Базові жести, які повинен знати кожен. Поради перекладачки з жестової мови

Про зміни в жестовій мові та те, з чого почати її вивчення, розповідає перекладачка жестової мови Лілія Кузьмич.

За її словами, до повномасштабного вторгнення в Луцьку проживало близько 400 людей з порушеннями слуху. Усі вони користуються українською жестовою мовою — своєю рідною та основною мовою спілкування.

Водночас визначити точну кількість людей, які чують, але володіють жестовою мовою, складно. Хтось виріс у сім’ї батьків, які не чують, хтось вивчав мову на курсах, а дехто опановує її самостійно. Рівень володіння теж різниться: одні знають мову на високому рівні, інші — лише базові жести.

Чому важливо знати хоча б кілька жестів

Базові жести стають ключем до спілкування у будь-якій ситуації: у магазині, транспорті, під час надзвичайної події чи просто на вулиці. Людину з порушенням слуху не завжди можна впізнати зовні, але можливість привітатися або запропонувати допомогу її рідною мовою — це прояв поваги й безбар’єрності.

Місто стане комфортнішим, якщо кожен матиме хоча б мінімальні навички жестового спілкування. У магазині, офісі, сервісному центрі чи аптеці ви цілком можете зустріти людину з порушенням слуху. І якщо вдасться жестом запитати: «Що вам потрібно?» — це не лише ввічливість, а й реальна практична допомога.

Безбар’єрність — не лише про пандуси

У Луцьку вже є приклади доступності: «розумні» зупинки з візуальними табло значно спрощують пересування людей з порушенням слуху.

Однак частина проблем лишається. Наприклад, у громадському транспорті лунають голосові оголошення, але не завжди дублюються на табло. Людям з порушенням слуху критично важлива саме візуальна інформація.

Базові жести, які варто знати кожному

До найпростіших і найбільш потрібних жестів належать:

• привіт / добрий день;

• дякую;

• будь ласка;

• допоможіть, будь ласка.

Головне правило — руки мають бути перед обличчям співрозмовника, адже жестова комунікація повністю візуальна. Жести «за спиною» не використовують.

Жести, які з’явилися під час повномасштабної війни

Після 24 лютого з’явилися нові жести, пов’язані з небезпекою: «тривога», «укриття», «обстріл», «небезпека», «дрон» та інші. Раніше військову тематику використовували рідко, тепер вона — частина щоденної комунікації.

Жести для «шахеда», «ракети» чи «дрона» — різні. Частину з них створили вже після 2022 року, коли виникла потреба швидко розрізняти типи загроз.

Як правильно звертатися до людини з порушенням слуху

У будь-якій ситуації насамперед важливо зрозуміти, чи людина чує. Найпростіше — запитати: «Ви чуєте?». Це допоможе визначити спосіб подальшого спілкування й правильно організувати допомогу, якщо вона потрібна.

Жестова мова — це не тільки про рухи руками. Важливо артикулювати слова, які ви показуєте. Чітка й виразна артикуляція — обов’язкова. Не всі люди з порушенням слуху однаково добре розуміють жести, але багато хто вміє зчитувати інформацію з губ. Саме поєднання жесту та чіткої артикуляції робить комунікацію зрозумілішою й ефективнішою.

Українська жестова мова та міжнародна: у чому різниця

Жестова мова — така ж самостійна й унікальна, як і словесна. Кожна країна має свою жестову мову. Українська жестова мова істотно відрізняється від польської, американської чи, наприклад, скандинавських.

Міжнародна жестова мова існує, але нею володіють далеко не всі. Двоє людей з порушенням слуху з різних країн можуть не зрозуміти одне одного без адаптації.

Чим відрізняється жестова мова від мови жестів

Люди з порушенням слуху вивчають жестову мову — повноцінну систему спілкування, так само як ті, хто чує, вивчають словесну мову. Важливо розуміти, що жестова мова і мова жестів — це різні поняття.

Жестова мова — це мовна система, де спілкуються жестами: з власною граматикою, словником і правилами.

Мова жестів — це вираз обличчя, емоції, постава, рухи тіла, напрям погляду, положення рук. Усе, що передає емоції та невербальні сигнали. Те, як ми стоїмо, сідаємо, підіймаємо брови чи посміхаємось — це мова жестів, але не жестова мова.

Дерусифікація жестів в Україні

За словами Лілії Кузьмич, близько 30 років українські жести майже не змінювалися й значною мірою були уніфіковані з радянською системою. Сьогодні Україна активно проводить дерусифікацію жестової мови: змінюють жести, що базувалися на російських словах чи буквах, адаптують лексику до сучасної української мови та реалій.

З чого почати вивчення жестової мови

З чого почати вивчення жестової мови:

• мотивація — найважливіше;

• дактиль (алфавіт) — корисно знати для передачі слів, імен чи назв;

• прості побутові жести — привітання, подяка, запитання;

• поступовість — варто поєднувати дактиль із повсякденними жестами.

Дактиль — це система жестів для кожної букви. Він допомагає передавати імена, власні назви чи терміни, для яких немає окремого жесту. Майже кожне слово має свій жест, але іншомовні чи нові поняття можна передати дактилем.