Останки жертв Волинської трагедії шукатимуть на Рівненщині

Про що саме йдеться і чи можуть українці звертатися з аналогічними питаннями, пояснив misto.media голова Інституту нацпам’яті Антон Дробович.

Що саме буде робити інститут у 2025 році?

У 2024 році до Інституту національної пам’яті звернулися представники Республіки Польща з проханням провести пошукові роботи на території Рівненської області.

Поки що в Інституті не називають конкретне місце, але пояснюють, що йдеться про жертв Волинської трагедії . Роботи запланували на 2025 рік.

Звернутися з таким запитом можуть і українці, адже жертви були з обох сторін. До слова, досі немає чітких цифр щодо загиблих. Дані українських і польських науковців суттєво відрізняються.

Українські історики, за словами Дробовича, говорять про близько 70 тисяч поляків і 20—30 тисяч українців, тоді як польська сторона, за різними джерелами, називає в рази більшу кількість загиблих своїх земляків.

Антон Дробович наголошує, що пошук і ексгумація — це дві різні процедури. Про другу наразі не йдеться.

Яка процедура залучення науковців

Якщо є припущення, що в певному місці може бути поховання, то для звернення треба мати ще й докази, підкріплені архівними даними, пояснив Антон Дробович.

Щоб перевірити, чи справді там є останки, проводять пошукові роботи. На це має бути дозвіл Міністерства культури і стратегічних комунікацій.

Коли в результаті пошукових робіт виявляють поховання, то фахівці оцінюють його стан — чи воно загороджене, яка там земля, яке це місце тощо. І лише на основі цієї експертизи ухвалюють рішення про те, будуть проводити ексгумацію чи ні, пояснив директор Інституту.

Здебільшого ексгумацію не проводять, а на місці встановлюють пам’ятний знак, і останки залишаються там, де вони й були поховані.

Ексгумація не є обов’язковим етапом після пошукових робіт. Вона може знадобитися тоді, коли є загроза останкам, наприклад, мають розпочинати на тому місці чи поряд будівництво.

Антон Дробович
Директор Інституту національної пам’яті

Дозвіл на ексгумацію, якщо вона необхідна, видає Державна міжвідомча комісія з увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій.

Український інститут національної памʼяті планує навесні 2025 року додатково підготувати й оприлюднити розʼяснення про алгоритм звернення щодо проведення пошукових робіт українською і польською мовами.

Загалом кількість жертв Волинської трагедії вчені оцінюють по-різному.

«Частина з них дотепер не знайдена, але це має бути предметна розмова. До нас кожен може звернутися, у кого є певні архівні дані чи хоча б свідчення, які дозволяють локалізувати місце. Ми намагаємось щороку проводити пошукові роботи», — каже пан Антон.

Чи є запити на пошукові роботи на території Волинської області?

Наступного року на території Волинської області пошукових робіт у проєктах Інституту не заплановано, повідомив Антон Дробович.

Проте такі запити від громадян Польщі є. Зокрема, йдеться про населені пункти Голоби, Кропивники, а також неіснуюче нині польське село Острувки (Ковельський район). Але за цими запитами немає достатньої інформації, аби ініціювати пошук. Поки невідомо, жертв яких періодів це стосується.

«Ми просимо польську сторону, щоб вони нам надали список, про які конкретні місця йдеться, і що за конкретні роботи вони хочуть зробити. Після того ми готові ці запити оприлюднити, ми будемо сприяти тому, щоб це все було зроблено», — додав він.

Чи є поховання українців на території Польщі?

Українських місць пам’яті та поховань на території сучасної Польщі багато. Стосуються вони різних історичних періодів, частина з них опоряджена.

Найбільш відомим є поховання на горі Монастир , яке поляки ніяк не можуть відновити після акту вандалізму  2015 року. Є поховання і в місті Ланьцут, і під Перемишлем.

Ми очікуємо, що польський уряд захоче зробити крок людяності і здорового глузду, і вони нарешті відновлять українську могилу на горі Монастир, яку пошкодили вандали у 2015 році.

Антон Дробович

На що Інститут нацпам’яті просить мільйон гривень із бюджету

4 жовтня Антон Дробович заявив, що звернувся до Кабміну з проханням виділити мільйон гривень на окрему програму з пошукових робіт. У її межах кошти можуть бути виділені не тільки на польські справи, а й запити щодо поховань жертв війн, конфліктів, репресій різних періодів від різних країн.

«Зараз такої програми нема, і ці всі пошукові роботи ми фінансуємо з загального бюджету заходів Інституту. Одні пошукові роботи можуть коштувати 50—100 тис. грн, інші — пів мільйона. Все залежить від різних факторів, наприклад, розміру ділянки для пошуків», — пояснює Антон Дробович.