Мер Луцька прозвітував про 2024 рік в телеефірі

Під час прямого ефіру до студії телефонували глядачі. Також ведуча ставила запитання, які лучани залишили у соцмережах під афішею про програму.

Для чого і як повинен звітувати голова громади

Звіти міських голів — важливий інструмент демократичного врядування, який забезпечує прозорість та підзвітність влади перед громадою. Зауважимо, що, згідно із законом «Про місцеве самоврядування», керівник місцевої ради повинен:

• звітувати не рідше одного разу на рік;

• звітувати на відкритій зустрічі з громадянами;

• обов’язково поінформувати громадян про час, місце проведення звітування.

З проханням прокоментувати формат звітування, ми звернулись за коментарем до доктора філософії з політичних наук Антона Бугайчука.

«Такий формат звітування міського голови є дещо дивним. Насправді це схоже на інтерв'ю з елементами інтерактиву. І що мене найбільше здивувало, це те, що фактично одразу починається ця розмова із запитань ведучої, а потім підключається вже запитання від додзвонювачів і дописувачів в коментарях. Такий формат не дозволяє, по суті, розкрити якийсь системний підхід до роботи, системно висвітлити досягнення за попередній рік. Теоретично ці додзвонювачі могли питати про будь-що», – коментує він.

Практики звітування передбачають:

1. Спікер розкриває певний порядок денний, свої досягнення, виклики, проблеми.

2. Розповідає, що вдалося зробити, а що ні.

3. Відповідає на запитання.

Ймовірно, додає він, що запитання до цього інтерв'ю були наперед узгоджені з міським головою або його піар-менеджерами, тож виникає питання до відкритості і прозорості цього звітування. Також не виключено, що поставити запитання, могла тільки одна група людей, тобто підписники одного YouTube каналу і глядачі одного телеканалу.

Чому міський голова має звітуватися?

Звітування — це не формальність, а ключовий механізм контролю влади, який допомагає місту розвиватися у правильному напрямку.

Громада — головний роботодавець міського голови. Вона обирає його на посаду, і саме перед громадою він має відповідати за свою діяльність.

Про що звітував міський голова

Бюджет і гроші на військо

У 2024 році міський бюджет був виконаний на 102%. Пріоритетом було фінансування збройних сил України. На це виділили 500 млн грн. Але витратили 493 млн грн, оскільки певні військові частини не встигли використати субвенцію, і вона повернулася в бюджет, зазначив Ігор Поліщук.

На закупівлю дронів витратили 283 млн грн. Це Mavic, FPV-дрони, безпілотники типу «Крило» та інші. Окрім цього, закупляли для військових автомобілі, зарядні станції, супутникові моделі Starlink, тепловізори.

Мер також зазначив, що з квітня 2022 року всі свої премії він перераховував на спеціальний рахунок, відкритий в Національному банку, для підтримки Збройних сил України.

А з 1 січня цього року продовжує їх перераховувати, але вже на місцевий благодійний фонд «Ангар. Україна».

Ремонти дворів

Під час ефіру кілька додзвонювачів цікавилися, чи ремонтуватимуть їхні двори.

Зокрема, мер погодився, що двір на просп. Молоді, 1-А — дійсно в жахливому стані. Його ставитимуть у пріоритет. За словами Поліщука, ремонт планують влітку цього року. Зараз виготовляється проєктно-кошторисна документація, будуть оголошувати відповідні тендерні закупівлі.

Якщо не буде радикального погіршення безпекової ситуації, то цього року планують і ремонт на просп. Грушевського, 33.

У жахливому стані і двір на вул. Олени Пчілки (колишня вул. Софії Ковалевської), 27. Його ремонт також у планах, але він буде залежати від того, якою буде ситуація в нашій державі, сказав мер.

Робота з ветеранами

У Луцьку для роботи з ветеранами створені:

• окремий департамент ветеранської політики, який очолив ветеран війни Олег Кобилинський;

• комунальна установа ХАБ Ветеран, яку очолив ветеран війни Тарас Сасовський;

• ветеранський простір «Твій шлях додому» комунальної установи ХАБ ветеран (там працюють фахівці із супроводу ветеранів, психолог, юрист);

• реабілітаційний центр для військових .

Для військовослужбовців, які підписують контракт, передбачена одноразова матеріальна виплата з міського бюджету.

Які ще виплати та пільги передбачені для військовослужбовців та членів їхніх сімей:

• на лікування ветеранів;

• санаторно-курортне лікування для ветеранів з психологічною реабілітацією;

• безплатне харчування в садочках і школах дітей учасників бойових дій;

• безплатний проїзд учасників бойових дій у громадському транспорті;

• адресна допомога на комунальні послуги для членів сімей загиблих героїв;

• щомісячні виплати на кожну неповнолітню дитину обсягом прожиткового мінімуму.

13-та школа і гроші на освіту

На добудову 13-ї школи у Луцьку виграти грант. Були певні проблеми із початком робіт торік через погоду, зараз роботи тривають.

«Все буде залежати від того, як наш фінансовий донор буде виконувати затверджений фінансовий план. Якщо не буде збоїв, ми однозначно завершимо цю школу цього року. Якщо будуть збої з фінансуванням, то доведеться трошки зачекати», — сказав мер.

Минулого року виділили додатково до освітньої державної субвенції 49 млн грн на виплати педагогам, оскільки держава не покриває всіх видатків.

У 2024 році 22 млн грн витратили на ремонти укриттів у школах. На заміну вікон та інші заходи витратили майже 60 млн грн з міського бюджету.

Міст на Шевченка

Аварійною є тротуарна частина мосту на вул. Шевченка у Луцьку, зазначив Ігор Поліщук. Раніше були плани розширити його для того, щоб збільшити пропускну здатність, зробивши три смуги.

Спеціалісти з ЛНТУ виконали комп’ютерне моделювання і прорахували, що кільце, яке знаходиться на перехресті вул. Набережної і Шевченка, не дасть можливості збільшити пропускну здатність розширенням мосту на одну смугу.

«Тому ми виділили кошти і провели тендер на ремонт тротуарів, швів та поруччя. Плануємо виконати роботу цього року. Можливо, доведеться міст перекрити. Сподіваємося, що нам вдасться налагодити такий режим, щоб це перекриття не займало надто багато часу», — розповів міський голова.

Тролейбуси

Триває міжнародний тендер  на придбання нових 30 низькопідлогових сучасних тролейбусів, шість з яких з автономним ходом . Є чотири компанії-претенденти, всі з України. Їхні пропозиції розгляне тендерний комітет.

Оголошення переможця очікують орієнтовно наприкінці травня — на початку червня. Тоді з ним укладуть контракт. Після цього буде відомо, наскільки швидко тролейбуси будуть поставлені у Луцьк.

Котельня на вул. Івана Корсака

Відзвітував міський голова і про отримання містом гранту обсягом 500 тис. євро на техніко-економічне обґрунтування будівництва нової твердопаливної котельні на вул. Івана Корсака на 16 МВт.

«Я переконаний, що ця твердопаливна котельня буде побудована незабаром і в міжопалювальний період, фактично з квітня по жовтень, для того, щоб подавати в період гарячу воду, ми вже не будемо використовувати потужності котельні на вул. Івана Корсака», — заявив мер.

Другим етапом цього процесу буде будівництво газової котельні на 80 МВт, на яке шукатимуть грантові кошти.

Які ще міжнародні проєкти втілювали торік у Луцьку

• Проєкт з Європейським банком реконструкції і розвитку щодо модернізації обладнання котелень КП «Луцьктепло». Зокрема, минулого року замінили газові пальники, вентилятори та інше обладнання на семи котельнях. Ще на 11 котельнях замінили на нові енергоощадні 22 помпи. Встановили ще 20 ІТП, тепер їх у місті 360. Такі заходи призвели до економії орієнтовно в 30 млн грн за рік. Ці кошти будуть частково використані для погашення заборгованості КП «Луцьктепло».

• У червні минулого року в Берліні підписали договір про новий проєкт (частково грант, частково кредит) з Європейським банком реконструкції і розвитку, який передбачає будівництво твердопаливної котельні на 5 МВт.

• Минулого року на КП «Луцьктепло» за кошти організації USAID встановили дві когенераційні установки, які мають потужність близько 0,9 МВт і дають змогу у разі блекауту мати джерело автономного живлення для цих котелень. Економія від встановлення — орієнтовно 20 млн грн на рік.

• На КП «Луцькводоканал» встановили першу в Україні сонячну електростанцію на комунальному підприємстві потужністю 0,6 МВт. Для цього залучили 25 млн грн. Термін окупності проєкту — близько 4 років.

• Замінили два проблемні каналізаційні колектори, діаметром 1000 мм і 600 мм на вул. Карпенка-Карого і вул. Цегельній.

• На КП «Луцькводоканал» розпочали впровадження проєкту оновленої сучасної станції очищення води на Дубнівській станції водозабору, яка подає воду 60% лучан.

• Розпочали підготовку і вже фактично придбали все обладнання для першого етапу реконструкції очисних споруд, з якими пов’язана проблема неприємних запахів у місті.

• 80 млн грн грантових коштів залучили від ЮНІСЕФ на ремонт каналізаційних колекторів в межах Гнідавського болота і на ремонт каналізаційних колекторів між першою і п’ятою каналізаційно-насосними станціями (вул. Карпенка-Карого, поруч з вул.і Лідавська).

• Виконавчий комітет міськради розпочав реалізацію важливих грантових проєктів щодо розвитку STEM-освіти з партнерами з Краєм Ліппе (Німеччина). Вони дають змогу залучити 230 тис. євро на інновації в освіті у таких галузях як фізика, хімія, біологія, робототехніка, фото- та відеозйомка. Центр STEM-освіти планують облаштувати на базі міжшкільного комбінату на колишній вул. Олімпійській.

• Залучили грант за програмою «Interreg NEXT Польща — Україна» обсягом 1 млн євро. Зараз вже є готовий проєкт і оголошена закупівля на облаштування природного парку на Набережній вздовж річки Стир між мостом на вул. Ковельській і мостом на вул. Шевченка.

• Реалізують грантовий проєкт, у якому бере участь міська лікарня, на придбання ангіографа , і проєкт реабілітаційного центру на понад 700 тис. євро на облаштування лабораторії аналізу ходи.

Кафедральна, 13

Відповідав Ігор Поліщук і на запитання про те, чому продовжується будівництво на вул. Кафедральна, 13, де знайшли історичні підвали. Розривати договір оренди з інвестором, каже він, підстав немає.

Аргументом за це будівництво він назвав впорядкування ділянки, яка понад 10 років була занедбана: «Зараз з’явився інвестор, який готовий зробити приміщення для розміщення там крамниці, кафе, якихось інших комерційних закладів, а також побудувати житло».

А от щодо юридичного аспекту, то забудовник каже, що має лист Міністерства культури України, яке опікується відповідними питаннями, який дозволяє здійснювати йому там будівництво. А у висновку досліджень вказано, що там немає культурного шару.

«Ми бачили, що був припис відповідного відділу культури облдержадміністрації про зупинку цього будівництва, він був скасований в суді як незаконний, і на сьогодні юридичних підстав для того, щоб міська рада якимось чином реагувала, розривала договір оренди немає», — сказав міський голова.

Безбар’єрність

У міській раді облаштовують спеціальну кімнату для приймання людей з інвалідністю. Міркують, як покращити безбар’єрний доступ у ЦНАПі.

У місті планують обговорювати інклюзивність з бізнесами, щоб підприємці облаштували пандуси чи підіймачі.

Також будуть понижувати бордюрний камінь на пішохідних переходах.