Від гуманітарної допомоги до європейських практик. Як Шацька громада будує міжнародні зв’язки

Шацька громада на прикладі свого досвіду показує, що міжмуніципальні зв’язки — це довга стратегічна робота, яка вже принесла конкретні результати: гуманітарну допомогу, нові можливості, обмін досвідом та реальну підтримку у важкий час війни.

Шацька громада: маленькі кроки, але великі перспективи

Партнерства з європейськими містами — це не просто дипломатичний крок, а реальна допомога у складні часи, розповіла Катерина Коверзнєва, проєктна менеджерка відділу проєктного менеджменту, інвестицій та цифрової трансформації Шацької селищної ради.

«Поштовхом до розвитку міжмуніципальних партнерств Шацької громади стало розуміння, що нам необхідно активно розповідати про Україну і просувати проукраїнські наративи серед мешканців країн ЄС. Окрім того, звісно, велика потреба в допомозі для нашої громади, наших військових і ВПО спонукала нас шукати підтримку за кордоном з 2022 року», — розповідає Катерина Коверзнєва.

Громада подає спільно з партнерами заявки на грантове фінансування від європейських донорів, організовує дитячі табори, аби волинські діти могли бачити, як живуть їхні однолітки в ЄС.

Шацька громада почала активно співпрацювати з європейськими містами-партнерами ще до війни, але саме в період повномасштабного вторгнення ці зв’язки активізувалися. Польські партнери, зокрема міста і ґміни Влодава, Ханна, Суховоля і Воля Угруська надали значну гуманітарну допомогу на початку війни.

З 2023 року до партнерств приєдналися міста з Німеччини, Швеції, Естонії та Італії. Зокрема, німецьке Браке, литовське Бірштонас, у 2024 році почалася співпраця з муніципалітетом Риуге (Естонія) і містом Вестерос (Швеція). У 2025 році налагодили партнерство з містом Ізео (Італія).

Як війна відкрила нові горизонти

Найважливіший поштовх до нових взаємодій стався після 2022 року, коли міжнародні партнери пропонували всіляку допомогу.

На початку повномасштабного вторгнення поляки передали два пожежні автомобілі та шкільний автобус. У 2023 році від партнерів з німецького міста Браке громада отримала ще один пожежний автомобіль, а у 2024 році — шкільний автобус та обладнання для навчальних закладів. У 2025 році надійшли шкільні меблі, техніка та дитячий майданчик для садочка.

«У 2024 році партнери з естонського міста Риуге передали громаді шкільний автобус. А у 2025 році італійські партнери після візиту до них відгукнулись на запит організувати відпочинок для дітей з нашої громади, який втілили у липні того ж року. Вони також внесли Шацьку громаду як партнерів у свої європейські проєкти, на які регулярно подають заявки на фінансування», — ділиться посадовиця.

Крім того, партнери з литовського міста Бірштонас відгукнулися на запит громади щодо організації відпочинку для дітей. Поїздка відбулася під час осінніх канікул.

Цей процес допомоги значно зміцнює партнерство та дозволяє громадам ефективно працювати разом для розвитку, кажуть у спільноті.

Співпраця з європейськими містами стала потужним інструментом для реалізації різних проєктів, які стосуються екології, прав дітей, а також розвитку інфраструктури.

Позитивні приклади співпраці: не лише техніка, а й нові ідеї та спільні проєкти

Один з яскравих прикладів такого співробітництва — це партнерство з містом Вестерос (Швеція). Шведи допомогли реалізувати важливі проєкти в межах мережі ICLD (Міжнародний центр місцевого розвитку).

Шацька громада єдина, яка реалізує одразу два проєкти в межах мережі. Це дозволяє обмінюватися досвідом у сфері прав дітей і сортування сміття.

«Готували спільно дві заявки. Хоча вони були об’ємними, шведські партнери надали величезну підтримку в підготовці», — зазначає Катерина Коверзнєва.

Представники Шацької громади могли відвідати шведське місто, де ознайомилися з практикою затвердження документів щодо прав дітей, обмінятися досвідом у галузі прав дітей, місцевого самоврядування та роботи з молоддю. Це важливо для подальшої імплементації європейських стандартів у громаді.

Своєю чергою, за словами Коверзнєвої, шведи висловили бажання навчитися облаштовувати укриття для надзвичайних ситуацій, взявши до уваги досвід України.

Важливим кроком стало також партнерство з естонським муніципалітетом Риуге і спільна підготовка заявки на проєкт з обміну досвідом в галузі енергоменеджменту та переходу на європейські практики. Естонія проходила цей шлях в дев’яностих і на початку уже двохтисячних років остаточно стала членом ЄС. І хоча проєкт не отримав фінансування, спільна робота над ним стала цінним досвідом.

За словами пані Катерини, двічі на рік ICLD організовує саміт всіх партнерів з України та Швеції, які дружать завдяки їхнім зусиллям. Саміти відбуваються у різних містах, щоби побачити щоразу інші європейські громади. Винятком став саміт у Брюсселі у 2024 році, коли учасників здебільшого знайомили за принципами роботи європейських політичних структур.

Саме там Шацька громада виявила ініціативу стати членом Альянсу міст і регіонів задля відбудови України. Інший саміт відбувався навесні 2025 року у шведському Умео, де українській стороні та шведським колегам продемонстрували приклади взаємодії влади й громади під час просторового планування міста, а також будівництва центру активності громадян у сільській місцевості.

Також восени 2025 року зустріч партнерів зі Швеції та України відбулася вже в Таллінні, адже ця країна має значний досвід в імплементації законів і правил для входження до ЄС та НАТО.

Як міжнародні партнери допомагають у важкі часи?

Підтримка, яку отримує громада від партнерів, стосується не лише матеріальної частини — часто це прагнення навчати, допомагати, співпрацювати.

«Шведи організували збір коштів для техніки, німці привезли техніку та меблі, а також придбали дві каное для спортивної школи у Шацьку, італійці прийняли наших дітей на відпочинок. Все це важливо для нас і дає надію», — розповідає Катерина.

Чому важлива офлайн-комунікація для обох сторін

Наявність союзників у ЄС є важливим фактором для розповсюдження проукраїнських наративів та зміцнення позиції на міжнародній арені.

«Союзники у ЄС допомагають розповідати звичайним людям про нашу реальність, про те, як ми живемо, як страждає економіка, як діти не мають можливості нормально навчатися через війну. Це важливо, бо саме ці люди є виборцями, і вони формують суспільний запит на активний спротив агресору чи на примирення з ним», — пояснює вона.

Також, розповідає пані Катерина, довіра народжується лише через офлайн-комунікацію. Це не можна замінити онлайн-зустрічами, скільки б їх не було.

Вона згадує, що після візиту до Швеції журналістка місцевого видання висловила бажання приїхати до громади. Під час зустрічі в сільському клубі журналістка Ліса Бйорвальд та вчителька Валентина Постернак ініціювали конкурс дитячих творів «Я у війні».

Твір переможниці опублікували у шведській газеті, а авторка отримала символічний подарунок. Цей приклад, за словами учасників, показує, що особисте спілкування сприяє народженню спільних ідей та ініціатив.

Згадуючи співпрацю з містом Браке в Німеччині, Коверзнєва підкреслює важливість терпіння у процесі партнерства. Перед допомогою у вигляді пожежного авто, представники громади тричі їздили у Німеччину.

Що далі

Такі партнерства та обмін досвідом важливі для розвитку Шацької громади, яка прагне впроваджувати європейські стандарти в усіх сферах — від управління відходами до захисту прав дітей. І хоча не всі проєкти одразу досягають успіху, сам процес співпраці дозволяє громаді рухатися вперед, вивчаючи найкращі європейські практики, що робить їх сильнішими та готовими до європейських змін.

Продовження цієї роботи — це пріоритети Шацької громади на 2026 рік. Вони не збираються зупинятися на досягнутому, а прагнуть розширювати горизонти для нових проєктів.

Ця стаття написана в рамках інформаційної кампанії «Історії успіху громад» проєкту «Громади Волині на шляху до ЄС», який реалізується Агенцією регіонального розвитку Прибужжя у партнерстві з Волинським регіональним відділенням Асоціації міст України та Волинським Інститутом Права.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».