Співжиття людей та собак у місті
В Україні безпритульні тварини є у кожному місті. Зоозахисники кажуть, що це наслідок безвідповідальності самих людей. Проте не всі сприймають безпритульних тварин приязно і без страху.
До прикладу, на платформу проєкту «Залученість» звернулась лучанка Олена Лев’юк. Її непокоять собаки, що живуть у районі ліцею № 28 на вулиці Дубнівській. 10-річний син Олени панікує, коли бачить цих тварин. Тому в цьому районі вона завжди супроводжує дитину.
«Йдеться конкретно про трьох чіпованих собак. Особисто я страху перед ними не маю. Наприклад, сьогодні спокійно пройшла повз. Але одного разу я на собаку шикнула і повернулась до нього спиною, тоді він мене схопив за ногу. До лікарів не зверталась, бо не було з чим — не було укусу. Але зверталась до комунального підприємства „Ласка“. Там мені сказали, що ці собаки не агресивні. Вони порадили привчати дитину до спілкування з тваринами, наприклад, годувати їх. Але я не хочу підгодовувати й не хочу, щоб вони до мене бігли», — розповіла в коментарі misto.media пані Олена.
Директорка КП «Ласка» Оксана Богданюк пояснює, що комунальне підприємство займається виловом тварин, їх стерилізацією, вакцинацією від сказу. А далі вони знову потрапляють на вулицю, або їм пробують знайти нову родину. На сайті підприємства є перелік тварин, які шукають господаря.
Утримує «Ласка» лише тих, яких не можуть випустити у природні умови через особливості поведінки, стан здоров’я тощо. Зазвичай тут приблизно 220 собак і близько 30 котів, хоча цифри змінюються постійно. Оксана Богданюк каже: тварини на вулицях — результат безвідповідальності самих людей.
Як правильно себе поводити із собаками?
Тварини можуть напасти, захищаючи свою територію чи потомство, розповідає кінолог, зоопсихолог, каністерапевт Володимир Лев. Також їх агресивність зростає під час тічки — періоду запліднення. Тому стерилізація тварин змінює їхню поведінку.
Кінолог вважає, що собаки відчувають страх людини. Фобію перед твариною можна перебороти.
«Собаки відчувають й інші почуття: любов, приязність, силу. Тому, хто ще свій страх не переборов, краще по можливості оминати тварин. Я не рекомендую носити з собою всілякі розрекламовані шокери та свистки, щоб відлякувати тварин, адже вони можуть навпаки викликати агресію. А от носити з собою корм, якісь смаколики — це простий, але дієвий метод, який підкуповує всіх тварин, і вони будуть охороняти вас, а не нападати», — розповідає він.
У ситуації, коли зустрічі із недружньою собакою, яка наближається, не уникнути, Володимир Лев радить зупинитись. У жодному разі не бігти, не розмахувати руками чи ногами, спробувати повільно відступати, при цьому не повертаючись спиною. Є ще один спосіб: максимально присісти та схилити голову. Таким чином ви покажете, що не хочете домінувати й не несете загрозу тварині. За можливості запропонуйте собаці їжу.
Якщо все-таки тварина вкусила — що робити?
У 2023 році у Луцькій громаді зафіксували 503 випадки укусів тварин, за 5 місяців поточного року — 236. Йдеться про покуси домашніми та безпритульними тваринами. Не лише котами чи собаками, а й білками, лисицями, їжаками, хом’яками, щурами.
«Якщо є можливість, то одразу промийте рану мильним розчином, краї рани обробіть спиртовим розчином, накладіть асептичну пов’язку і зверніться за спеціалізованою медичною допомогою», — радить міський рабіолог Луцького медоб’єднання Ігор Шпетун (рабіолог — лікар, що лікує сказ, — mm).
Якщо тварина, яка вкусила, невідома і немає можливості спостерігати за нею протягом 10 днів, то пацієнта госпіталізують і проводять антирабічні (проти сказу, — mm) щеплення: 5 ін’єкцій протягом 28 днів. Передусім це роблять, коли вкусив дикий звір. Якщо ж тварина свійська, за нею є можливість спостерігати й у неї не виявляється ознак сказу, то вакцинація не обов’язкова. Такі щеплення безплатні та є в наявності. У всіх випадках потрібно консультуватись із медиками індивідуально.