Доброчинці луцького зоопарку. Хто ким опікується та скільки економить на цьому звіринець

Доброчинці луцького зоопарку. Хто ким опікується та скільки економить на цьому звіринець

Фото: Фейсбук-сторінка луцького зоопарку

Брати під опіку тварин у зоопарку — це поширена практика у європейських країнах.

мКоли фірми, заможні люди чи сім’ї обирають собі улюбленця у притулку або зоопарку та опікуються ним. Така соціальна відповідальність у Луцьку лише починає розвиватися.

Про це розповіла misto.media директорка місцевого зоопарку Людмила Денисенко.

Хто долучився до опіки над тваринами?

Перший доброчинець у комунальний заклад прийшов 2016 року, після реконструкції зоопарку. Це було україно-словацьке товариство «Теріхем Тервакоскі», яке взяло під опіку левів. Того ж 2016 року ініціативу підхопив виробник іграшок «Тигрес» і почав опікуватися тиграми.

З того часу у зоопарку було 17 опікунів, які у різний спосіб допомагали своїм підопічним. Зараз постійними доброчинцями Людмила Денисенко називає шість підприємств. Під опікою рисі, вовки та кролики.

Окрім згаданих опікунів левів й тигрів, карпатськими рисями опікується фірма «Дубок», сервалами — державна фітосанітарна лабораторія, кроликами — виробник косметики, що не тестується на тваринах «EVO derm».

З 20 березня 2024 року узяв під опіку трьох вовчиць працівник фірми «Cloud Castle». Ще дві фірми допомагають зоопарку періодично.

Солодощі для ведмедів возить кафе «Goodmorning», корм для пернатих — «Пан Курчак». Також є одна родина, яка віддала зоопарку чотирьох своїх віслюків й тепер частково допомагають їх прогодувати.

Хто, на яку суму надав допомоги, у звіринці не розголошують, але завдяки меценатам 2023 року зекономили орієнтовно 200 тисяч гривень.

Про своїх доброчинців «Луцький зоопарк» розміщає інформаційну табличку на вольєрі з твариною, а також сповіщає у соціальних мережах.

Як стати доброчинцем?

Допомогти закладу може кожен, хто має таке бажання. Треба визначитися із твариною та звернутися до адміністрації закладу.

«Бухгалтерія їм рахує, скільки це може коштувати на місяць. Гроші можуть йти на харчування, облаштування вольєра або навіть на оплату електроенергії. Це обумовлюється в договорі, який укладається на термін від одного місяця та довше», — розповіла керівниця.

Будь-яку допомогу у звіринці називають потрібною та важливою, бо щоб прогодувати тварин на рік витрачають понад 3 млн грн, а повне утримання закладу із комуналкою та зарплатами обходиться у 18 млн.

misto.media Підписуйся на misto.media в інстаграмі, фейсбуці та телеграмі

також читайте