«Luchan для лучан». Тут варять пиво і вкладають нові сенси у напій

Серпень, 2020 рік. На кількох інформаційних ресурсах з’являється повідомлення: «Сенсаційна знахідка збурила місто: Луцьком шириться легенда, що тут знайшли поклади пива». Так кілька тижнів інтригувала містян нова броварня Luchan Brothers’ Brewery, перед відкриттям свого першого фірмового магазина 28 серпня. Саме цю дату тут і вважають днем народження пивоварні.

«Luchan для лучан» — під таким девізом родина Поповичів (співзасновники: батько Василь Попович і сини Олексій та Валентин) розвиває бренд, назву якому придумували гуртом з друзями. За ці майже 5 років виробник здобув свого клієнта, масштабувався у кілька разів і продовжує рости, експериментувати, змінюватися.

Сімейний бізнес

Родина Поповичів у Луцьку продає розливні напої вже 20 років. Починав справу найстарший з Поповичів — Василь Іванович. Хто пам’ятає бочки з квасом по місту? З цього, власне, все й починалось. Продавали квас, додали до асортименту пиво.

«Було таке, що тільки привіз на одну точку квас чи пиво, на іншій вже закінчується — знову їдеш, везеш. Бо який же ти підприємець, якщо не зміг доставити? Спека, люди пити хочуть, а в мене нема, як так?» — розповідає Василь Попович, якого називають патріархом родини.

Допомагали йому обоє синів — Олексій та Валентин. Бізнес сезонний. Кожну копійку вкладали у справу. У 2003 році запустили виробництво квасу в місті. Налагоджували роботу з пивзаводами. Але до «сезонників» ті не завжди ставились серйозно.

«Було таке, що коли у виробників закінчувалась продукція, то «сезонники» мусили чекати. Для них було головне втримати клієнта, який бере більшими об’ємами протягом цілого року. А коли був найбільший попит на пиво, то його найбільше й не вистачало.

Ми розуміли, що бізнес втрачає можливості. Тож, як ми жартуємо, Олексій якось образився і сказав: «Нема пива, не даєте, значить ми будемо своє варити». Жарт жартом, але десь так і було», — пригадує бренд-менеджерка Luchan Brothers’ Brewery Наталія Попович, дружина Олексія.

Вирішили вивчити досвід інших пивоварів. Олексій та Валентин побували на українських крафтових броварнях і за кордоном. Познайомились з іншими виробниками, пройшли навчання. А потім вирішили спробувати зварити напій вдома.

Купили домашню пивоварню на 50 літрів. Крафтяр з Мукачева прислав посилку з усіма потрібними інгредієнтами для двох сортів пива і консультував на кожному етапі телефоном.

«Вдалося тоді пиво?» — питаємо.

«Випили, не вилили. Значить — вдалося», — сміються Поповичі.

А якщо без жартів, то пробну партію дали продегустувати іншим пивоварам. Ті дивувались: як це, таке пиво зварене у домашніх умовах? Тож експеримент вдався, можна було будувати сімейну броварню тільки більших масштабів. Домашня так і стоїть удома. Робоча.

У будівництво вклали свій досвід, який мали з заводом кваса. І гроші, які акумулювали 20 років, відколи почали працювати в цьому бізнесі.

«Коли планували броварню, я вже так втомився від постійних реконструкцій за 20 років на квасному виробництві, що вирішили одразу ж все робити так, аби років 5 не треба було нічого покращувати. Все автоматизоване, продумане. І знаєте, що? В нас було вже три реконструкції за 5 років з часу запуску.

Практично щороку так: заробили і вкладаємо далі в розвиток. Отут, де ми зараз стоїмо, ще рік тому була вулиця, а ось — зовнішня стіна. Був лише один рік, коли ми інвестували не в розширення, а в стабілізацію продукту, контроль якості і краще обладнали лабораторію», — каже Олексій.

Доки броварню зводили, збирали документи, щоб отримати ліцензію. Це дозволило не втрачати час: за півтора року, поки тривало будівництво, були готові й документи.

На старті на виробництві стояли місткості на 36 тонн пива. За 5 років об’єми виробництва на Luchan Brothers’ Brewery виросли удвічі. Щоліта (коли найбільш пивний сезон) броварня Luchan працює на повну потужність. І все одно продукції бракує.

Тепер плани — ще збільшити потужності. На території вже стоять холодильні установки для розширення. Насправді, зізнається Олексій Попович, вони самі не очікували, що так виростуть.

Майже все обладнання тут — українського виробництва. Є тільки одна запчастина італійська. А машину для миття кегів , яка може мити, дезінфікувати, заправляти, фахівці зробили за індивідуальним техзавданням.

На пивоварні постійно проводять екскурсії з дегустацією. З самого початку вони не були комерційним проєктом. Але тепер броварня часто потрапляє в екскурсійні маршрути для туристів з інших міст.

Для цього обладнали місцеве сховище. І коли розробляли маркетингову стратегію і легенду (про пиво з-під землі на початку тексту пам’ятаєте? — mm), вирішили внести його в екскурсії. Підтримуючи цю історію, стилізували і стару водонапірну вежу на території, яка стала «пивонапірною».

Пивоварна спільнота

У броварні кажуть, що серед крафтових пивоварів тісне і доброзичливе ком’юніті й відкрита комунікація. Всі тонкощі рецептур чи технологій не розкажуть, секретів не здадуть, але точно, за потреби, допоможуть якоюсь порадою чи підказкою.

У 2022 році до Luchan Brothers’ Brewery звернувся один із власників херсонської броварні «Дрофа» і попросив допомогти йому зварити пиво, бо виробництво опинилось на окупованій території.

«Познайомились ми, ще коли тільки вчилися пиво варити. Кілька разів у гості до них їздили, нас там гарно приймали. А коли все сталось (окупація Херсонщини — mm), мережа їхня залишилась там, а зварити пива не було де. Їм був потрібен продукт. Щоб не втрачати клієнтів, щоб їх продукцію не забували, вони попросили про допомогу.

І от їхній пивовар разом з нашим готували у Луцьку за їхнім рецептом пиво. Зварили 2000 л. Собі лишили, може, 200-300 л, а решту розлили їм у пляшки й кеги і відправили. Вони в Одесі продавалися, на неокупованій території Херсонщини.

Ми й досі підтримуємо стосунки, власники недавно були в Луцьку, заїжджали в гості», — розповідає історію Валентин Попович.

Приїжджали сюди на екскурсію і з «Волинського бровара» . Луцькі підприємці припускають навіть організацію спільної варки  з цією торговою маркою.

Жорсткої конкуренції на пивному ринку в Луцьку, кажуть крафтярі, немає. Zeman  працює дещо в іншій ніші. «Волинський бровар» має менші обсяги виробництва і більше орієнтований на пляшкове та баночне  пиво й торгівлю в різних мережах супермаркетів, duty free . Luchan Brothers’ Brewery обрали іншу бізнес-модель — зробили ставку на розлив і прокачують об’єм.

Від класики до експериментів

В Україні крафтові пивоварні обирають один з двох шляхів. Або виготовляють ексклюзивні невеликі партії і продають продукцію за високою ціною, що вимагає платоспроможного споживача. Або стартують з класики.

На Luchan Brothers’ Brewery вирішили не шукати на початку ексклюзивних форматів, а готувати зрозумілі й прості смаки.

Починали з 6 класичних сортів, а до 2025 року основна лінійка виросла до 11:

• індійський світлий ель ІРА (сильно охмелений різновид пейл-елю);

• американський світлий ель АРА (має меншу гіркоту, ніж ІРА, але теж виражений хмелевий смак та аромат);

• шварцбір (сорт пива, який має характерний темний колір, аромат та смак карамелі, а також нотки кави і чорного шоколаду);

• вітбір (пшеничне пиво верхового бродіння, в бельгійському стилі, має ніжний аромат, світло-солом’яний колір з білим відтінком та яскравий пшеничний смак з цитрусовими нотками);

• мілк стаут (темне насичене пиво з густою кремовою піною);

• німецький Пілс (класичне німецьке світле пиво);

• вайцен (пшеничне світле пиво у німецькому стилі);

• баварське напівтемне (м’яке пиво багряного кольору, має яскравий солодовий смак і аромат бісквіта з відтінками карамелі та легкою хмелевою гірчинкою);

• голден ель (солодове пиво з легким хмелевим ароматом та нотами спецій);

• світлий лагер «Лучан 2020» («лагер» від нім. Lagerbier «пиво, яке дозріває при зберіганні», найпоширеніший тип сучасного пива);

• пшеничне темне фірмове (пиво без зайвої солодової чи хмелевої гіркоти).

Через рік після запуску броварні, у 2021, вирішили спробували варити лімітовані сорти. Всього за 4 роки зварили таких понад 30: з динею, лаймом, чорницею, томатом, картоплею і навіть з гречкою. Ідеї нових сортів надходять від клієнтів, друзів, родичів. А на Luchan завжди «за» експерименти.

Згадують, як обсмажували крупу на гречане пиво.

«Порахували, що на одну партію треба 180 кг гречки. І де таку сковороду знайти, щоб її обсмажити? Мали вдома вуличний мангал і казан татарський, і по 3 кг два дні одна людина цю гречку обсмажувала. Але й пиво було добре, гарно зайшло.

Тоді ми вирішили ще одну варку зробити, тільки ще залучили лучан до цього процесу: поставили казан на майданчику, наш працівник смажив, але запрошував і гостей долучитися, щоб вони бачили, з чого пиво ми робимо», — розповідає Олексій Попович.

Зазвичай лімітовані серії варять в осінньо-зимовий період. Адже влітку, коли найбільший попит, немає часу «бавитися» з ягодами, фруктами чи іншими некласичними пивними інгредієнтами. Приміром, фрукти треба підготувати, очистити, перекрутити, пастеризувати.

Але наші постійні клієнти вже так звикли до наших експериментів, що ми вже і в гарячий період підлаштовуємося і варимо новинки. Ну не можемо ми не задовільнити їх очікування!

Наталія Попович,
бренд-менеджерка Luchan Brothers’ Brewery.

Цього року на броварні вирішили, що на етикетках лімітованих сортів пива з’являться лучани з міських муралів, намальованих художником Юрієм Чайкою.

Першим героєм крафтового напою з проєкту «Luchan про лучан» став вуличний музикант Владислав Старенков. 1 березня Luchan Brothers’ Brewery випустили лімітоване пиво «Milkshake IPA лохина», на етикетці якого надрукували мурал із його зображенням.

До слова, експеримент з лохиновим пивом став одним з найнепередбачуваніших. Коли його варили, були геть не впевнені, як ця ягода себе проявить у напої, чи дасть гарний смак і колір. А вийшло так, що ця партія побила всі рекорди: лохинове пиво розкупили за 3 дні. Досі найшвидші продажі лімітованої серії були за тиждень.

«Я ледь останній ящик собі приберіг, на нього ще просто етикетки не встигли наклеїти», — додає Олексій Попович.

Хто буде наступним героєм у серії «Luchan про лучан», поки що тримають у секреті, який от-от обіцяють відкрити.

Чи буде дорожчати пиво

Головні інгредієнти пива — хміль, солод , дріжджі і вода.

Характерний аромат і гіркуватість напою досягається завдяки різним видам хмелю. Його броварня купує ледь не з усього світу: США, Чехії, Австралії, Нової Зеландії тощо. Оскільки оплачують сировину за валюту, то кожне коливання курсу впливає і на ціну. Утім сам хміль у світі подорожчав поки не критично.

Солод частково купують український, вітчизняний торік навіть подешевшав.

Торік ціну для гуртових клієнтів вдалось втримати на рівні 2023 року завдяки збільшенню обсягів виробництва. Цьогоріч гуртова ціна пива Luchan може зрости, але не набагато, кажуть на броварні.

Роздрібну вартість у фірмових магазинах торік довелось незначно підвищити, адже тут на ціну впливають доставляння (амортизація, пальне), ріст оплати праці.

Коли порівнюємо, скільки коштує крафтове пиво в інших містах, то бачимо, що все-таки втримали доступну ціну. Наприклад, в Івано-Франківську у крафтовому пабі пиво нашого класу вартує 100 грн за 0,33 л. Навіть якщо враховувати, що це ціна в пабі, але все одно: 0,33! А в нас найдорожче пиво 100 грн за літр коштує.

Олексій Попович,
співзасновник Luchan Brothers’ Brewery.

Броварі діляться, що зуміли організувати так робочі процеси, аби завдяки великому об’єму виготовляти якісний продукт за адекватну ціну. Безпосередньо на виробництві працює всього 10 людей. А варильний процес настільки автоматизований, що його забезпечує одна людина, пояснює Олексій Попович.

Фірмові магазини, а не «пивні точки»

Станом на 2020 рік в Україні було близько 200 крафтових пивоварень. Частка крафтового пива  на ринку складала 3%. У США, до прикладу, ця частка складала понад 12%. Коронокриза, потім — повномасштабне вторгнення, податкове навантаження, складність крафтовим пивоварам зайти у великі торгові мережі — частина причин, чому такий низький відсоток крафтових пивоварень на ринку.

Трохи більше як половину об’єму виробництва пива Luchan продають через мережу власних фірмових магазинів. Зараз їх 11: 9 у Луцьку і по одному у Маневичах та Ківерцях. Стильні магазинчики темно-графітового кольору з яскравою оранжевою акцентною вивіскою точно привертають увагу. Великі затемнені вікна. На території навколо — завжди є квіти. Велопарковка. На літньому майданчику — пледи. На вулиці — мисочка з водою для тварин. Смітники для роздільного збору сміття.

Такий підхід дозволив вийти за стереотип «пивної точки». Поповичі зізнаються, що коли планували ці магазини, робили такими, куди б хотіли пройти самі чи привести гостей або друзів.

Ще на етапі планування ми собі розуміли і ставили за мету, що будемо не просто варити пиво і заробляти на тому гроші, а будемо створювати спільноту людей, які б розуміли, що вони купують і для чого.

Наталія Попович,
бренд-менеджерка Luchan Brothers’ Brewery.

Уже планується будівництво двох магазинів в Ковелі, одного в Камені-Каширському. Але Luchan концентрується на місцевому ринку. Бо «Luchan для лучан».

Був у броварні й тестовий досвід франшизи — відкривали такий магазин у Нововолинську. Але від цієї ідеї відмовились: зрозуміли, що не можуть контролювати дотримання тих цінностей, які вкладають у фірмові магазини.

Іншу частину продукції реалізують через дистриб’юторів у Львові, Івано-Франківську, Рівному тощо. Є точка розливу у гіпермаркеті «Там Там». У ресторації «Хліб і сіль» (м. Луцьк, просп. Соборності, 16-В) є пиво тільки з цієї броварні. А от в інших закладах є по 1—2 крани Luchan, і від подібного досвіду тут намагаються утримуватися. Причина подібна, як і з віддаленими магазинами: складно контролювати якість у закладах. Особливо, де пиво замовляють нечасто.

«Якщо раптом там пиво довго не продається, не з нашої вини зіпсується, то це може більше зіпсувати нашу репутацію, ніж те, що нас мало в закладах. Ніхто з клієнтів не скаже, що в закладі пиво несмачне. Натомість скажуть, що це Поповичі погане пиво варять», — каже Олексій.

Немає пабу — буде

На думку підприємців, у Луцьку практично вільна ніша пабів. Тож вони готові увійти в цей бізнес теж.

«Це вже не зовсім секрет. Ми поки на початковому етапі, але рухаємося в цьому напрямку. І сподіваємося, що скоро у місті з’явиться заклад такого формату. Можливо, не паб, а пивний ресторан з хорошою кухнею і привітним сервісом, де буде приємно провести час», — анонсує Наталія Попович.

Крім пива, Luchan продовжує виготовляти і безалкогольні напої: до квасу додалися мохіто, лимонад, тархун. У планах — запустити виробництво комбучі за більш доступною ціною, аніж та, яка є на ринку.

Крафтярі вірять у свою справу і мають амбіцію: залишатися «Luchan для лучан».

Профайл

• Назва компанії: Luchan Brothers’ Brewery.

• Присутність на ринку: менш як 5 років.

• Засновники: Василь Попович, Олексій Попович, Валентин Попович.

• Кількість працівників на виробництві: 10.

• Спеціалізація: крафтова пивоварня та виробництво безалкогольних напоїв.

• Як знайти: luchan.com.ua.

Матеріал створений в рамках партнерської співпраці з Luchan Brothers’ Brewery.