Що робити, якщо ви або ваші близькі страждають від домашнього насильства
Домашнє насильство не залежить від назви населеного пункту, воно може відбуватися у тихих і щасливих районах.
Як діяти свідкам та постраждалим від домашнього насильства? Куди звертатися та як отримати допомогу?
Що каже статистика про домашнє насильство у Луцьку
Керівниця сектору протидії домашньому насильству Луцького районного управління поліції Тетяна Колесникова повідомила, що домашнє насильство залишається вагомою проблемою у місті.
Це підтверджує статистика: за 4 місяці 2024 року було зареєстровано 701 звернення про домашнє насильство. З них 489 — підтверджені поліцією.
Тетяна Колеснікова наголошує, що звернення за допомогою — це вже важливий крок, на який буває складно наважитися через страх і сором. Проте поліція, соціальні працівники й психологи докладають усіх зусиль, аби допомогти постраждалим.
Що робити жертві домашнього насильства?
Зверніться про допомогу: знайдіть безпечний спосіб повідомити про насильство. Зателефонуйте у поліцію, у спеціальні організації або до родичів чи друзів, яким довіряєте.
Підготуйте документи та речі: якщо вам відомо, де знаходяться ваші документи, зберіть їх, візьміть цінні речі, ліки, мінімум одягу для себе і дітей.
Зверніться по правову допомогу. Послуги правників для постраждалих від домашнього насильства безплатні. Фахівці допоможуть отримати ордер на постійний чи тимчасовий захист від кривдника, проконсультують.
Психологічна підтримка допоможе відновити ментальне здоров’я, позбутися залежності від кривдника та розпочати нове життя.
Притулок для постраждалих від насильства у Луцьку
«У Луцьку є кризові кімнати — це цілодобовий безпечний притулок для постраждалих від домашнього насильства. Це місце цілком таємне і засекречене. Саме туди ми можемо поселити людину, яка пішла від кривдника і потребує житла», — розповідає Тетяна Колеснікова.
Потрапити до «кризової кімнати» можна за направленням управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради або поліції.
За словами Тетяни Колеснікової, у притулку для постраждалих від домашнього насильства нададуть психологічну, соціальну і медичну допомогу. А також допоможуть отримати професію та стати економічно незалежними від кривдника.
«Ми розуміємо, як складно розірвати коло насильства, тому робимо все можливе, щоб допомогти постраждалим, у тому числі й дітям, які були свідками скоєного», — каже Тетяна Колеснікова.
Як діяти свідкам домашнього насильства?
Не будьте байдужими
Запропонуйте допомогу постраждалій людині
Повідомте поліцію чи відповідні служби, які допомагають постраждалим від насильства
«Якщо ви стали свідком насильства і бачите на власні очі, що відбувається, не ігноруйте злочин, а відразу повідомляйте поліцію», — наголошує Тетяна Колеснікова.
Якщо ж ви чуєте характерні звуки із сусідньої квартири чи будинку, бачите сліди від побиття на тілі людини — не будьте байдужими, а телефонуйте у поліцію. Правоохоронці приїдуть та оцінять ситуацію, оглянуть помешкання та звернуть увагу на стан дітей та подружжя.
«Часто жінки заперечують те що стали жертвами насильства, навіть коли на їхньому тілі сліди побиття, проте діти не завжди приховують свої емоції. А інколи навіть показують відео чи вмикають аудіозапис, який підтверджує акт насилля», — розповіла Тетяна Колеснікова.
Куди звертатися по допомогу?
Якщо ви або ваші знайомі потерпають від домашнього насильства — фізичного, сексуального, психологічного або економічного — звертайтеся за допомогою.
Екстрений номер виклику поліції: 102
Національна гаряча лінія з запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації: 0-800-500-335 зі стаціонарного або 116 123 з мобільного.
Міська телефонна лінія інформаційної підтримки: 0-800-400-332
Онлайн-платформа «Аврора» — це спеціалізована психотерапевтична підтримка особам, які зазнали насильства, повʼязаного з війною.
Сектор протидії домашньому насильству у Луцьку: 0 (67) 196-85-47
Центр соціально-психологічної допомоги (послуги притулку): 0 (50) 670-99-54
Якщо у вас немає можливості зателефонувати у вищеперераховані інстанції, тоді повідомляйте близьких, яким довіряєте, аби ті могли від вашого імені звернутися за допомогою.