостерігаємо і восени, і навесні. Цьогоріч у березні — на початку квітня температура повітря максимально сягала +29°C, а середня температура повітря уже була практично літньою, що для України в цілому не характерно. Вночі температура повітря сягала більше ніж 20°C. Якщо раніше це було звичною справою лише на Півдні України, то тепер тропічні ночі ми спостерігаємо в північних областях, на Заході України», пояснює Віра Балабух.

Значно раніше починається весна, і літо триває довше. Минулого року в Україні фіксували найтепліший вересень за весь період спостережень, коли температура першого місяця осені відповідала найтеплішому місяцю року — липню. Втім, найбільший ріст температури відбувається саме в холодний період. В окремі роки зими були дуже короткими. Можна сказати, що їх взагалі не було.

Теплові острови міста

Урбаністичні рішення також вносять свої корективи у клімат міст. Температура росте й через формування у містах так званого «острову тепла».

«Через щільну забудову, теплотраси, які проходять неподалік, виділяється певна кількість додаткового тепла, тому температура повітря в деяких регіонах може бути на 5°C вищою, ніж на околицях чи в передмісті»

Віра Балабух
завідувачка Відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту

У спекотні періоди цей ефект особливо небезпечний, оскільки на природний температурний режим буде накладатися ще «острів тепла». Тому температура буде значно вищою. Зауважимо, що температурні показники вимірюються в тіні і на висоті двох метрів. Середній зріст людини не сягає двох метрів, тому ми, а особливо діти, перебуваємо в середовищі ще вищих температур. Має значення також наше суб’єктивне відчуття тепла, на яке впливає вологість повітря, швидкість вітру тощо.

Плануючи забудову міста, аби зменшити ефект «теплового острова», потрібно враховувати, як розмістити зелені насадження, щільність забудови, зменшити заасфальтовану територію.

З іншого боку, існує також проблема, пов’язана з опадами. Підвищення температури, особливо в теплий період, призводить до того, що нагріте повітря рухається вгору швидше, а холодні повітряні маси опускаються інтенсивніше. Хмари мають значно більшу щільність, і з них випадає суттєво більше опадів, це ми відчуваємо щоліта. Зливи стають більш інтенсивними. На тій території, де суцільна забудова, дощовій воді просто немає куди подітися: вона не просочується через погану зливову каналізацію. Тому часто трапляється, що після злив спальні райони Луцька серйозно підтоплює, машини плавають, люди по коліно у воді.

Не рубай тополю

Як цього уникнути? Необхідно максимально збільшити поверхні, які дозволяють опадам просочуватися. Наприклад, у Німеччині змінили правила забудови, одне з яких можна було б використати і в Україні: усі громадські споруди повинні мати «зелені дахи» — рослинні насадження на покрівлі будівель. Така «галявина на даху» використовувалась ще кілька століть тому у скандинавських країнах, а з середини минулого століття озеленення покрівлі стало популярним в усьому світі.

«У нас дуже багато масивних будівель, на площі яких вода може просочуватися, і ми вирішимо цю проблему. Адже опади стають все більшими і за один дощ може випасти дво-, а то й тримісячна норма опадів. Якщо 100 мм опадів, а це 100 л води на 1 м², випаде за годину в спальному районі міста, — буде просто колапс. Аби не було такої катастрофи, це потрібно враховувати в плануванні міст».

З підвищенням температури вміст кисню в повітрі зменшується, а кількість вуглекислого газу — збільшується, що спричиняє парниковий ефект. Тому покращити кліматичні умови можна також зеленими насадженнями в місті. Дерево мусить давати тінь і кисень. Найефективніше це робить тополя, хоча водночас вона є сильним алергеном. Тому її активно вирубують, натомість висаджуючи вічнозелені дерева: ялинки, сосни, кипариси, туї тощо. Але в результаті ми повинні отримувати не лише красивий пейзаж, але й захист. І це необхідно враховувати при озелененні міста.