Кадрові зміни в командуванні ЗСУ та удари по логістиці ворога. Новини війни

Про головні події війни за тиждень розповідаємо детальніше на основі звітів Інституту вивчення війни.

Кадрові зміни

Увечері 21 липня Президент України Володимир Зеленський звільнив з посади Головнокомандувача ЗСУ генерал-полковника Олександра Сирського. Новим Головнокомандувачем призначили генерал-майора Михайла Драпатого. До цього, з червня 2025 року, він був командувачем Об’єднаних сил, а раніше, з листопада 2024 року до червня 2025 року, очолював Сухопутні війська.

Наступного дня, 22 липня, Президент призначив нового начальника Генерального штабу ЗСУ. Ним став генерал-майор Ігор Скибюк, який замінив на цій посаді генерал-майора Андрія Гнатова. До призначення Скибюк працював заступником начальника Генерального штабу, а перед цим командував Десантно-штурмовими військами України.

Аналітики зазначають, що зміни відбулися на тлі активізації російських наступальних дій та підготовки України до можливих переговорів восени 2026 року.

Ситуація на фронті

Російські війська продовжують наступальні дії на кількох напрямках, однак жодна зі сторін, за даними аналітиків, не досягла значного оперативного прориву.

На Харківщині українські військові просунулися на півночі області. Водночас росіяни намагаються закріпитися в Козачій Лопані, щоб запускати дрони по Харкову.

На Донеччині найважча ситуація зберігається біля Костянтинівки. Попри заяви Росії про захоплення міста, українські сили продовжують утримувати позиції в центрі та на північному заході. Російські підрозділи дедалі частіше використовують тактику малих штурмових груп, які намагаються проникнути в тил українських позицій.

Російські війська також просунулися в напрямку Добропілля. 22 липня вони вперше за рік провели механізований штурм на цій ділянці. Українські захисники відбили атаку та знищили більшість ворожої техніки ще до її наближення до лінії фронту.

На Сумщині російська армія значно збільшила кількість авіаударів. Водночас українські військові провели успішні контратаки поблизу Юнаківки та Миропілля.

На півдні українські сили зачистили райони поблизу Гуляйполя від російських груп та взяли в полон 64 окупантів. На Оріхівському напрямку росіяни вперше з лютого провели механізований штурм із використанням квадроциклів, але українські військові його відбили.

На Херсонщині тривають удари дронами. Російські оператори атакують цивільний транспорт на правому березі Дніпра. Водночас СБУ завдала удару дронами по координаційному вузлу ФСБ Росії.

Масовані атаки та обстріли України

Протягом 20–23 липня Росія продовжувала масовані повітряні атаки по Україні, застосовуючи ударні дрони, ракети, керовані авіабомби та нові дрони-приманки. За чотири дні окупанти випустили понад 530 безпілотників і 14 ракет. Більшість повітряних цілей українські сили ППО знищили, однак у кількох областях зафіксували влучання в житлові будинки, промислові підприємства та об’єкти енергетичної інфраструктури.

Одним із наймасштабніших ударів стала атака в ніч на 22 липня, коли Росія застосувала 216 дронів і чотири ракети. Наступної ночі окупанти випустили ще 168 безпілотників і шість ракет.

20 липня Павлоград на Дніпропетровщині вперше атакували модернізованою керованою авіабомбою, яка долетіла приблизно за 80 кілометрів від лінії фронту. Уже 23 липня російський удар по харчовому підприємству в місті забрав життя чотирьох людей, ще 27 отримали поранення.

За даними аналітиків, на Сумщині різко зросла кількість ударів керованими авіабомбами. Із початку червня по Сумах випустили близько 70 КАБів, тоді як за попередні чотири місяці таких ударів було лише чотири.

У Київській області російський удар знищив склад UNICEF у Білогородці, де зберігалося понад 106 тисяч одиниць гуманітарної допомоги. У Херсоні російські військові продовжували атакувати цивільний транспорт FPV-дронами. 22 липня внаслідок удару по маршрутному автобусу загинула одна людина.

Росія також почала масово використовувати дрони «Пародія», які не мають бойової частини й призначені для перевантаження української системи ППО. Крім того, окупанти модернізують керовані авіабомби, збільшуючи дальність їхнього польоту. Через постійні удари по енергетичній інфраструктурі в низці областей України регулярно виникають перебої з електропостачанням.

За даними ООН, саме посилення російських атак на великі міста призвело до рекордної кількості жертв серед цивільного населення у червні 2026 року. Тоді загинули 293 людини, ще 1 990 отримали поранення.

Атаки на окуповані території та РФ

Цього тижня основними цілями стали нафтова інфраструктура, склади, військові аеродроми, системи протиповітряної оборони, енергетичні об’єкти та транспортні маршрути.

Українські сили атакували нафтобази й нафтопереробні підприємства в кількох регіонах Росії, а також логістичні центри Wildberries, які, за словами Президента Володимира Зеленського, Росія використовує для зберігання військового обладнання та комплектуючих для дронів.

Під ударами також опинилися військові аеродроми та системи ППО. Україна пошкодила винищувач МіГ-29 і комплекс «Панцир-С1» на аеродромі «Халіно». Супутникові знімки підтвердили знищення стратегічного бомбардувальника Ту-95 на авіабазі «Енгельс-2» після попередніх атак. Крім того, українські сили уразили кілька російських систем ППО в Краснодарському краї.

У Криму Україна продовжила удари по енергетичній інфраструктурі, що спричинило перебої з електропостачанням у кількох містах.

На Херсонщині, Донеччині та Луганщині Україна атакувала військові об’єкти, склади боєприпасів, залізничну інфраструктуру, військові колони та паливозаправники.

Ці удари ускладнили роботу російської нафтопереробної галузі та логістики. У відповідь Росія почала шукати додаткові джерела дизельного пального, запровадила обмеження на польоти над Москвою та активізувала спроби протидіяти українському підпіллю на окупованих територіях.

Ситуація в морі

Україна посилила удари по російській морській логістиці, а Росія активізувала атаки на цивільне судноплавство, що створило серйозні ризики для морської торгівлі в регіоні.

У ніч на 20 липня українські сили уразили три російські нафтові танкери та чотири суховантажі. За словами командувача Сил безпілотних систем Юрія Бровді, з 6 до 22 липня українські підрозділи уразили загалом 196 російських суден, серед яких танкери та балкери.

Також Україна атакувала російські засоби контролю морської обстановки. 20 липня СБУ за допомогою дронів уразила радіолокаційну станцію «Буссоль-С» поблизу окупованих Хорлів, яку РФ використовувала для виявлення та супроводу надводних цілей.

Росія у відповідь посилила удари по цивільних суднах. Війська РФ атакували турецьке судно Golden Leo під прапором Гвінеї-Бісау, внаслідок чого загинули 10 членів екіпажу. 21 липня також зафіксували удар по ліберійському судну LPG Gas Libson біля узбережжя Румунії.

Росія почала застосовувати проти цивільних суховантажів важкі протикорабельні ракети, які запускають із літаків Ту-22 або берегових комплексів. Через загрозу атак 22 липня судновласники призупинили заходи комерційних суден до українських портів, і протягом доби жодне торговельне судно не зайшло в Україну.

Обмеження торкнулися і російської морської інфраструктури. У Новоросійську запровадили заборону на рух суден у нічний час через загрозу українських ударів. Казахстан також призупинив відвантаження нафти через Каспійський трубопровідний консорціум через ризики для терміналів у Новоросійську.

Удари по транспортних шляхах і морських маршрутах ускладнили перевезення палива до Криму. Російські перевізники зіткнулися зі зростанням страхових витрат, а морський трафік у регіоні скоротився через загрозу атак безпілотників.