Від риболовлі до фестивалів Дому Пако. Нове життя луцької Кічкарівки

Для більшості лучан Кічкарівка асоціюється зі свіжою випічкою та риболовлею. Та чи може цей «тихий» район перетворитися на сучасний простір дозвілля, де життя вирує весь рік?

Саме це питання обговорювали на воркшопі «Що робити на Кічкарівці?», що відбувся 8 серпня в межах програми Urban Vision Lutsk. Організатором стала платформа «Алгоритм дій» спільно зі студентами Київської школи економіки та Харківської школи архітектури. Урбаністи разом із мешканцями району дослідили його потенціал, визначили переваги та проблеми, а головне — запропонували нові сценарії розвитку.

Дім Пако як центр тяжіння

Захід відбувся на вулиці Ковельській, 131 — біля Дому Пако. Саме ця локація стала головною темою для обговорення під час воркшопу.

«Дім Пако» — це проєкт літературної платформи «Фронтера» та «Алгоритму дій» з ревіталізації родинного будинку письменника Юрія Покальчука. В найближчому часі там планують створити екскурсійний та креативний простір, а також резиденцію для митців. Наразі біля будинку знаходиться велике подвір’я, яке вже використовують як подієвий майданчик.

Чого хочуть мешканці

Платформа «Алгоритм дій» організувала серед лучан онлайн-опитування, чим можна зайнятися на Кічкарівці у вільний час. Виявилося, що більшість віддає перевагу дозвіллю в центрі міста, але й сама Кічкарівка має козирі:

• зелена зона поруч зі школою № 13, яка вже є місцем зустрічей;

• близькість до річки та можливість риболовлі;

• особлива історія району та його мальовничий ландшафт.

«Нам стало цікаво, чи можливо організувати у районі локацію, де б люди проводили час. Сформувати та втілити в реальність концепцію, у якій більшість повсякденних потреб і послуг, зокрема робота, покупки, освіта, охорона здоров’я та відпочинок, можна легко отримати у межах 15 хвилин пішки», — пояснює студентка-урбаністка Харківської школи архітектури Анастасія Іртюга.

Архітектори та урбаністи продовжують досліджувати Кічкарівку, тому опитування щодо району досі актуальне.

Можливості та загрози

Впродовж воркшопу учасники проаналізували перспективність території будинку Пако.

Сильними сторонами та можливостями лучани вважають:

• велика та зручна територія;

• хороший ландшафт;

• місце з особливою історією;

• різноманітність дерев та рослин;

• близькість до міського сполучення;

• вихід на міжнародний рівень;

• відсутність аналогів.

Водночас учасники зауважили деякі загрози та слабкі сторони ділянки:

• місце маловідоме серед лучан;

• відсутність паркінгу;

• вандалізм;

• відсутність укриття;

• невпорядковане земельне питання.

Що лучани хочуть робити на території Дому Пако

У результаті напрацювання містяни спільно з урбаністами запропонували ідеї активностей, які можна організувати на подвір’ї. Серед них:

• спостереження за птахами (бьордвотчинг);

• облаштування місця для художніх пленерів;

• кіноперегляди просто неба;

• організація простору для різних спортивних активностей;

• ярмарки та барахолки;

• книжкові клуби;

• арттерапевтичні зустрічі;

• толока;

• акустичні вечори;

• танцювальний майданчик для людей старшого віку;

• фотосесії та фотовиставки;

• садівництво та дослідження рослин;

• стендапи;

• концерти;

• йога та медитації.

Студенти-архітектори вважають, що це місце цілком можливо зробити точкою тяжіння для містян, об’єднавши культурні, соціальні та спортивні ініціативи в одному просторі.

Свята та фестивалі

З найцікавіших ідей, які запропонували учасники воркшопу, — це організація подій, присвячених кожній порі року та святам. До прикладу:

Зима:

• 24 січня 2026 року — фестиваль в честь 85-ї річниці з дня народження Юрка Покальчука;

• 1 січня — новорічний обряд Маланки з традиційними переодяганнями у тварин та фольклорних персонажів.

Весна:

• перший тиждень квітня — святкування Великодня: майстерклас з розпису писанок та сімейні ігри й забави на подвір’ї;

• березень — весняне рівнодення: співання веснянок та майстерклас з виготовлення оберегів.

Літо:

• червень — фестиваль «Озерний вітер: між світами»: заходи за мотивами міфічної повісті Юрка Покальчука «Озерний вітер»;

• липень — Івана Купала: плетіння вінків, водіння хороводів та забави навколо вогнища;

• 8 серпня — фестиваль Gato Paco, присвячений до Дня котів.

Осінь:

• вересень — фестиваль «Свято гарбуза»: дегустація страв із гарбуза та виставка-ярмарок осінніх овочів.

Сприйняття Кічкарівки як «району рибалки та хліба» можна урізноманітнити. Завдяки ініціативам мешканців, архітекторів та стейкхолдерам вона може стати живим культурним простором.