Народний доктор онлайн. Правда і ризики

Нещодавно у соцмережі поставив питання про те, як люди ставляться до порад щодо діагностики та лікування від тих, хто не має медичної освіти. Хотів зрозуміти мотивацію звертатися не до лікарів, а до користувачів з мережі, які не мають стосунку до медицини та не несуть відповідальності за такі поради.

Основні причини були такі:

• немає можливості швидко потрапити до лікаря;

• попереднє лікування не допомагало;

• недовіра до медичної системи або конкретного спеціаліста;

• бажання знайти «іншу думку» у критичній ситуації;

• немає грошей на консультацію.

Це надихнуло мене з’ясувати, наскільки поширене самолікування в Україні. Цифри вражають:

• майже половина українців регулярно приймає ліки без рецепта та без консультації з лікарем;

• щороку українці витрачають десятки мільярдів гривень на БАДи, «народні засоби» та препарати без доведеної ефективності.

Проте платимо за неефективне самолікування ми не тільки грошима. За даними широкомасштабних досліджень встановлено:

• самостійне використання анальгетиків, антибіотиків та трав часто призводить до передозувань і відкладення звернення до лікаря;

• самолікування прямо погіршує перебіг інфекцій та сприяє поширенню антибіотикорезистентності (однієї з глобальних проблем людства).

Особливо небезпечним є самолікування при онкологічних захворюваннях.

Пацієнти, які відмовляються від доведеної онкотерапії на користь альтернативних методів, мають удвічі вищий ризик смерті внаслідок хвороби. Причина пряма: відмова від операції, хімієтерапії чи радіотерапії або затримка цих етапів (результати дослідження у США).У Великобританії з’ясували, що кожні чотири тижні затримки лікування раку збільшують ризик смерті на 6–13% залежно від локалізації та виду терапії.

І це не поодинокі випадки. Систематичні огляди показують: навіть у високорозвинених країнах 5–15% пацієнтів на певному етапі намагаються замінити лікування «альтернативою». У країнах зі слабшою системою охорони здоров’я така частка є ще більшою.

Новий виклик: поради штучного інтелекту

Chat GPT та інші моделі вже стали «докторами в телефоні».

Плюси:

• швидкий доступ до інформації;

• пояснення симптомів;

• готують пацієнта до візиту.

Мінуси:

• «галюцинації»: вигадані, але переконливі поради;

• неправильні рекомендації щодо діагнозу та лікування;

• ризики конфіденційності.

Штучний інтелект на цьому етапі не може замінити лікаря. Він гарно зарекомендував себе у ролі помічника лікаря для діагностики зображень (КТ, МРТ, рентгенівських знімків), для підготовки пацієнта перед візитом до лікаря (як краще розповісти симптоми та які запитання поставити), для адміністративної роботи у лікарнях.

Я добре розумію, чому для багатьох людей в Україні знайти «свого» лікаря — це справжній квест. Коли хворіє хтось із моєї власної родини, ловлю себе на думці, що деякі медичні призначення просто «вражають».

Також як керівник медичної практики бачу, що тенденція нестачі кваліфікованих фахівців не зменшується, а навпаки — лише посилюється. Вважаю, що це проблема системи, і вона створює вакуум, який дуже швидко заповнюють поради блогерів без медичної освіти, знайомих і випадкових коментаторів.

На мою думку, дуже важливо берегти старше покоління: батьків і бабусь, які часто схильні до самолікування і не люблять «зайвий раз» звертатися до лікаря. Саме вони найвразливіші до небезпечних порад та саме для них інколи одна порада в інтернеті може стати фатальною.

Попри це, я вважаю: поради в соцмережах можуть приносити користь, але лише тоді, коли це не лікування, а обмін досвідом або підказка, у якому напрямку рухатися далі. Особливо, коли ситуація здається незрозумілою, а доступ до якісної медичної допомоги обмежений.

Практичні поради:

1. Перевіряйте джерело інформації.

2. Не починайте приймання ліків, «бо порадили».

3. Маєте сумніви? Принесіть пост чи рекомендацію на приймання. Обговоріть з доказовим лікарем, якому довіряєте.

4. Використовуйте ШІ як підказку, а не як замінника лікаря.

5. Поцікавтеся тим, як лікуються ваші батьки, бабусі та дідусі.

Бажаю здоров’я!