На Волині жодного власника не покарали за утримання собак на короткому ланцюгу

Коротка прив’язь — це жорстоке поводження

Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначає:

• довжина прив’язі має бути не менше ніж 20 метрів;

• для сторожових собак допускається щонайменше 10 метрів.

Порушення цих норм передбачає штраф від 3 400 до 5 100 грн із можливою конфіскацією тварини (ст. 89 КУпАП).

Якщо собака через такі умови покалічений або загинув, передбачена кримінальна відповідальність — від 1 до 3 років обмеження волі або від 2 до 3 років позбавлення волі (ст. 299 КК України).

Що робити, якщо бачите тварину на короткому ланцюгу

Зоозахисники UAnimals закликають українців не ігнорувати порушення.

Як діяти:

1. Зафіксуйте порушення на відео чи фото.

2. Спробуйте переконати власника, що це завдає тварині страждань і порушує закон.

3. Якщо реакції немає — викликайте поліцію для складання протоколу, посилаючись на статті 89 КУпАП або 299 КК України.

Жодного покараного за останні роки

Попри наявність законодавчих норм, на Волині за останні роки не покарали жодної людини.

Про це свідчить відповідь Головного управління поліції у Волинській області на запит misto.media.

У 2022–2025 роках до підрозділів поліції надійшло 11 повідомлень про жорстоке поводження з тваринами, зокрема про короткий ланцюг.

Втім, жодного адміністративного протоколу не склали, і тварин не вилучали.

Щодо загальноукраїнської статистики, то Національна поліція не веде окремого обліку заяв щодо саме утримання собак на ланцюгу.

Загалом у державі стосовно жорстокого поводження з тваринами зафіксували :

• у 2024 році — 169 адміністративних правопорушень;

• за дев’ять місяців 2025 року — 142 випадки.

Та навіть задокументовані порушення не завжди завершуються штрафом — часто обмежуються попередженням.

Коли ланцюг — рабство, а вольєр — тюрма

«Якби тисячі років тому дикі собаки знали, що люди триматимуть їх на ланцюгах, вони ніколи не дозволили б себе приручити», — каже кінолог, зоопсихолог і каністерапевт Володимир Лев.

Він пояснює, що обмеження руху призводить до хвороб і затримки фізичного розвитку. А життя в неволі негативно впливає на психіку: тварина може вити, гавкати без причини, ставати агресивною або депресивною.

«Бачу собак у таких рабських умовах — роблю зауваження господарям. Але часто чую: моя власність — що хочу, те й роблю. Добре, що хоч іноді реагують небайдужі люди або поліція», — додає фахівець.

Він наголошує, що вольєр — не альтернатива ланцюга. Тимчасово замкнути тварину можна, але постійне життя в неволі — це тюрма.

Він розповідає, що нещодавно викупив вівчарку, яка все життя провела у маленькому вольєрі.

«Пес був згорблений, боязкий, не соціалізований. Перші дні після порятунку він тремтів, ховався, не розумів, що робити зі свободою», — зазначив зоопсихолог.

Потрібне навчання і контроль

На думку експерта, багато людей не знають правил утримання тварин і не розуміють їхніх потреб.

Тому в Україні варто створити систему, за якої:

• перед тим, як завести тварину, людина проходить коротке навчання;

• тварину реєструють;

• порушників реально притягують до відповідальності.