Діагноз за 2,5 години. Що змінилося у лікуванні туберкульозу в Україні

Туберкульоз десятиліттями залишався хворобою, оточеною міфами, стигмою та страхом.

Про те, як змінилася ситуація з повномасштабним вторгненням, чому діагноз тепер можна отримати за дві години та чому лікарня — це не завжди обов’язково, розповіла головна обласна лікарка-фтизіатр, медична директорка з амбулаторно-поліклінічної роботи КП Волинська обласна інфекційна лікарня, старша викладачка кафедри внутрішньої та сімейної медицини ВНУ Наталія Чурсіна.

Повну версію розмови дивіться на Youtube-каналі misto.media.

Три вагомі кроки в лікуванні та діагностиці туберкульозу

Україна історично перебуває в зоні високого ризику захворюваності на туберкульоз. Наталія Чурсіна пояснює це стратегічними помилками часів СРСР: тоді не вистачало ліків, бракувало розуміння, як захиститися від хвороби, а пацієнтів піддавали необґрунтованій тривалій госпіталізації, тож вони обмінювалися збудниками інфекцій.

Станом на минулий рік показник захворюваності становив 44,7 випадку на 100 000 населення. Для порівняння, Польща має один із найнижчих показників захворюваності на туберкульоз у Європі, який стабільно знижується та становить 11 випадків на 100 000 населення. У Німеччині — 5 випадків на 100 тис.

Хоча динаміка поступово покращується, Україна все ще долає наслідки застарілих методів, які призвели до поширення стійких форм інфекції.

Поліпшення відбулося завдяки таким крокам:

• впровадження генетичної діагностики;

• правильно підібрана терапія;

• скасування безпідставної госпіталізації.

Генетичний тест дає і діагноз, і шлях для лікування

Аби діагностувати туберкульоз (при чому збудник може бути не лише в легенях, тут його простіше виявити), проводять тестування мокротиння. А дітям, в яких важко взяти забір, — калу. Ще не так давно на результат доводилося чекати від двох тижнів до чотирьох місяців.

Сьогодні ж спеціальні апарати, які є в кожному районному центрі Волинської області, видають точний діагноз за 2,5 години.

Це дозволяє нам не просто знайти хворобу, а й одразу зрозуміти, які саме ліки на неї подіють.

Наталія Чурсіна,
лікарка-фтилізатр

Коли варто насторожитися

Наталія Чурсіна наголошує, що захворювання не є притаманним лише певним категоріям людей. Перебуваючи у закритому приміщенні з хворим (який може навіть не знати про свій стан) близько 8 годин, людина може інфікуватися. Перших симптомів можна очікувати аж через шість місяців.

Туберкульоз підступний тим, що не має одного специфічного симптому. Хвороба може розвиватися непомітно. Основними «червоними прапорцями» є:

• кашель, що триває понад два тижні (при цім він може по-різному звучати);

• безпідставна втрата ваги;

• постійна слабкість;

• незначне підвищення температури (37–37,1°C), яке зазвичай з’являється ввечері — між 18:00 та 22:00;

• пітливість.

Якщо ви відчуваєте подібне, фахівці рекомендують пройти швидкий онлайн-скринінг на сайті Центру громадського здоров’я (ЦГЗ), який допоможе оцінити ризики.

Чому більшість хворих лікуються вдома

Понад 70% пацієнтів сьогодні лікуються амбулаторно. Лікарка пояснює, що завдяки генетичному тестуванню і точній терапії людина перестає бути заразною для інших вже через два тижні після початку приймання ліків.

Тож госпіталізація тепер потрібна лише у важких випадках, за наявності серйозних супутніх патологій (наприклад, цукрового діабету) або коли пацієнт потребує щоденного інтенсивного догляду.

Інші ж хворі можуть лікуватися у комфортних для них умовах, консультуючись з лікарем за допомогою звʼязку.

«Раніше пацієнти могли лежати в одній палаті по 10-15 людей. У кожного був свій туберкульоз: у когось чутливий до ліків, у когось — стійкий (резистентний). У закритому просторі вони обмінювалися цими бактеріями, відбувалося перезараження. Людина могла почати лікувати одну форму, а в лікарні „додати“ собі іншу, набагато важчу. Саме тому зараз ми відмовляємося від тривалих госпіталізацій на користь лікування вдома, де пацієнт знаходиться у своєму звичному бактеріальному середовищі й не ризикує отримати „коктейль“ із чужих штамів», — підкреслює Наталія.

Окрім лікарів, з пацієнтами працюють неурядові організації, як-от «Червоний Хрест», а також соціальні служби. Вони допомагають впоратися із побутовими завданнями — купити продуктові набори, засоби гігієни тощо. Для потреби хворим на туберкульоз можуть надати допомогу психолога.

Для інфікування потрібен тривалий контакт

Туберкульоз передається повітряним шляхом. Хороша новина у тому, що здоровій людині не так і просто інфікуватися, оскільки організм має багато барʼєрів.

Заразитися в тролейбусі за 15 хвилин поїздки практично неможливо — для інфікування потрібен тривалий контакт у закритому приміщенні (понад 8 годин).

Найперше коло ризику — це родина та близькі друзі, з якими пацієнт перебуває в одному просторі щодня. Оскільки інкубаційний період може тривати від шести місяців, важливо вчасно обстежувати всіх, хто входить до близького кола контактів.

Лікарка виділяє конкретні групи людей, яким варто бути особливо пильними.

«Найбільш вразливі до туберкульозу — це люди, які мають імуносупресивні стани. Передусім це пацієнти з ВІЛ-інфекцією, цукровим діабетом, онкологічними захворюваннями або ті, хто отримує препарати, що пригнічують імунітет (наприклад, після трансплантації органів або при лікуванні важких аутоімунних хвороб)», — пояснює фахівчиня.

Тож звичайного спостереження може бути недостатньо. Наталія Чурсіна радить звертати увагу на специфічні тести та регулярність скринінгу.

«Для таких пацієнтів критично важливо проходити регулярний скринінг. Це не обов’язково флюорографія. Сьогодні ми використовуємо сучасні методи, такі як квантифероновий тест або IGRA-тести, які дозволяють виявити латентну інфекцію ще до того, як вона перейде в активну форму», — зазначає лікарка.

Профілактичне лікування латентної форми безплатне, курс короткий і не викликає серйозних побічних ефектів, але дає змогу захистити організм на період до 10 років, пояснює Наталія Чурсіна.

Окрему увагу фтизіатри приділяють людям, які мають тривалі хронічні захворювання легень або зловживають алкоголем і тютюном.

«Куріння та хронічні бронхіти „розмивають“ симптоми. Людина думає, що кашляє, бо курить, а насправді там вже прогресує хвороба. Якщо ви в групі ризику, не чекайте два тижні кашлю — зробіть швидкий тест або пройдіть анкетування у сімейного лікаря. Це безплатно і рятує життя», — підсумовує Наталія Чурсіна.