Масовані атаки, брак ракет ППО та удари по російському тилу. Новини війни
-a37dcdcc039c8d7d2abe283677ab6d19.png)
Фото: misto.media
Росіяни виснажують українську ППО та цілеспрямовано нищать цивільну логістику — під ударами опинилися склади провідних українських мереж. Водночас Сили оборони ефективно уражають ворожі аеродроми, НПЗ і складську інфраструктуру РФ.
Про головні події війни за тиждень розповідаємо детальніше на основі звітів Інституту вивчення війни.
Ситуація на фронті
На Донецькому напрямку російські війська продовжують кампанію з повітряної ізоляції району Слов’янська, Краматорська, Костянтинівки та Дружківки, який називають «Фортечним поясом». Окупанти систематично завдають ударів по мостах і логістичних маршрутах. Зокрема, серйозно пошкоджено Черевківський міст між Слов’янськом і Краматорськом.
На Харківщині українські сили просунулися в північній частині Лиману, у східній частині Вовчанська та поблизу Нововодяного на південний схід від Борової. Водночас російське Міноборони продовжує поширювати неправдиві заяви про захоплення Білого Колодязя, Бакшеївки та Рижівки, хоча ці території залишаються «сірими зонами» або перебувають під контролем ЗСУ.
На Сумщині окупанти почали частіше використовувати наземні роботизовані платформи для доставки боєприпасів, однак їхню ефективність обмежують природні перешкоди, зокрема річки.
На півдні українські військові просунулися на північ від Воздвижівки та поблизу Залізничного. Росіяни завдали удару керованими авіабомбами по мосту в Оріхові, намагаючись порушити логістику українських сил.
Також, за даними аналітиків, окупанти формують бойові підрозділи з українських військовополонених, що є порушенням Женевської конвенції.
Обстріли України
3 серпня Росія випустила по Україні 181 дрон, 4 серпня — понад 100 ударних безпілотників і балістичну ракету «Іскандер-М».
Наймасштабніший удар стався 5 серпня, коли окупанти застосували 28 балістичних і квазібалістичних ракет «Циркон», «Онікс», «Іскандер-М» та С-400, а також 115 дронів. Українським силам не вдалося перехопити жодну з цих ракет через критичне виснаження запасів протиракетних перехоплювачів. Уже наступного дня Росія атакувала ще 101 дроном і протирадіолокаційними ракетами.
Однією з головних цілей стала цивільна логістика. Російські війська почали систематично бити по великих складських комплексах і торговельних мережах. Під ударами опинилися склади «Епіцентру», Rozetka та «Нової пошти». Із липня було знищено понад 400 тисяч кв. м складських приміщень, що завдало бізнесу мільярдних збитків і суттєво ускладнило роботу малого підприємництва.
Особливо тяжких наслідків зазнала Київщина. Під час атаки 5 серпня в області загинули щонайменше 16 людей, ще 29 отримали поранення. У Голосіївському районі після удару стався витік аміаку.
Росія також продовжує кампанію зі знищення української енергетики, намагаючись максимально послабити країну перед зимою. Попередні удари вже призвели до втрати близько шести гігават генерувальних потужностей, а нові атаки спричинили перебої з електропостачанням у Дніпропетровській, Донецькій, Сумській, Харківській, Миколаївській та Херсонській областях.
Не припиняються й атаки на морську інфраструктуру. Російські війська дедалі частіше обстрілюють цивільні судна, які перевозять українську продукцію. Під удар потрапив суховантаж Mera Queen під прапором Гвінеї-Бісау, що перевозив українську пшеницю. Внаслідок атаки загинув моряк. Лише за липень Росія атакувала 67 портових об’єктів і 35 цивільних суден.
Водночас російська армія застосовує нові підходи до ведення повітряної війни. За даними української сторони, КНДР передала Росії понад 100 балістичних ракет KN-23 і KN-24 та направила до Воронезької області підрозділ ракетників. Ці ракети мають велику руйнівну силу, але невисоку точність, тому часто влучають у цивільну забудову.
Атаки на РФ та окуповані території
СБУ повідомила про результати перших 40 днів операції, яка триває з 26 червня. За цей час українські сили завдали понад 100 успішних ударів по підприємствах ВПК, командних пунктах, засобах ППО та авіабазах. Серед уражених об’єктів — аеродроми Енгельс у Саратовській області, Ханська в Адигеї, а також окуповані кримські аеродроми Саки, Гвардійське, Бельбек і Багерове. За даними СБУ, було знищено або пошкоджено стратегічний бомбардувальник Ту-95МС, два винищувачі Су-35 і два навчально-бойові літаки Л-39.
Окремим напрямком стали удари по російській логістиці та паливній інфраструктурі. Україна систематично атакує склади найбільшого російського маркетплейсу Wildberries. Уражено щонайменше 21 логістичний комплекс у кількох регіонах РФ. За оцінками, компанія втратила до 22% своїх складських площ, а збитки можуть сягати 400 мільярдів рублів.
Також Сили оборони продовжують завдавати ударів по ворожих НПЗ. Після атак на підприємства в Ярославлі, Самарі та Башкортостані обсяги переробки нафти в Росії впали до найнижчого рівня з 2002 року. Виробництво пального стало приблизно на третину нижчим за сезонну норму, через що Росія була змушена значно збільшити імпорт бензину й дизельного пального з Білорусі.
На окупованих українських територіях військові продовжують знищувати енергетичні та логістичні об’єкти. З початку липня було уражено 187 енергетичних вузлів, зокрема підстанції біля Маріуполя, Мелітополя, Кадіївки та Зуївської ТЕС. Під вогневим контролем опинилися окремі ділянки трас М-14 і М-18, що забезпечують сполучення Криму з Маріуполем. Також було уражено залізничний міст біля Світлодолинського, ремонтні бази військової техніки у Вільному та Вовчанську, а в Бєлгороді — будівлю університету, яку російські військові використовували для підготовки операторів FPV-дронів.
Міжнародний аспект
Литва та Польща попередили про ризик російських провокацій проти східного флангу НАТО. За оцінкою аналітиків, Росія може використати захоплені українські безпілотники для інцидентів у повітряному просторі країн Балтії та спробувати покласти відповідальність на Україну.
Тим часом у Німеччині поблизу українського вантажного літака в аеропорту Лейпциг / Галле виявили дрон із вибухівкою, а ще один безпілотник зіткнувся з іншим вантажним літаком. Німецькі правоохоронці розглядають це як серйозне посилення загроз для логістики західної допомоги.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що від початку року Україна отримує приблизно втричі менше протиракетних перехоплювачів, зокрема для систем Patriot. За його словами, частину ресурсів партнери спрямували на Близький Схід.
-e6ce5dab8b32061c54c8cd8006fb716b.jpg)
-42d1c0895664a2e239c97891fb16e01a.jpg)
