Ліцей, де учні обирають, що вчити. Як у Володимирі тестують модель профільної старшої школи

«Сьогодні мені 10-Х заявив, що хоче йти та просити більше хімії, адже їм мало», — з усмішкою розповідає вчителька хімії Володимирського ліцею імені Олександра Цинкаловського Наталія Козік.

На відміну від типових шкіл, тут учні старших класів самі обирають дисципліни, які вважають важливими для своєї майбутньої професії. Уроки з профільних предметів охоплюють більше годин на тиждень, значну частину занять присвячують практичним завданням, лабораторним дослідам та роботі з обладнанням.

Тут, у Володимирському ліцеї, випробовують пілотний проєкт «Старшої профільної школи», де старшокласники можуть поглиблено вивчати предмети, які обрали самотужки. Загалом у закладі навчається 550 дітей: 364 — у 10–11 класах і ще 186 — у 7 та 9.

misto.media провели у навчальному закладі день, аби на власні очі побачити, як проходять профільні уроки, чим вони відрізняються від звичайних та як працює нова система освіти на ділі.

Про реформу

З 1 вересня 2027 року в Україні стартує черговий етап реформи «Нова українська школа». Тепер після дев’ятого класу учні зможуть обрати напрям навчання та один зі способів здобуття освіти:

• вступити до академічного ліцею, де навчатимуться за профілем (наприклад, математичний, філологічний, природничий) і готуватимуться до університету. Тут учні здобуватимуть освіту протягом 10, 11 та 12 класів;

• піти до професійного або фахового коледжу, щоб паралельно здобути загальну середню освіту й професію.

Особливість першого варіанту навчання у тому, що:

• працює модульний принцип: деякі предмети вивчатимуться протягом кількох місяців, а не всього навчального року;

• є змінні навчальні групи замість традиційних класів;

• існує ширший вибір предметів і курсів завдяки можливості формувати багато навчальних груп.

Якщо початкова та середня школи і далі зберігатимуть максимально наближеними до місця проживання учнів, то ліцеї не матимуть закріпленої території обслуговування — кожен зможе обрати той заклад, який найкраще підходить за профілем. У разі потреби, місцева влада має організувати доїзд або навіть пансіонат для проживання.

Загалом перспективна мережа Волинської області складе 75 академічних ліцеїв та 4 спеціалізовані заклади освіти. Із 54 територіальних громад на території 14 ліцеїв не буде.

Аби апробувати цю систему, в Україні обрали 30 ліцеїв-амбасадорів, які з 1 вересня 2025 року втілюють оновлені підходи до організації навчання. Із них на Волині єдиний саме у Володимирі.

Управління з гуманітарних питань Володимирської міської ради супроводжує цей процес і надає закладу методичну та організаційну підтримку. Саме з ініціативи управління в громаді триває реорганізація закладу загальної середньої освіти відповідно до вимог реформи старшої профільної школи.

Відмінність профільного навчання від традиційної системи

Заступник директора з навчально-виховної роботи Володимирського ліцею Віталій Кашубський розповідає, що викладачі закладу намагаються дотримуватися балансу, який дозволяє учням не розсіювати увагу, але водночас отримувати базову державну освіту.

Приблизно 60% часу приділяють предметам, які необхідні для отримання атестата та складання НМТ  (українська мова, історія України, математика, англійська мова, фізкультура).

Інші 40% часу учні поглиблено вивчають обрані предмети та спецкурси. Наприклад, у 10–К класі діє профіль англійської мови та географії. З 36 годин на тиждень сім відводять на англійську мову, ще три — на географію. Для порівняння, за стандартною програмою англійську вивчають дві години на тиждень, а географію — півтори.

На мій погляд, головна відмінність моделі профільного навчання від традиційної системи — це суб’єктність учня. У традиційній школі дитина — це «пасажир», якому видали квиток і везуть за чітко визначеним маршрутом, де всі 18–20 предметів вважаються однаково важливими. У нашій моделі учень стає «водієм», який сам обирає шлях до пункту призначення.

Віталій Кашубський,
заступник директора з навчально-виховної роботи.

З його слів, учень не витрачає енергію на поглиблене вивчення того, що йому не знадобиться в професії, натомість інвестує час у предмети, за якими складатиме іспити. Також підлітки вже в 15–16 років пробують себе у вибраному напрямку. Це зменшує ризик того, що на другому курсі університету вони зрозуміють: «Це не моє».

Усе розпочалося з хімії

Віталій Кашубський вважає, що саме Володимирський ліцей обрали для випробовування нової моделі реформи, бо раніше заклад мав хімічний профіль. Тобто ще з 2000 років формувався як прообраз тієї профільної системи, яку почнуть широко розповсюджувати в Україні з 2027 року.

Вчителька хімії Наталія Козік пишається, що щороку ліцей входить у п’ятірку кращих шкіл України за результатами НМТ з хімії. На посиленому вивченні предмета наполягали саме батьки учнів.

У кабінеті хімії облаштована сучасна лабораторія, на полицях — колби, посудини та реактиви. Тут у школярів відбуваються практичні роботи. За словами пані Наталії, держава допомагала з обладнанням лабораторії лише частково, решту ініціативи взяли на себе батьки, учні та вчителі.

На відміну від стандартного курсу, тут більше годин присвячують вивченню профільної дисципліни: у 10 класі передбачено чотири години на тиждень, замість півтори, в 11 — шість годин, замість двох.

Крім того, збільшена увага до практики. Учні виконують багато лабораторних робіт, хімічних дослідів, ознайомлюються з різними реактивами та приладами. Вчителька розповідає, що школярі, які обрали її профіль, в більшості хочуть пов’язати своє життя з медициною, тому дійсно вмотивовані вчитися, гарно складати екзамени та застосовувати свої знання на практиці.

Як учні монетизують географію

У сусідньому до кабінету хімії класі посилено вивчають географію. Для цього на терасі обладнали метеорологічний майданчик з опадоміром, снігомірною рейкою, флюгером, метеорологічною будкою. За їхньою допомогою учні фіксують температуру, опади, чистоту та домішки у повітрі.

Вчитель географії Дмитро Рипич планує навчати учнів складати ГІС-карти — електронні зображення території, які поєднується зі спеціалізованою комп’ютерною системою для збору, аналізу, управління та візуалізації географічних даних. Послуги зі створення таких мап високо оплачуються, тож школярі можуть знаходити приватні замовлення в цій сфері на ринку праці.

Діти, які поглиблено вивчають профільну географію, в майбутньому можуть стати екологами, землемірами, геодезистами та працівниками земельних відділів.

Біологія, каштани та каліфорнійські черв’яки

Наступний на черзі кабінет з біології. На цьому профільному предметі учні також мають небанальну практику: працюють із каліфорнійським черв’яками. З 2020 року у ліцеї розводять спеціальний вид хробаків, які допомагають розв’язувати проблему з забрудненням території навчального закладу.

На подвір’ї ліцею росте багато каштанів, які потерпають від нашестя мінуючої молі. Через цих шкідників у червні листя дерев червоніє та опадає. Якщо його не утилізувати, міль прогресує та розповсюджується далі. Спалювати листя заборонено, а утилізувати його можна за допомогою каліфорнійських черв’яків. Також вони допомагають переробляти органічні відходи їдальні, які раніше нікуди було дівати.

Вже п’ять років учні доглядають за хробаками, утилізують сміття та передають ці знання меншим класам.

Як навчають майбутніх лінгвістів

Окрім природничих, фізико-математичних та хіміко-технологічних профілів, є і гуманітарні. Тут найбільший акцент роблять на вивченні мов. Віталій Кашубський розповідає про суто лінгвістичний клас, де англійську вивчають дев’ять годин на тиждень, також є група з англійською та українською — по п’ять годин вивчення кожної мови.

У 10 класі сформувався профіль, який поєднує українську, англійську та польську мови. У таких гуманітарних класах фізику, біологію, географію та хімію викладають одним інтегрованим курсом — природничим.

Сучасне обладнання закладу

У класах замість дощок із крейдою висять інтерактивні табло з сенсорними екранами. Інформацію про початок та кінець уроків у коридорах показують телевізори.

Профінансувати це все ліцею допомогла донорська програма Ukraine Facility,  яка виділила близько 10 млн грн. Ще 1,1 млн грн як обов’язкове співфінансування виділили з місцевого бюджету.

Нове обладнання та меблі мають встановити до 2027 року, а з 2026 року розпочнеться ремонт за кошти місцевого бюджету, щоб підготувати ліцей до повноцінного функціонування у модерному форматі.

Батьки задоволені

Батьки старшокласників діляться, що реформою задоволені. Надія Никонюк, мама учня 11-Х класу Андрія Николюка, розповідає, що її син обрав хіміко-біологічний напрямок через майбутню професію.

«Для мене, як для мами, дуже важливо бачити, що моя дитина розвивається всебічно. Не тільки як учень, а і як особистість. Він є президентом школи та бере активну участь у житті ліцею. Я бачу результат нової програми, тому що вона готує дітей не тільки до НМТ, а й до майбутнього життя», — ділиться пані Надія.

12 років навчання

Зараз в Україні діє 11-річна система освіти. Реформа НУШ передбачає перехід на 12-річне навчання, де старша школа триватиме три роки — з 10 по 12 клас.

Додатковий рік з’являється саме у профільній старшій школі, щоб учні мали більше часу на поглиблене вивчення обраних предметів, кращу підготовку до екзаменів та усвідомлений вибір професії. Також це наближає українську освіту до європейської системи, де 12 років шкільного навчання є стандартом.

30 обраних закладів повинні апробувати трирічну систему та внести свої рекомендації й побажання.

Віталій Кашубський пояснює, що вже з 1 вересня 2026 року учні, які вступатимуть до закладу, зможуть обирати: навчатися у старшій школі два чи три роки. Для тих, хто обере 12 клас, Міністерство освіти і науки планує запровадити скорочений термін бакалаврату — три роки замість чотирьох. У підсумку і випускники дворічної, і трирічної старшої школи зможуть вийти на ринок праці одночасно у 2032 році.

А доки місцева влада та владна вертикаль міркують, як забезпечити навчальний процес, що буде з доїздом та чи зможуть в цій системі по-іншому працювати вчителі, десятикласники з Володимира просто просять «більше уроків хімії». Схоже, найкращий індикатор того, що реформа має сенс.