На Гуцульщині історія про санаторій графа Скарбека увійде до туристичного маршруту

Деталі минулого вдалося відтворити завдяки роботі краєзнавця Ярослава Зеленчука та польського дослідника Лешека Римаровича, повідомили у ГО «Альянс розвитку».

Що це за санаторій і до чого тут граф Скарбек

Граф Станіслав Скарбек увійшов в історію не лише як меценат і засновник нинішнього театру імені Марії Заньковецької у Львові. На Верховинщині йому належали величезні лісові масиви, які місцеві так і називали — «Скарбковими лісами». У 1844 році він заповів усі свої статки на благодійність.

На початку 20 століття через епідемію туберкульозу (хворіли від 57% до 75% дітей) Фундація вирішила створити спеціалізовану оздоровницю для сиріт. Санаторій відкрили в жовтні 1910 року в центрі Жаб’я.

Станіслав Скарбек сам ріс сиротою. Його мати померла під час пологів, а батько – коли хлопчику було лише 4 роки. Тому все життя граф трепетно ставився до сиріт та нужденних.

Як працювала гірська оздоровниця

Заклад облаштували у колишньому приміщенні лісництва. Для дітей побудували засклену веранду для сонячних ванн, обладнали їдальню, звели водонапірну вежу та проклали каналізаційну систему.

Підопічними опікувалися монахині з Кракова, а їхнє здоров’я перевіряли місцеві лікарі Яків Невестюк та Казимир Сятецький.

Окрім шкільних уроків під керівництвом учителя Зіневича, діти здобували практичні навички: дівчата вчилися шити, а хлопці — майструвати. Діяльність успішного проєкту зупинилася на початку 1914 року через спалах тифу та початок Першої світової війни.

Спроба відновлення та втрачена спадщина

У міжвоєнний період Фундація Скарбека планувала відновити свою місію. В архівах збереглися креслення 1935 року за підписом видатного архітектора Євгена Нагірного. Завдяки їм відомо, що у Жаб’ю-Слупійці звели великий «Житловий будинок для Сестер Служебниць».

Будівництво майже завершили до початку Другої світової війни. Однак у 1954 році нову споруду переобладнали під місцевий Будинок культури, який, на жаль, згорів у 2009 році.

Нове життя в цифрі

Сьогодні історія санаторію — одна з 12 унікальних зупинок інноваційного маршруту Верховиною. Завдяки цифровому провіднику з QR-кодом на платформі Verkhovyna Life туристи зможуть побачити архівні фото, переглянути відео та послухати гуцульські співанки. А віртуальним гідом стала легендарна гуцулка Марія Кречунєк («Чукутиха»), чий образ оживили за допомогою штучного інтелекту.

Як зазначає керівниця проєкту Марія Маківничук, ця ініціатива не лише розвиває сталий туризм, а й нагадує, що Гуцульщина ще понад століття тому була простором меценатства, соціальної відповідальності та турботи. Проєкт реалізує ГО «Альянс розвитку» за підтримки Українського культурного фонду та Благодійного фонду «МХП-Громаді».