Перший креативний хаб у Луцьку «Або Або»

Луцький Центр розвитку креативних індустрій «Або Або» презентували у Києві під час заходу «Покликання, сенс, ринок і ніша».

Його організувала команда медіа про економіку, що базується на інтелектуальній діяльності , Vector. У рамках події відбулися неформальні лекції від керівників різних успішних проєктів — бізнесових, освітніх та волонтерських, які ділилися досвідом пошуку свого шляху. Серед спікерів були:

• Максим Ілюхін — співкерівник проєкту «Мрія» , партнер та стратегічний директор twid.marketing , former CEO у Fedoriv.agency ;

• Антон Авринський — CEO та співзасновник українського стартапу із пошуку та доставки медикаментів Liki24 ;

• Василь Яворський — СЕО та співзасновник Bacara Coffee  (м. Ужгород);

• Тетяна Зубрик — керівниця центру розвитку креативних індустрій «Або Або», співзасновниця креативної івент-агенції FeelGood  (м. Луцьк) та інші.

Захід відбувся 5 грудня у київському коворкінг-центрі Kooperativ. Співорганізатором стала платформа «Алгоритм дій».

Центр «Або Або» у Луцьку: що це?

Розповідає керівниця Центру розвитку креативних індустрій «Або Або» Тетяна Зубрик

Тривалий час Луцьк сприймався як місто, де відбувається мало подій, а кращі мізки і таланти у пошуках більших можливостей виїжджають за кордон або ж у більші міста. Така ситуація стала поштовхом для кількох місцевих підприємців, щоб задуматись: чи можна відкрити новий потенціал Луцька?

За день до повномасштабного вторгнення, 23 лютого 2022 року, ці підприємці об’єдналися і створили платформу «Алгоритм дій». Зрозуміло, що з війною з’явилися інші пріоритети, тому ідея відклалася. Тим часом багато людей виїхало за кордон. І ми звернули увагу, що відносно спокійний Луцьк замість того, щоб стати точкою релокації бізнесу і творчих людей, став лише транзитною зоною, і всі їхали далі — чи в Європу, чи у Львів.

Тому ми зрозуміли, що наші цілі актуальні й не можна більше зволікати, потрібно створити точку тяжіння, яка об’єднає представників креативних індустрій і зупинить витік креативних мізків і талантів з Луцька та України.

Почали із вивчення, яким є потенціал міста. Так стартувало перше урбаністичне дослідження Луцька Urban Vision Lutsk. Ми проводили воркшопи, спілкувалися з лучанами, вивчали їхні запити. З’явилося багато партнерств та сформувалася активна спільнота, учасники якої згодом стануть резидентами «Або Або» — центру креативних індустрій, який вирішили створити.

Центр буде розташований у колишній будівлі «Укртелекому», що на перетині вулиць Лесі Українки та Кривий Вал. Старий закритий режимний об’єкт ми перетворюємо у відкритий простір. Процитую урбаністку Джейн Джейкобс: «Нові ідеї потребують старих просторів, а старі простори потребують нових ідей».

Зараз відбувається активна стадія ревіталізації будівлі. Це приміщення збудоване у 1980 році, має чотири поверхи та велике підвальний простір, загальна площа — майже 4 тис. м2.

Що тут буде?

• мінус 1 поверх: великий інноваційний івент-хол на 200 місць та укриття;

• 1 поверх: подкаст-кімната, кафе, робочі зони для резидентів, менший івент-майданчик на 50 людей, кімнати для переговорів;

• 2 поверх: офіси для резидентів, простір для взаємодії різних представників креативних індустрій, а також простір для стартапів: пітчингу та втілення ідей;

• 3 поверх: літературний дім від «Фронтери» та простір для театру «Гармидер»;

• 4 поверх: експозиційний простір, де будуть відбуватися культурні події, виставки, презентації проєктів тощо.

«Або Або» поєднає культуру, бізнес та креативні індустрії, й ця взаємодія стане поштовхом для створення нових класних продуктів та проєктів.

Чому у нас все вийде? Минулого місяця ми були у Манчестері на конференції про креативні міста. Кейс Манчестера дуже надихає. У 2007 році британська медіакорпорація BBC вирішила децентралізуватися і перевести частину своєї організації із Лондона в Манчестер, почали тут будівництво медіасіті.

У 2011 році BBC переїжджає у MediaCityUK у районі Манчестера Солфорді. Це призвело до створення понад 2500 робочих місць. Економічний ефект склав 277 мільйонів фунтів стерлінгів лише за один рік.

Присутність BBC перетворило MediaCityUK у творчий центр, залучивши інші організації, такі як ITV та Ericsson, і підтримавши понад 7000 робочих місць на місці, а також понад 150 представників малого і середнього бізнесу.

Цей переїзд призвів до децентралізації медіа у Великобританії та зменшення концентрації творчих робочих місць у Лондоні, сприяючи економічному зростанню та розширенню можливостей по всій країні. Починаючи з 2010 року, економіка регіону зросла на 49%.

Чому креативна економіка — це економіка майбутнього?

Розповідає співзасновниця формації «Ланка.про», дослідниця креативних індустрій Катерина Кравчук

Основою креативної економіки і креативних індустрій є творчість. В Україні деколи це називають «продавати повітря», проте насправді це «повітря» — це той інтелектуальний ресурс, що створює додану вартість до економіки, створює інноваційні продукти й послуги, цікаві робочі місця, які тримають людей в країні.

Ось декілька особливостей та переваг креативної економіки:

• Креативна економіка використовує відновлювальний ресурс, тому її легко та вигідно розвивати. В її основі — творчість, а це невичерпний ресурс, який ніколи не закінчиться.

• Креативна економіка тісно пов’язана із поняттям «зеленої економіки». Наш культурний капітал тісно переплетений із природним, а рішення на перетині культури та екології — це рішення майбутнього.

• Креативну економіку загалом називають економікою майбутнього. Британська організація Nesta у 2015 році проводила дослідження «Креативна економіка проти роботів». Вони дослідили, що буде зростати автоматизація, що багато робочих місць замістять роботи, проте не в креативній економіці. Штучний інтелект працює з тим, що вже знає, працює з минулим, а творчість — це робота з майбутнім, з тим, чого ще не існує. Тому креативна економіка — не дуже доступна для роботів сфера.

• Креативна економіка впливає на естетику та формує ідентичність: як національний образ країни, так і візуальні образи міст.

• Креативна економіка створює позитивний бізнес-клімат. Місто, де розвивається креатив — живе, має добрий вигляд і є цікавим для місцевих жителів та для туристів.

• Продукт креативної економіки легко експортувати: наприклад, музику, живопис, ремесла. Під час війни, коли велика промисловість зупиняється, креативна економіка є великим джерелом експорту.

• Креативна економіка — це 4% ВВП України. Тим більше, що багато творчих людей поки не зареєстровані як підприємці, тому потенціал цієї цифри ще більший.

Що таке креативні хаби і які є в Україні?

Креативні хаби — це місце тяжіння творчих людей, серце розвитку креативної економіки.

Креативні хаби є хабами, якщо:

• використовують свій простір чи інфраструктуру для розвитку творчих людей, команд і бізнесів у сфері культури та креативних індустрій;

• ставлять перед собою мету створювати зміни у бізнесі, культурі й суспільстві;

• гуртують спільноту, зміцнюють міжсекторні зв’язки та підсилюють можливості своїх резидентів.

«Є собі творча людина, яка бовтається десь в часі й просторі, має купу інноваційних ідей. Проте часто інноватори — це люди, які дуже невпевнені, чи вони роблять щось добре, чи це комусь потрібно. Тому їм важливо мати місце, куди можна прийти, поговорити із кимось, порадитись.

У творчості є такий обов’язковий елемент як взаємозапліднення: є ідея, але її треба обговорити, інакше вона не народиться, не втілиться. Хаб — це місце, де можна повзаємодіяти з такими самими творчими людьми. В цьому і є додана вартість хабів».

Креативних хабів, згідно із класичним європейським визначенням, в Україні поки немає, вони на зародковому етапі. Ініціаторами у цій сфері є здебільшого люди з культури, яким бракує бізнес-навичок, щоб збудувати модель, яка була б економічно стійкою і допомагала б резидентам зміцнювати їх бізнеси.

Проте в Україні є чимало просторів, які за своїм функціоналом таки є креативними хабами. Щоправда, часто називаються інакше: молодіжними чи мистецькими центрами, платформами, центрами інновацій, коворкінгами, артрезиденціями тощо. Проблема самоідентифікації у цій сфері поки відчутна.

За форматами креативні хаби теж бувають різними. Наприклад, віртуальними, як онлайн-платформа для креативних індустрій Cases. Хоча для творчих людей важливо бачитись фізично, тому частіше це — фізичні простори.

За формою власності існують муніципальні хаби (Urban Camp у Львові), хоча більше — приватних (перший коворкінг Chasopys у Києві, Промприлад в Івано-Франківську), також бувають громадські хаби.

Найбільш стійкою формою власності вважається приватно-публічне партнерство. Прикладом такого партнерства є проєкт Lem Station у Львові. Це ревіталізація колишнього трамвайного депо у простір для креативної економіки. Саме депо — комунальна власність, яку на основі договору приватно-публічного партнерства взяла в оренду спільнота ІТ та ресторанного бізнесу.

Територіально найбільше креативних хабів — у великих містах, проте є яскраві приклади навіть в невеликих селах:

• Бакота хаб на Хмельниччині;

• Creative Rural Hub в Коломиї, де сільську хату ревіталізували під мейкерспейс (для спільного користування обладнанням) та артрезиденцію;

• Центр карпатської культури у Косові в ревіталізованому килимарському цеху колишньої фабрики «Гуцульщина».

Яким саме має бути хаб, залежить від контексту міста. Попри те, що хаби — це фізичні простори, все ж вони передусім не про стіни, а про людей, які будуть працювати в цих стінах. Саме людський капітал і таланти — основний показник, чи місто креативний потенціал.