Верховна Рада ухвалила резонансний закон про НАБУ і САП. Що сталося і чому це важливо

Будівля Верховної Ради України. Фото з відкритих джерел
22 липня Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт № 12 414. На перший погляд, документ стосується особливостей розслідування зникнень людей під час воєнного стану. Проте в нього «вбудували» норми, які змінюють статус ключових антикорупційних інституцій — НАБУ та САП. Тепер вони можуть стати залежними від рішень Генерального прокурора.
Чому це викликало резонанс, як проголосували волинські депутати та що кажуть у Євросоюзі — пояснюємо.
Що передбачає новий закон
Основна зміна: після набуття чинності закону, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура фактично підпорядковуватимуться Генпрокурору. Тобто він зможе:
забирати справи з НАБУ;
передавати їх до інших органів;
самостійно закривати кримінальні провадження;
давати вказівки детективам.
Нагадаємо, раніше НАБУ та САП вважалися незалежними інституціями — саме для гарантування прозорості у справах топкорупції.
«Ми розуміємо, що Генпрокурор — це людина з президентської вертикалі. Тож про незалежність антикорупційних органів після таких змін говорити вже не доводиться», — пояснює головний редактор Руху «Чесно» Олександр Саліженко в коментарі для misto.media.
Законопроєкт не про антикорупцію — але з антикорупційними поправками
Законопроєкт № 12 414 мав іншу мету: унормувати розслідування зникнень безвісти в умовах війни. Але перед другим читанням до нього внесли 46 сторінок правок — у тому числі щодо НАБУ і САП. Ці правки подали нардепи Максим Бужанський та Григорій Мамка, яким приписують проросійські погляди.
«Опозиційні депутати пробували апелювати, що це порушення регламенту: закон має одну тематику, але через поправки в нього вносять абсолютно інші зміни», — пояснює Саліженко.
Що за цим стоїть
Згідно з даними Руху «Чесно», щонайменше 54 народні депутати отримали підозри у кримінальних провадженнях від початку скликання.
У неформальному спілкуванні низка народних депутатів, як від опозиції, так і від влади, казали, що якби вони на початку каденції в 2019 році знали, що зняття недоторканості призведе до такої низки підозр, то вони просто за це не голосували. Тому, як на мене, це така реакція народних депутатів на діяльність антикорупційних органів.
Олександр Саліженко,
головний редактор Руху «Чесно»
Цю думку яскраво ілюструє позиція лідерки партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко, озвучена з трибуни Верховної Ради, яка розкритикувала створення дорадчих та наглядових рад за участі іноземців, яким, на її думку, було «передано конституційні права українського народу».
«Для мене сьогодні світлий день в цьому парламенті. Тому що перший раз ми переконалися в тому, що колонізація України — це не панацея від всіх наших проблем. Панацея від всіх наших проблем — це чітка конституційно збалансована влада», — цитує її видання «Дзеркало тижня».
«Тобто, народні депутати вирішили таким чином помститися», — вважає Саліженко.
Реакція Євросоюзу
Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє заявив, що Європейський Союз наразі не збирається порушувати питання щодо призупинення фінансової допомоги Україні через дії щодо НАБУ та САП, повідомляє «Європейська правда».
Водночас він зауважив, що Євросоюз стурбований ситуацією з НАБУ та САП.
«Ці інституції мають вирішальне значення для порядку денного реформ України та повинні діяти незалежно, щоб боротися з корупцією і мати довіру громадськості», — заявив Марсьє, пише «Радіо Свобода».
Організація Transparency International Ukraine (ТІ) закликала президента України Володимира Зеленського накласти вето на законопроєкт № 12 414, пише «Інтерфакс«.
Яка роль президента
Закон вже підписав Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук і передав на підпис президенту. Низка громадських організацій та правників закликає Володимира Зеленського накласти вето. Відповідну петицію вже створили на сайті глави держави, але її публікація може тривати до 2 днів.
Проте темпи ухвалення та підписання закону у Верховній Раді свідчать про політичну зацікавленість у його якнайшвидшому введенні в дію.
Як голосували волинські нардепи
Згідно з даними Руху «Чесно», законопроєкт підтримали 263 народні депутати:
«Слуга народу» — 185 голосів;
«Батьківщина» — 15;
«ПЗЖМ» — 18;
«Довіра» — 17;
«За майбутнє» — 10;
«Відновлення України» — 9;
«Європейська солідарність» — 3;
«Голос» — 1.
З волинських обранців Ірина Констанкевич та В’ячеслав Рубльов проголосували «за».
Ігор Гузь, Ігор Палиця та Степан Івахів були відсутні під час голосування. Валерій Стернійчук не голосував.
Журналісти misto.media звернулися до помічників волинських депутатів за коментарями щодо мотивів голосування. Станом на 17:50 22 липня відповіді поки не отримали. Самі народні обранці на дзвінки не відповіли.