Це місце тепер не для тиші. Чому луцька бібліотека змінила формат

Галина Потапʼюк уважно вдивляється в полиці, де акуратно складені стоси найрізноманітнішої літератури, повільно проводить рукою і зупиняється на книзі улюбленої авторки Марії Матіос.

Це особливий щоденний ритуал жінки — гортати сторінки й знаходити саме ту історію, яка найбільше відгукується. Пані Галина з Луцька — давно на пенсії. У неї за плечима півстолітній стаж учительки української мови. Жінка, інколи й двічі на день, приходить до міської бібліотеки, яка розміщена на першому поверсі її будинку на вулиці Свободи, 25.

«Від першого дня існування бібліотеки у нашому місті, а це вже понад 40 років, я постійна її читачка. А відколи вийшла на пенсію, то це для мене взагалі другий дім», — зізнається жінка.

Бібліотека стала помічником

Ще донедавна Галина Потапʼюк навідувалася в бібліотеку лише для того, щоб почитати свіжу літературу й поспілкуватися з приязними працівницями. Але сьогодні, завдяки сучасному обладнанню, вона може тут навіть займатися рукоділлям.

«Я давно маю проблеми з зором, але все ж вирішила на дозвіллі вишити рушник для онучки. Що я тільки не робила: ні чоловікові окуляри, ні лупа ніяк не допомогли. А одного ранку я прийшла до бібліотеки, тут встановили відеозбільшувач, і от завдяки йому я й завершила розпочате», — розповідає жінка.

Відеозбільшувач не єдиний інструмент, який сьогодні є в бібліотеці. Окрім нього, відвідувачі та відвідувачки з порушеннями зору можуть скористатися ноутбуком з портативним дисплеєм та принтером Брайля, щоб безперешкодно навчатися і працювати.

А для комфортного перебування у бібліотеці людей з інвалідністю й осіб старшого віку простір обладнали спеціальними регульованими столами та кріслами, які можна адаптувати під різні потреби за висотою та положенням. Все це вдалося зробити завдяки співпраці Луцької громади та організації «Перспективи Волині» за підтримки уряду Швеції та Програми розвитку ООН в Україні.

«Ідея співпраці народилася з реальності, в якій ми живемо. Наша громада змінилася: приїхало багато переселенців, побільшало людей з інвалідністю, людей старшого віку, які потребують не лише бібліотечних послуг, а й доступного, безпечного, відкритого простору для спілкування та душевного відновлення», — розповідає Марія Назаревич, директорка комунального закладу «Публічна бібліотека Луцької міської територіальної громади».

До бібліотеки прийшли нові відвідувачі

На старті проєкту, як пригадує директорка, колектив бібліотеки окреслив чіткі плани з довгостроковими результатами: по-перше, прибрати фізичні бар’єри, щоб люди з інвалідністю та батьки з дитячими візками могли без перешкод користуватися послугами бібліотеки.

По-друге, змінити сам підхід до роботи закладу, щоб він перестав бути «тихим місцем», куди заходять лише за книгою, а став живим громадським центром — для розвитку, діалогу та підтримки.

«Щороку послугами нашої бібліотеки користуються понад 29 тисяч читачів і читачок, а кількість відвідувань щомісяця перевищує 3200. Але для нас важливі не лише цифри. Після реалізації проєкту ми дуже чітко побачили якісні, комплексні зміни: до бібліотеки почали активніше приходити ті, кому раніше було складно це зробити», — пояснює Марія Назаревич.

Інклюзивність тут — це не лише про доступність, меблі чи новітню техніку. Це й про ставлення до інших. Тому в межах проєкту працівники бібліотеки пройшли серію тренінгів з роботи з уразливими категоріями населення.

«Для нас було важливо, щоб інклюзивність не обмежувалася лише ремонтом. Тому й бібліотекарі, й місцеві жителі навчалися правильної комунікації, розуміння потреб різних людей, створення безпечної та доброзичливої атмосфери. Це дало відчуття всім, що бібліотека справді відкрита для кожного», — каже директорка закладу Марія.

Рятівне коло у непрості будні

Новими можливостями у бібліотеці жителі громади активно користуються: хтось приходить навчитися працювати з цифровими інструментами, дехто — розвивати професійні навички, а інші — просто бути в середовищі, де можна поспілкуватися. Завдяки цьому бібліотека поступово перетворилася на живий, потрібний простір.

Люди стали частіше приходити не лише почитати, а й на навчальні заходи й різні просвітницькі зустрічі: з минулого року у бібліотеці системно проводять тренінги з підприємництва, управління проєктами, комунікацій, психології та особистісного розвитку. Для багатьох людей, особливо переселенців, це стало можливістю здобути нові знання, підтримку і поштовх до змін у житті.

До активностей у бібліотеці з радістю завжди долучається й Галина Михайлівна. Вона зізнається, що вправи з дипломованими психологами — це своєрідне рятівне коло для неї у нинішніх складних реаліях.

«Це для мене як бальзам на душу. Що ми тільки там не робимо: і тематичні іграшки до свят, і віночки. А потім працівники бібліотеки організовують виставку наших робіт! Але головне, що в процесі роботи ми багато спілкуємося між собою, і це справжній душевний відпочинок», — зізнається постійна відвідувачка.

Та найбільше пані Галина радіє, що любов до книги з’явилася й у її онучки, яка разом з іншими молодими людьми відвідує клуб за інтересами в бібліотеці.

«Часто кажуть — молодь не читає. Я з цим категорично не згодна! У нашій бібліотеці у вихідні дні ніде яблуку впасти: читають, дискутують, розвиваються діти. І моє серце радіє, що вони мають таке комфортне й сучасне місце, де можуть зібратися для інтелектуального дозвілля», — підсумовує пенсіонерка, продовжуючи гортати сторінки книги улюбленої авторки.

Освітні хаби

Останніми роками бібліотеки перетворилися на справжні осередки цифрової освіти. І молодь, і люди старшого віку можуть безоплатно навчитися користуватися смартфоном, ноутбуком та інтернетом. Саме для цього у 2020 році Мінцифра запустила мережу хабів цифрової освіти, а нині по усій країні функціонують близько 2500 таких публічних просторів на базі бібліотек.

Розвиток їхньої мережі та координаторів — теж один із напрямів, яким опікується ПРООН за фінансування Швеції у співпраці із Українською бібліотечною асоціацією.

Звантажити застосунки чи перерахувати кошти, сплатити комунальні послуги чи замовити ліки онлайн — бібліотекарі проводять групові навчання та індивідуально консультують людей з будь-яких нагальних питань. Допомагають долати страхи і отримати доступ до важливої інформації та послуг.

Зрештою, цифрова грамотність змінює життя людей, а бібліотеки допомагають відвідувачам пізнати ці можливості.

Текст: Віолетта Цап.