Які таємниці зберігає музей історії луцьких братчиків

Які таємниці зберігає музей історії луцьких братчиків

Музей Луцького братства

Які таємниці зберігає музей історії луцьких братчиків
Які таємниці зберігає музей історії луцьких братчиків

З 27 вересня 2011 року у Луцьку діє музей історії Луцького Хрестовоздвиженського братства. Ми пішли на екскурсію і розповідаємо, чим музей цікавий.

Чим унікальний музей

Це єдиний в Україні музей, присвячений братській організації — національно-релігійному громадському обʼєднанню. Такі товариства діяли у багатьох містах у 16–18 ст. на базі традиційних церковних спілок при парафіяльних храмах. До їхнього складу входили міщани, шляхта та духовенство. Розташований на вул. Йова Кондзелевича,5 .

Саме приміщення, де облаштували музей, — будівля монастиря, і є однією з двох збережених споруд цілого комплексу, який належав Луцькому Хрестовоздвиженському братству. На цегляних стінах досі залишились чорні сліди пожеж, адже Луцьк не один раз горів.

Так виглядав Хрестовоздвиженський храм після однієї з пожеж, тут ще більша частина збережена.

Так виглядав Хрестовоздвиженський храм після однієї з пожеж, тут ще більша частина збережена.

Експонатів тих часів залишилось небагато: елементи побуту (свічники, посуд), речі, які використовувались для богослужінь (чаші-потири, великі свічки), декор. Утім людям, які цікавляться історією свого міста, буде на що подивитися. Особливо, якщо вони орієнтуються в історичному контексті.

Елементи побуту.

Елементи побуту.

Фото: Тарас Лучко

Частина експозиції.

Частина експозиції.

Фото: Тарас Лучко

Яким був майновий комплекс братства

В одному з приміщень стоїть макет-реконструкція території комплексу, який належав братству. Там наочно показано, що свого часу, крім великого храму та монастиря, тут розташовувалися будівлі шпиталю, школи, де вчилися діти багатих і бідних мешканців міста, друкарня. Також була резиденція ченців, солодовня, винниця, пекарня, стайня, возівня, сад.

Макет колишнього комплексу.

Макет колишнього комплексу.

Фото: Тарас Лучко

Будували все це коштом меценатів. Найбільшу пожертву — понад 70 тис. злотих, зробив грек Олександр дон Музеллі — доктор медицини, який клопотав за розширення шпиталю, що діяв при братстві. Були й інші фундатори, зокрема Галшка Гулевичівна .

Майно, яке належало братству, можна побачити на мапі-реконструкції. Тут же наочно показано, як протікала нині зникла річка Глушець , де був Сапалаївський ставок на річці Яровиця (його нині немає, а водойма називається Сапалаївкою), де була гребля Любарта, міські брами тощо.

Мапа-реконструкція.

Мапа-реконструкція.

Фото: Тарас Лучко

Братство на картинах художників

У залах музею також розташовані картини луцького художника Олександра Дишка, присвячені історії Луцького братства. Серед них — портрети фундаторів, сюжет зі стратою Данила Братковського.  

Портрети фундаторів.

Портрети фундаторів.

Фото: Тарас Лучко

Ще одна зала присвячена виставці «Замок, місто, передмістя: просторовий образ Луцька», де експонуються плани і карти-схеми міста 19–20 ст. з фондів Волинського краєзнавчого музею. Тут же є і авторська карта-реконструкція середньовічних передмість, монастирів, церков, історичних урочищ, на якій можна побачити села, які поглинув Луцьк.

Церква, з якої дивилися на планети

З усіх будівель братства повністю вцілів лише монастир. А ось Хрестовоздвиженська церква, яка нині діє в Луцьку, — це лише вівтарна частина колишнього храму. У часи свого розквіту він був 25 м завдовжки й понад 10 м завширшки.

Хрестовоздвиженська церква.

Хрестовоздвиженська церква.

Фото: Тарас Лучко

В радянські часи в церкві діяв планетарій, а під нею — некрополь, де ховали братчиків та фундаторів братства. Свого часу він був повністю закинутий будівельним сміттям.

Такий зараз має вигляд фасад монастиря василіанів.

Такий зараз має вигляд фасад монастиря василіанів.

Фото: Тарас Лучко

У 2000-х роках частину некрополя розчистили, де відшукали останки похованих тут людей. До решти приміщення доступу зараз немає, а через високі ґрунтові води проводити розкопки тут буде складно. Десь там лежать останки фундаторів братства — Галшки Гулевичівни, Олександра дон Музеллі, єпископа Афанасія (князя Пузини), князя Федора Четвертинського, Данила Братковського та інших.

Некрополь.

Некрополь.

Фото: Тарас Лучко

Настоятель Хрестовоздвиженського храму отець Василь пригадує, як перебирали все сміття, вибране з кімнати, щоб відсіяти людські кістки від будівельних відходів. Тут же, серед непотребу, знайшли хрест, який потім помістили на купол.

Отець Василь.

Отець Василь.

Фото: Тарас Лучко

Фото з розкопок.

Фото з розкопок.

Фото: Тарас Лучко

Як відвідати?

Музей історії Луцького братства працює в усі дні, крім п’ятниці, з 10:00 до 18:00.

Вартість квитка на експозицію: 

  • 30 грн дорослий,

  • 20 грн пільговий (учні, студенти, пенсіонери).

На виставку вартість квитків — 20 і 10 грн. Також можна замовити екскурсію — по 200 грн для учасників групи до 20 осіб на експозицію і по 200 грн на виставку. Пільгові квитки — 100 і 50 грн відповідно.

Табличка на фасаді монастиря.

Табличка на фасаді монастиря.

Фото: Тарас Лучко

misto.media Підписуйся на misto.media в інстаграмі, фейсбуці та телеграмі

також читайте

Йов Кондзелевич — український іконописець кінця 16 — початку 17 ст., ієромонах, ігумен братства.

Волинська шляхтянка, меценатка, яка, крім Луцького братства, підтримувала і Київську братську школу, якій подарувала приміщення. Пізніше воно стало Києво-Могилянською академією.

Наприкінці 1920-х років гирло Глушця було засипане внаслідок планування магістралі, яка мала пройти заплавою річки Стир.

Громадсько-політичний діяч, письменник, походить зі шляхетського роду, борець за православ’я. Страчений на площі Ринок у Луцьку за заклики до антипольського повстання у 1702 році.