Кожен п’ятий українець використовує штучний інтелект для отримання новин

Громадська організація «Інтерньюз-Україна» спільно з дослідницькою агенцією InMind провела дослідження «Українські медіа: споживання новин і довіра у 2026 році». У ньому вивчали джерела отримання новин, довіру до них, ставлення до телемарафону та вміння розпізнавати неправдиву інформацію.

Дослідження провели у форматі особистих інтерв’ю з 25 липня до 17 серпня. У ньому взяли участь 2520 осіб віком від 18 до 65 років із міст, де проживає понад 50 тисяч людей. Також організували сім фокус-групових дискусій. Українців, які виїхали за кордон, не опитували.

Соцмережі випереджають телебачення та новинні сайти

Соціальні мережі для отримання новин використовують 87% респондентів. Телебачення та новинні сайти назвали по 22% опитаних, радіо — 9%, друковані видання — 3%.

За десять років частка тих, хто отримує новини з телебачення, скоротилася з 82% до 22%, а з новинних сайтів — із 60% до 22%.

Основним пристроєм для перегляду новин став смартфон, яким користуються 91% респондентів. Серед онлайн-платформ найпопулярніші:

• телеграм — 82%;

• ютуб — 55%;

• фейсбук — 40%;

• інстаграм — 32%;

• ТікТок — 29%.

Читачі обирають короткі формати та зрозумілий виклад

Щодня 36% опитаних читають короткі текстові новини, 26% переглядають короткі вертикальні відео, а 23% — візуальні новини. Довгі тексти й відеоновини частіше споживають щотижня, аудіоформати найменш популярні.

Найчастіше новини знаходять у стрічках каналів і спільнот, на які підписані, або в загальній стрічці соцмереж. Безпосередньо на сайти медіа та мовників заходять 22% респондентів.

Під час вибору новин опитані насамперед зважають на своєчасність інформації (39%), зручність формату (36%), зрозумілість викладу та цікавість теми (по 30%). Достовірність важлива для 24%, аналіз і коментарі експертів — для 20%.

Найбільше довіряють родині, друзям і медіа з відомими авторами

Найвищий рівень довіри мають родина (85%) та друзі (81%). Серед медійних джерел найкращі показники у каналів і сторінок із відомими авторами або редакційними командами — їм довіряють 67% опитаних.

Інформації Генерального штабу ЗСУ та Міністерства оборони довіряють 64% респондентів, професійним медіа з редакцією та журналістами — 55%, блогам експертів і аналітиків — 52%. Каналам і сторінкам без зазначених авторів чи редакції довіряють 32%.

Знати власників медіа вважають важливим 44% опитаних. Власників каналів у соцмережах знають 42% їхніх користувачів, загальнонаціональних телеканалів — 30%, регіональних медіа — 23%.

59% опитаних не підтримують продовження телемарафону

Телемарафон «Єдині новини» дивляться 30% респондентів, які знають про його існування. Із них 21% роблять це щотижня, ще 9% — кілька разів на місяць або рідше.

Серед глядачів 32% дивляться прямий ефір, 29% вмикають трансляцію фоном, а 26% обирають окремі теми чи сюжети.

Проти продовження телемарафону виступають 59% обізнаних про нього респондентів. Вони вважають, що телеканали мають створювати власні інформаційні програми. Ще 30% підтримують роботу марафону до завершення війни, а 12% — і після її закінчення.

Українці не завжди правильно розпізнають фейки

Про існування неправдивих матеріалів у медіа знають 85% опитаних. Із них 74% вважають, що вміють відрізняти дезінформацію від звичайних новин, однак лише для 38% проблема фейків актуальна.

Під час практичного тестування 74% обізнаних із неправдивими матеріалами респондентів правильно оцінили хоча б одне з трьох повідомлень. Усі три правильно визначили лише 10%.

Опитані краще розпізнавали фейки, ніж підтверджували правдивість новин. Так, 73% правильно визначили як неправдиве повідомлення про французьких найманців, які нібито воюють в Україні. Натомість новину про майбутній експорт українського озброєння правильно оцінили 37%, а повідомлення про таємну військову підготовку російських сил у Китаї — 26%.

Чверть користувачів готові платити за онлайн-медіа

Серед користувачів новинних сайтів та онлайн-медіа 25% готові розглянути оплату за контент. Більшість із них орієнтується на суму до 80 гривень на місяць. Водночас 57% опитаних категорично не готові платити за доступ до новин.

Фінансово підтримують новинні канали та авторів 12% респондентів. Найчастіше це разові донати (8%), тоді як на щомісячні або річні підписки припадає 2%.