У Луцьку створюють інтерактивний туристичний путівник для дітей

В музейному просторі «Ококльний замок» показали Луцькá — головного персонажа інтерактивного туристичного путівника для дітей «Мандруй з Луцько́м». Проєкт реалізує благодійна організація «Творчість заради життя» за підтримки грантової програми Кафе суспільного впливу misto.cafe. У серпні 2026 року команда перемогла у п’ятому грантовому сезоні та отримала 50 000 гривень на реалізацію ідеї.

misto.media дізналося про деталі задуму в начальниці відділу з науково-експозиційної роботи Оксани Штанько.

Як з’явився Луцько́

«Головного героя придумали ми з моїм шестирічним сином Левком під час гри у татар і воєводу, який обороняє Луцьк від ворогів. Левко, як кликун, впізнає зайшлого супротивника-татарина, попри моє видавання себе за купця з околиць, і сурмить: „Вартую!“ З цього сюжету народилася ідея зробити путівник для дітей, щоб так само в ролях та оповідках розповісти про Луцьк і пам’ятки історії, і архітектури. Так у нас з’явився хлопець Луцько́», — розповідає історикиня.

Над візуальним образом Луцька та всіх інших героїв книжки працює дизайнерка Валентина Ткачук із команди КП «Центр розвитку туризму». Мальованому персонажу на вигляд близько восьми-дев’яти років. За сюжетом путівника, Луцько є нащадком того самого давнього Луки, від імені якого за однією з теорій походить назва міста. Удома хлопець має родинну реліквію — чарівний сиґнет — перстень-печатку. Щойно Луцько одягає його на палець, він отримує здатність мандрувати у часі.

Маршрут путівника та персонажі

Інтерактивний путівник «Мандрую Луцьком з Луцьком» охоплюватиме понад 10 локацій: від Гнідавського болота до колишнього Бернардинського монастиря, нині Свято-Троїцького кафедрального собору на Театральному майдані. На кожній точці Луцько зустрічає місцевих дітей-підлітків з відповідної історичної епохи.

Вони розповідають мандрівникові, куди він потрапив і чим живе це місце, а Луцько натомість, де це доречно, на думку авторів, показує їм світлину сучасної будівлі й пояснює, як цей простір змінився архітектурно чи функціонально з плином століть:

• біля Великої синагоги 17 століття Луцько знайомиться з єврейським хлопцем Говшею, який розповідає про пам’ятку в часи побудови:

• біля колишнього Кармелітського монастиря (нині Лютеранська кірха, 18 століття) послушник ордену кармелітів Осташко пояснює, як цей орден з’явився в місті. Луцько показує зображення і розповідає йому, як монастир перетворився на сучасну кірху;

• біля Караїмської кенаси дівчина Аннуке, пояснює, чому зараз не можна шуміти, адже в кенасі триває служба Божа, та розповідає про караїмів, які прибули до Луцька ще за часів князя Вітовта, а можливо, й раніше — за короля Данила;

• на площі Ринок Луцько спілкується з дівчинкою Іоанкою, донькою міського бурмистра Яна Гепнера. Коли Луцько каже, що зголоднів, і питає, де можна поїсти, повз них проходить луцький пекар Матвій, який несе на торг свіжу випічку. Пригощаючи дітей, Матвій розповідає про торговицю, час формування площі Ринок, Магдебурзьке право та про те, чому ця локація свідчить про належність Луцька до єдиного європейського простору;

• дівчинка-вірменка Васюта розповість про вірменську церкву Святого Стефана. Персонажку назвали на честь реальної історичної постаті — вірменки Васюти Михетарової, ім’я якої зафіксоване у міській війтівсько-лавничій книзі Луцька 17 століття.

Особливу увагу команда приділила історичній достовірності зовнішності персонажів. Як наголошує авторка, під час створення зображень персонажів не використовували штучний інтелект чи довільні вигадки — це ґрунтовна реконструкція:

• для образу караїмки Ануке дизайнерка Валентина Ткачук відтворила автентичні караїмські орнаменти на одязі за матеріалами, які допомогла підібрати директорка Музею караїмської історії та культури в Галичі Надія Васильчук та директорка історичного музею в литовському Тракаї Альвіґа Змієвскєнє;

• сукня вірменки Васюти поєднує східні візерунки та волинський стрій, змальований з ікони «Різдво Богородиці» другої половини 17 століття із фондів Музею волинської ікони. Взуття для героїні намалювали за зразком справжніх дитячих луцьких капців 17 століття, знайдених археологами під час розкопок на території Старого Луцька.

Коли результат

Путівник задуманий як живе друковане видання — за форматом воно нагадуватиме «Луцьку абетку». Перші 50 примірників інтерактивного путівника команда має опублікувати та презентувати до кінця грудня. Їх можна буде отримати в музейному просторі «Окольний замок» безплатно.

Наступний наклад планують додрукувати власним коштом або залучити інвесторів. Додруковані путівники можна буде придбати в музеї та центрі туристичної інформації. Також мріють зробити англомовну та польськомовну версії книжки, щоб історія Луцька стала доступнішою для ширшого кола читачів.

«Це путівник, покликаний ближче знайомити з історією Луцька, формуючи явище амбасадорства у молодого покоління лучан. Бачимо перед собою місію сформувати свідоме покоління лучан, які виростуть зі знанням, що їхнє місто варте, аби ним пишалися», — сподівається авторка.