Паливна криза в РФ та ізоляція Криму. Новини війни

Про головні події війни розповідаємо детальніше на основі звітів Інституту вивчення війни.

Ситуація на фронті

Найскладнішою залишається ситуація на Донеччині. У районі Костянтинівки російські підрозділи намагалися проникати в місто малими групами, але не змогли встановити повний контроль. Українські військові відновили частину позицій та продовжували зачистку околиць від окупантів.

На Покровському та Добропільському напрямках ворог активно намагався прорватися до Добропілля. Через дефіцит пального, спричинений українськими ударами по нафтопереробних об’єктах, росіяни почали використовувати для штурмів електричні мотоцикли та скутери.

На Куп’янському та Лиманському напрямках окупанти мали лише незначні успіхи. Через великі втрати вони змінили тактику та почали атакувати меншими групами, часто використовуючи квадроцикли. Також аналітики повідомляють про нестачу пального у російських військ.

На Харківщині російські сили продовжували спроби інфільтрації в прикордонних районах, а біля Вовчанська активно застосовували дрони, зокрема нові оптоволоконні БпЛА. На Сумщині ворог проводив обмежені наступальні дії та засилав диверсійні групи, однак українське командування підтвердило контроль над Івольжанським.

На півдні українські удари по мостах і логістичних вузлах суттєво ускладнили постачання російських військ із Криму. На Гуляйпільському напрямку окупанти були змушені скоротити інтенсивність наземних атак і перейти до перегрупування, одночасно збільшивши кількість авіаударів керованими бомбами.

У Криму триває кампанія з ізоляції півострова. Сили оборони пошкодили залізничний міст через Північно-Кримський канал, що ускладнило перевезення військових вантажів.

Окремо українська сторона звертала увагу на активне використання Росією інформаційних операцій, зокрема поширення згенерованих штучним інтелектом відео про нібито захоплення українських міст, що не відповідало реальній ситуації на фронті.

Атаки на РФ та окуповані території

Українські сили продовжують завдавати ударів по важливих військових і стратегічних об’єктах у тилу Росії. Під атаки потрапили центри космічного зв’язку у Московській та Володимирській областях, які забезпечують супутниковий зв’язок. Також були уражені газопереробні заводи в Оренбурзькій області, нафтопереробні підприємства в Башкортостані та нафтобаза в Краснодарському краї. Також аналітики повідомляють про диверсії на газорозподільчих об’єктах у Московській та Тверській областях.

Ударів зазнали і військові підприємства та склади. У Воронежі пошкодили завод, що виготовляє компоненти для російських ракет і систем ППО. Під Санкт-Петербургом було знищено великий арсенал Балтійського флоту, а в Бєлгородській області атакували командні пункти, склади безпілотників та інші військові об’єкти.

В окупованому Криму Україна продовжує послаблювати російську оборону. Під ударами опинилися військові аеродроми, комплекси ППО та радіолокаційні станції. Також були пошкоджені енергетичні об’єкти, що призвело до перебоїв з електропостачанням. Знищення залізничного мосту через Північно-Кримський канал ускладнило постачання військ, а через загрозу нових ударів окупаційна влада почала скасовувати частину поїздів.

На окупованих територіях Запорізької, Донецької та Луганської областей українські сили атакували мости, залізничні вузли та маршрути постачання, щоб ускладнити перекидання техніки, пального й боєприпасів.

За даними аналітиків, ці удари вже вплинули на російську логістику. У Росії різко зафіксували найбільший за 20 років стрибок цін на бензин, у деяких регіонах запровадили обмеження на продаж пального, а частину систем ППО довелося перекинути з фронту для захисту Москви та Керченського мосту.

Атаки на Україну

Основними цілями російських атак були об’єкти енергетики, газової та залізничної інфраструктури, промислові підприємства, а також цивільні будівлі.

У ніч на 22 червня Росія запустила ракету «Іскандер-М» і 88 дронів різних типів, 23 червня — 135 безпілотників, 24 червня — 101 дрон, а 25 червня — ще одну ракету «Іскандер-М» і 90 безпілотників.

Внаслідок обстрілів були пошкоджені енергетичні об’єкти в Одеській, Дніпропетровській, Миколаївській, Запорізькій, Чернігівській, Сумській та Київській областях, що спричинило перебої з електропостачанням. У ніч на 25 червня російські війська також завдали удару по газовій інфраструктурі. Загалом за останні два місяці вони атакували понад 150 українських газових станцій.

Росія продовжувала обстрілювати залізничну інфраструктуру. 25 червня у Запоріжжі двічі під удар потрапили потяги, загинув один залізничник. Також під атаками опинилися залізничні об’єкти на Харківщині.

Одним із найтрагічніших став ракетний удар по Кривому Розі 23 червня. Ракета «Іскандер-М» влучила у місто, пошкодивши промислові підприємства, заклади освіти, культурні установи та житлові будинки. Загинули щонайменше троє людей, ще 23 були поранені.

24 червня в Новопетрівці на Херсонщині внаслідок російського удару загинули двоє міжнародних фахівців із розмінування організації Norwegian People’s Aid, ще п’ятеро людей зазнали поранень.

Російські війська також продовжували застосовувати тактику «подвійного удару», повторно обстрілюючи місця, куди прибували рятувальники. Такі атаки були зафіксовані 23 червня в Нікополі та 25 червня в Сумській області.

У Чорному морі Росія посилила атаки на цивільне судноплавство. У ніч на 22 червня дрони атакували торговельні судна під прапорами Панами, Палау та Белізу. На турецькому судні Victress спалахнула пожежа. Загинув один член екіпажу — громадянин Єгипту. Також російські сили намагалися застосувати морські безпілотники, оснащені системами Starlink, однак їх виявили й знищили.

Міжнародні заяви та підтримка

У період з 22 по 25 червня Росія знову заявила про готовність до переговорів, але лише на власних умовах. Кремль вимагає, щоб Україна відмовилася від вступу до НАТО, скоротила свої Збройні сили, визнала окуповані території російськими та надала російській мові й церкві особливий статус. Також Москва відмовляється від будь-якого припинення бойових дій без виконання цих вимог.

25 червня держсекретар США Марко Рубіо спростував заяви Росії про нібито таємні домовленості між Вашингтоном і Москвою щодо завершення війни. Він наголосив, що жодних угод не було досягнуто. Водночас у США заявили, що зараз Україна має перевагу на полі бою, а удари по російських військових і промислових об’єктах змушують Кремль витрачати додаткові ресурси.

США продовжують надавати Україні військову допомогу, зокрема, далекобійні боєприпаси. Європейські партнери також посилюють тиск на Росію. Зокрема, Франція затримала танкер російського «тіньового флоту», який використовувався для обходу санкцій.

Росія також намагається посилити тиск на Білорусь, щоб залучити її до активнішої підтримки війни. Водночас президент України Володимир Зеленський повідомив, що після попередження з боку України з 22 червня припинили роботу білоруські ретранслятори, які допомагали координувати російські безпілотники.

Ситуація на окупованих територіях

Після українських ударів окупаційна влада призупинила роботу більшості дитячих таборів у Криму, зокрема «Артеку», до 1 вересня. Дітей вивозять із півострова, що створює ризик їхнього подальшого переміщення до Росії. У Криму також виникли перебої з електропостачанням і водою, запровадили обмеження на продаж пального, а сім’ї російських військових дедалі частіше залишають півострів.

Окупаційна влада готується провести 20 вересня вибори до Держдуми на захоплених територіях. Водночас людей змушують оформлювати російські паспорти через портал державних послуг, оскільки без них дедалі складніше отримати соціальні виплати та інші базові послуги. На окупованій частині Донецької області встановлюють нові системи відеоспостереження для контролю за населенням.

Росія також посилює економічний контроль. Російський банк активно відкриває нові відділення, щоб зробити місцевих жителів і бізнес залежними від російської фінансової системи. У Маріуполі та Бердянську планують відкрити митні пункти для вивезення українського зерна, металу та інших товарів через російську систему.

Репресії проти місцевих жителів тривають. Окупаційні суди призначають тривалі строки ув’язнення за звинуваченнями у державній зраді або шпигунстві. У деяких випадках підставою для вироків стає навіть наявність українських банківських застосунків у телефоні.