День жалоби в Україні — як поводитись гідно

День жалоби (або ж день трауру, день скорботи) — жалоба, яку оголошує влада (Президент на всеукраїнському рівні або органи місцевого самоврядування на місцевому рівні) через трагічні події з численними людськими жертвами або через смерть видатної особи.

Зазвичай вони є одноразовими, тобто не повторюються щорічно.

З 1991 року в Україні дні жалоби оголошували через нещасні випадки, як-от аварії на шахтах Луганської, Донецької областей, де гинула велика кількість працівників. Також через авіакатастрофи, автокатастрофи.

З 2014 року все частіше і частіше причиною скорботи у державі стає Росія, а трагічні події — ніяк не випадкові. Навпаки — націлені на знищення українського народу — чоловіків, жінок, дітей.

З п’яти днів жалоби у 2024—2025 роках, чотири присвячені масовим ракетним обстрілам росіянами українських міст:

1 січня 2024 року — через ракетну атаку на Київ 29 грудня 2023 року загинули 28 людей.

9 липня 2024 року — через ракетну атаку на Київ та Кривий Ріг, а також Дніпро та Покровськ 8 липня 2024 року. Тоді ракета влучила в дитячу лікарню «Охматдит», де перебували 627 дітей.

6 квітня 2025 року — через атаку на Кривий Ріг 4 квітня 2025 року, внаслідок якої загинули 19 людей, зокрема дев’ятеро дітей.

14 квітня 2025 року — через ракетну атаку на Суми 13 квітня 2025 року, коли Росія вдарила балістичними ракетами у центр міста, вбивши 35 людей, з них — 2 дитини.

Дні жалоби, які оголошують через такі трагедії, мають на меті показати, що вся країна вшановує і співпереживає втрату, співчуває рідним і близьким жертв. Це також про спільну, колективну пам’ять, збереження цих подій в історії, передавання наступним поколінням.

Правила у День жалоби

Загальноприйняті правила, яких рекомендують дотримуватись на державному чи міському рівні у день скорботи:

• приспускати Державний Прапор, повісити на нього чорну стрічку;

• обмежити проведення розважальних заходів, концертів;

• не вмикати розважальну музику на ринках, в магазинах, закладах громадського харчування, у громадському транспорті.

Відповідні розпорядження видають та контролюють виконання органи місцевого самоврядування. У Луцьку дні жалоби оголошує міська рада.

Телеканали у такі дні виводять у куток екрана свічку, а також оголошують хвилину мовчання з поясненням того, що відбулося. Утримуються також від розважального контенту всі канали, окрім дитячих. Це стосується і радіо, й інших видів ЗМІ.

Люди можуть приєднуватись до скорботи, вийшовши на хвилину мовчання чи взяти участь в інших меморіальних заходах, принести квіти на місце трагедії чи вшанування. Можна і на своєму будинку вивісити прапор із чорною стрічкою або запалити свічку на вікні.

День жалоби й соцмережі

Соцмережі сьогодні — це ще одна реальність, де ми проводимо по декілька годин в день. Тому дотримуватись жалоби варто й у них — як людям, так і організаціям та бізнесам.

Сніжана Ліщук, SMM-спеціалістка, підприємиця з Луцька про комунікацію в інтернеті у день жалоби говорить так:

«Найперше, що потрібно розуміти, — останнім часом дні скорботи бувають через великі обстріли, де багато постраждалих. Але українців вбивають щодня. І не всі масові події проходять в інфополе, але це не означає, що їх немає.

Тому етика комунікації має бути не в дні скорботи, а щодня: маємо жити гідно, бути соціально відповідальними та орієнтуватися, що доречно публікувати в інфопросторі кожен день.

День скорботи. Що робити?

Проведіть його у звичному для вас режимі. Якщо у вас є можливість бути поруч з сім’єю — не дайте у ворога забрати це. Ви маєте право.

Якщо у ваших планах шашлик/тусовки (в межах розумного, гідно, звісно), утримайтесь від веселих сториз. Нічого не станеться, якщо інстаграм того не побачить.

Якщо захотілось поширити відео з прильотами та мертвими тілами, зверніть увагу, з чиєї сторінки ви це публікуєте. Ці джерела офіційні чи хтось хотів, користуючись вами, підняти собі охоплення?

Публікуєте відео мертвих людей — не забудьте опублікувати збір, скинути донат.

Як щодо бізнесу? Утримайтесь від розважального контенту.

Поганий приклад писати: «Висловлюємо занепокоєння», а наступною сториз: «Але ми продовжуємо працювати, ось наші вільні годинки». Найчастіше це бачу в бізнесу, SMM яких не в контексті.

Хороший приклад: соціально відповідальний бізнес регулярно в щось залучений. Не завжди обов’язково в день жалоби публікувати сториз про те, що вам шкода. Можна витримати паузу — день без публікацій. Запостити банку зі збором або просто працювати й створювати робочий контент. Не веселощі, а більш стримано.

Важливіше, як себе поводить бізнес в житті, а не те, що публікувати в день жалоби.

Бізнес має право працювати. Але немає одного правила в комунікації, яке стане чарівною паличкою для всіх.

Заклад не може написати: «Запрошуємо на келих вина та сімейні посиденьки» в день, коли у всіх новинах вбили сім’ю: тата, маму та маленьку дитину.

Але можна написати: «Якщо у вас немає настрою готувати сьогодні, приходьте обійматися та їсти. Треба триматися купки, бо так легше». Можна написати: «Не забудьте поїсти, нам потрібно багато сил».

Щорічні дні пам’яті

Окрім днів жалоби, в Україні також проводять дні пам’яті, які вимагають таких же правил поведінки.

Кожного року в Україні присвячують пам’яті й вшануванню такі дати:

• 27 січня — День пам’яті жертв Голокосту (щорічно після Постанови Верховної Ради України від 5 липня 2011, коли відбулась 70 річниця трагедії Бабиного Яру);

• 20 лютого — День Героїв Небесної Сотні (щорічно згідно з Указом Президента України від 11 лютого 2015 року);

• 26 квітня — День чорнобильської трагедії (щорічно згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 29 березня 1990 року);

• 8 травня — День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років (щорічний згідно із Законом України від 29 травня 2023 року та згідно з Указом Президента України від 24 березня 2015 року);

• 14 травня — День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни (щорічно згідно з Постановою Верховної Ради України від 2 лютого 2021 року);

• третя неділя травня (у 2025 році — 18 травня) — День пам’яті жертв політичних репресій (щорічний згідно з Указом Президента України від 21 травня 2007 року), День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та День боротьби за права кримськотатарського народу (щорічний згідно з Постановою Верховної Ради України про визнання геноциду кримськотатарського народу від 12 грудня 2015 та Указом Президента України від 16 травня 2014 року);

• 4 червня — День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (щорічно згідно з Постановою Верховної Ради України від 1 червня 2021 року);

• 29 серпня — День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України (щорічно згідно з Указом Президента України від 23 серпня 2019 року);

• друга неділя вересня (у 2025 році — 14 вересня) — День пам’яті українців — жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944—1951 роках (щорічно згідно з Постановою Верховної Ради України від 8 листопада 2018);

• четверта субота листопада (у 2025 році — 22 листопада) — День пам’яті жертв голодоморів (щорічний згідно з Указом Президента України від 26 листопада 1998 року).

Крім щорічних днів пам’яті, є дати вшанування, присвячені річницям певних трагічних подій. У 2025 році це:

• 20 січня — 10 років із часу завершення боїв за Донецький аеропорт під час російсько-української війни (січень 2015 року, День пам’яті — 20 січня 2025 згідно з Постановою Верховної Ради України від 21 грудня 2023 року);

• 15 червня — 250-ті роковини з часу руйнування російською імперською армією Запорізької Січі 15 липня 1775 року (згідно з Постановою Верховної Ради України від 21 грудня 2023).

У дні жалоби та пам’яті важливо зберігати гідність, солідарність і повагу до тих, кого втратила країна. Це час не лише для тиші, а й для усвідомлення нашої спільної історії та реальності війни. Дотримання простих правил у цей день — вияв людяності. Пам’ятаємо, бо це — про нас і для нас.