Оконські джерела міліють. Причини, чому Волинь втрачає воду

Наприкінці 2025 року соцмережі рясніли повідомленнями, що Оконські джерела на Маневиччині, звідки беруть воду і мешканці Луцька, — обміліли. Рівень води тут упав на пів метра, а потоки, з яких набирали воду, майже пересохли.

Коли громадськість забила на сполох, Держекоінспекція обстежила джерела, ними більше зацікавилася місцева влада й інші профільні органи. Вже в січні рівень води частково повернувся, проте досі менший, ніж зазвичай.

На початку лютого ми переконалися на власні очі, що пульсації джерела на поверхні ставка немає. Хоча через водне плесо можна побачити труби, з яких зазвичай струменіла вода. Йдеться про джерела поруч із трасою та кафе «Криничка». Тут же ж поруч рибне господарство та табличка — Оконські джерела, памʼятка природи.

За огорожею ставу з невеликої труби тече та сама джерельна вода. Але натиск слабкий, каже тутешня мешканка, яка підʼїхала по воду. Кращий — у самому селі, саме звідки масово набирають воду і везуть, наприклад, до Луцька на продаж. Або ж для власних потреб.

Чому джерело обміліло, а потім частково відновилося — екологи досі чітко не встановили. Своє бачення мають як місцеві мешканці, так і регіональний офіс водних ресурсів — основний підрозділ, який опікується водами на Волині.

Востаннє про обміління на Волині гучно говорили у 2019–2020 роках. Тоді у фокусі уваги були Шацькі озера, зокрема Світязь.

Разом із науковцями та екологами розбиралися, що загрожує джерелам та про що свідчать такі інциденти для Волині загалом.

Як утворюються джерела і чому вони зникають

У Волинській області загалом понад 100 природних джерел, понад 80 з них — умовно «розчищені». Тобто місце, де б’є вода з-під землі — не замулене і помітне неозброєним оком.

Частина джерел (низхідні) живляться із опадів — дощу та снігу. Вони регулярно пересихають під час посухи, а вода там далеко не завжди чиста (принаймні настільки, щоб її було безпечно пити).

Ціннішими є джерела, в яких вода під тиском через розломи «виходить» на поверхню із глибших шарів землі. Саме такі (їх називають висхідні) є в Оконську або у Соловичах на Турійщині. Вони менш вразливі до забруднення і мають стабільну температуру. Вода тут не замерзає навіть узимку, бо на глибині завжди плюсова температура.

Важливо, що джерела не завжди є окремими водоймами. Часто вони розташовані на берегах, дні річок, озер, ставків. Наприклад, у Луцьку джерела живлять Теремнівські ставки. Підземні води, річки, озера, ставки у певній місцевості, як правило, тісно взаємопов’язані. Вода з одного перетікає або просочується через землю в інше. Тому обміління одного джерела може бути свідченням існування проблеми для великої території навколо.

Частина джерел належить до природно-заповідного фонду і має статус окремої гідрологічної пам’ятки. Окрім Оконських джерел, до таких належать Цуманські, Гор’янівські (Олицька громада), Затурцівські, Турійські, джерела Чайка, Трактова криниця, Польова криниця, Попова криниця (Головненська громада) та інші.

Згідно із законом заборонені будь-які дії, що можуть осушити ці пам’ятки. Простою мовою — викачувати воду, проводити меліорацію на території навколо, забруднювати, будувати та змінювати рельєф безпосередньо на об’єкті.

За словами керівниці відділу сільського господарства ГО «Екодія» Марини Бєлкіної, джерела повинні мати санітарну зону щонайменше 50 метрів. Це віддалить їх від потенційних джерел забруднення, наприклад, септиків, каналізації чи місць зберігання гною або компосту, якщо йдеться про житлові будинки.

Волинь стає менш повноводною

Зима 2026 принесла на Волинь багато снігу, що не спостерігалося вже кілька років. Проте вона стала радше винятком із правила.

За останні роки в області почастішали майже безсніжні зими  та посухи, і спостерігається загальне падіння рівня ґрунтових вод. Це вплинуло зокрема на повноводність річок Волині, яку моніторять більш регулярно, ніж стан джерел.

У листопаді 2025 гідрологи фіксували менший за норму рівень повноводності на найбільших річках області. Наприклад, на верхній ділянці Прип’яті у селі Люб’язь та річці Стохід у Любешеві зафіксували рівень води щонайменше вдвічі менший, аніж норма для цієї частини року.

«Опадів у 2025 році на Волині випадало менше норми. Загалом рік був дуже маловодний, тому це повпливало (на джерела, — mm). Ні повені, ні паводків не було цього року. Такої ситуації вже десь 30 років не спостерігалося. Волинь завжди була багатоводною. Надіємось, що зараз зима підкине нам снігу й у 2026 році вже буде трошки краща ситуація», — коментує заступник начальника Регіонального офісу водних ресурсів в області Ростислав Кравчук.

Як ідеться у дослідженні Інституту водних проблем та меліорації Національної академії аграрних наук, падіння рівня води у Світязі у 2019 році також збіглося з періодом посухи, нетиповим для Полісся. Водночас науковці відзначають, що на рівень ґрунтових вод впливає не тільки посуха, але і діяльність людини.

Що зʼясувала інспекція

Коли до екоінспекції області наприкінці минулого року надійшло звернення щодо обміління джерел, ті разом із Маневицької селищною радою склали акт обстеження території. Справді вода не пульсувала. В акті, зокрема, йшлося, що по периметру водойми розміщені 7 водоперепускних споруд – вертикальні металеві та залізобетонні жолоби. Через них вода потрапляє на територію сусіднього господарства.

Чотири споруди були захаращені, тому не вдалося зʼясувати, чи є рух води. Через три з них вода надходила до рибного господарства. На час обстеження зафіксували зниження рівня води на 0,4—0,5 м. Циліндричні конструкції джерел піднімалися над поверхнею води орієнтовно на висоту 0, 15м—0,20 м. А вода у цих циліндрах була на рівні з водоймою.

Це, йдеться у відповіді, може свідчити про наявність отворів у трубах через корозію або (та) виснаження підземних водоносних горизонтів через несанкціоноване буріння свердловин на території форелевого господарства.

«Наразі в Інспекції відсутні правові підстави для здійснення перевірок суб’єктів господарювання – ймовірних порушників вимог природоохоронного законодавства, причетних до несанкціонованих заборів підземної води, що може прямо та/або опосередковано впливати на зниження тиску у підземних водоносних горизонтах, а також щодо перевищення лімітів забору води, неекономного використання води, виникнення аварій тощо. Отже, в Інспекції відсутня достовірна інформація про причини зниження рівня води у водному об’єкті на території гідрологічної пам’ятки природи місцевого значення «Оконські Джерела», — йдеться у відповіді на запит.

Обіцяли «нагодувати рибою Європу»

Форелеве господарство на ставках поруч із Оконськими джерелами відкрили ще у 1960 роках. Холодна чиста вода, що виходить з джерел, придатна для вирощування червоної риби. З 2011-го господарством опікується ТзОВ «НВЦ „Форель“», пов’язане із відомою родиною Смітюхів, зокрема депутатом Волинської облради Іваном Смітюхом.

Ще у 2021 році директор підприємства Олександр Оліферчук відзначав, що вони планують збільшувати обсяги вирощування риби завдяки новим технологіям і нарікав на брак державної підтримки та постійні перевірки.

Натомість станом на початок 2026-го Оліферчук відзначає брак води і для самого підприємства, щоб вирощувати рибу в нинішніх обсягах.

Також він спростовує закиди місцевих мешканців про те, що у зниженні рівня води винні додаткові свердловини для забору води, які пробурило підприємство.

«За час роботи підприємства з 2011 року жодних свердловин ми тут не били», — каже Оліферчук.

Ще одним можливим винуватцем місцеві мешканці називають розчищення та поглиблення ставків біля озера Світле, що майже за 10 кілометрів від джерел.

Щоб з'ясувати, чи мають ці два фактори стосунок до обміління, потрібне детальне дослідження, яке жоден із профільних держорганів досі не проводив. Згідно із відповідями чиновників, на перешкоді цьому стали мораторій на перевірки під час воєнного стану, а також відсутність регулярних досліджень рівня води у джерелах на Волині загалом.

Винен не тільки клімат

Даних про підземні води, причини їх зникнення та забруднення у державі бракує. І це серйозна проблема, каже представниця ГО «Екодія» Марія Бєлкіна.

Існують визначені норми, скільки води можна забирати із джерела. Для значного забору (понад п’ять кубічних метрів на добу, що еквівалентно 20–25 стандартним ваннам) потрібно брати дозвіл на спеціальне водокористування.

Коли біля джерел копають великі ставки, канали, бурять свердловини для масового забору, це може призвести до значної втрати води.

Простіше кажучи, будь-яка «яма» або канал у землі, відтягує до себе ґрунтові води. І чим вона більша, тим більше води може відійти із природного джерела чи водойми у штучне.

Із цим пов’язана інша проблема, яка переслідує Полісся — меліоративні канали та масове осушення боліт.

«Це хибна практика радянщини, і багато країн, наприклад, Польща, навпаки намагаються обводнити осушені болота чи заплави для підняття рівня ґрунтових вод. Адже в цьому й зацікавлені самі фермери: обводнені болота й заплави працюють як природні резервуари води, зменшують ризики посух, стабілізують вологість ґрунтів і зрештою допомагають зберігати врожаї без додаткових витрат», — наголошує Марія Бєлкіна.

Натомість в Україні досі існує практика осушення.

«Ми зараз багато де робимо помилки і рано чи пізно прийдемо до потреби відновлення водно-болотних угідь, але вже не факт, що вийде», — наголошує фахівчиня.

Проблемні меліоративні канали можуть мати безпосередній стосунок до обміління як озер, так і джерел. Наприклад, у випадку Світязя науковці встановили, що однією із причин обміління був неконтрольований витік води через старий меліоративний канал до озера Луки та осушення меліоративної мережі болота в урочищі «Ступа», що поруч з озером.

Не тільки обміління, але й забруднення

Не меншою проблемою є забруднення ґрунтових вод, наприклад, нітратами. Це відбувається, коли добрива (наприклад, гній) неправильно зберігають чи використовують. Або неякісно облаштовують каналізаційні системи, стічні води та промислові викиди. Щоб відстежувати проблему, «Екодія» навіть створила спеціальну мапу.

Найвищі концентрації нітратів зазвичай у ґрунтових водах, зокрема колодязях. Тривале споживання води з високим вмістом нітратів може призвести до отруєнь, порушення обміну речовин, захворювань щитоподібної залози та навіть підвищення ризику виникнення раку. Така забруднена вода не має ні запаху, ні смаку, ні кольору.

Як ідеться в Екологічному паспорті області за 2024 рік, серед основних джерел забруднення підземних вод є:

• місця зберігання і транспортування промислової продукції та відходів виробництва;

• місця накопичення комунальних і побутових відходів (звалища);

• ділянки, де у ґрунт проникають забруднені опади;

• промислові підприємства та поля фільтрації.

Такі джерела, як Оконські, справді можуть бути більш стійкими до подібного забруднення, адже вода б’є із глибших шарів. Проте і вони повністю не ізольовані.

До того ж більшість джерел на Волині живляться переважно із ґрунтових вод, із води, яка накопичується завдяки дощу та снігу. Тому вони можуть бути суттєво забруднені нітратами та іншими речовинами.

Як уникнути небезпеки та допомогти захистити водойми

Історія з Оконськими джерелами — це тривожний сигнал, який нагадує: водні ресурси Волині не є невичерпними, їх можна втрати або забруднити.

Окрім глобального фактора — посухи, що спричинила зміна клімату, є конкретні локальні причини обміління та забруднення.

Підземні води — це єдина сполучена система. Те, що ми виливаємо в ґрунт біля власного будинку або скільки води безконтрольно викачуємо для поливу, зрештою впливає на рівень води у криницях сусідів та повноводність заповідних озер.

«Якщо є ознаки забруднення води, наприклад, скиди нечистот, різкий запах, зміна кольору води або мор риби, варто фіксувати можливе правопорушення. У таких випадках можна звернутися зі скаргою до Державної екологічної інспекції або викликати Національну поліцію для фіксації факту й подальшого розслідування», — коментує Марія Бєлкіна.

Проте не завжди забрудненість води є очевидною. Експертка радить проводити аналіз води у спеціальних лабораторіях, особливо, якщо ви використовуєте криницю або джерело поруч.

Якщо воно забруднене, можна скористатися покроковою інструкцією, яку підготувала «Екодія»: Я бачу шкоду довкіллю. Що робити? — Детальні інструкції на різні випадки життя — Екодія.

Чек-лист: як допомогти захистити джерела

Контролюйте якість води

• Регулярний аналіз: частина забруднювачів, зокрема нітрати, не мають смаку, кольору чи запаху. Єдиний спосіб якісно перевірити воду — здати її на аналіз в спеціалізовану лабораторію.

• Увага до дітей: ніколи не використовуйте воду з неперевірених джерел або колодязів для приготування дитячого харчування — немовлята найбільш вразливі до нітратного отруєння.

Облаштуйте санітарну зону

• Дистанція 50 метрів: стежте, щоб у радіусі 50 метрів від джерела чи колодязя не було септиків, вигрібних ям, місць утримання худоби чи складів міндобрив.

• Герметичність: вигрібні ями в приватних домогосподарствах мають бути бетонними та повністю герметичними, щоб неочищені стоки не просочувалися в ґрунтові води.

Раціональне використання та «право на воду»

• Межа у 5 кубометрів: пам’ятайте, що забір понад 5 000 літрів води на добу з підземних горизонтів потребує спеціального дозволу. Якщо ви бачите масове буріння промислових свердловин чи копання ставків або каналів поруч із джерелом — це привід для звернення до Держекоінспекції.

• Відмова від осушення: не намагайтеся самовільно поглиблювати канали чи осушувати «зайві» болота на ділянці. Кожна така дія знижує рівень ґрунтових вод навколо.

Екологічне землеробство

• Дозування добрив: використовуйте мінеральні та органічні добрива суворо за нормами. Надлишок азоту не піде на користь урожаю, а просто вимиється дощами та може опинитися у сусідньому джерелі.

• Захисні смуги: не розорюйте землю впритул до берегів водойм та місць виходу джерел. Рослинність на березі працює як природний фільтр, що затримує забруднення.

Громадський моніторинг

• Фіксуйте зміни: якщо ви помітили різке обміління джерела, появу неприємного запаху чи плівки на воді — повідомляйте органи влади.

• Користуйтеся даними: перевіряйте стан води у своїй місцевості, наприклад, за допомогою інтерактивних інструментів, таких як мапа нітратного забруднення від ГО «Екодія» або карта якості води від SafeEcoBot.