Ядерні навчання в Білорусі, застосування вітчизняної КАБ та ситуація в РФ. Новини війни

Про головні події війни розповідаємо детальніше на основі звітів Інституту вивчення війни.

Загроза з боку Білорусі

Аналітики фіксують посилення російського впливу на військовий потенціал Білорусі.

Зокрема, під час спільних навчань 18—21 травня Росія та Білорусь відпрацювали застосування нестратегічної ядерної зброї. У маневрах були задіяні комплекси «Іскандер-М» та авіація. Водночас аналітики звертають увагу на те, що такі навчання відбулися раніше звичного періоду (зазвичай їх організовують восени), що розцінюється як елемент ядерного тиску на західних партнерів України.

Також аналітики відзначили, що Росія продовжує використовувати територію Білорусі як військовий плацдарм. Попри заяви Олександра Лукашенка 21 травня про відсутність планів вступу у війну за умови відсутності прямої загрози Білорусі, Володимир Зеленський попереджав про посилення тиску з боку Кремля з метою можливого залучення білоруської армії до конфлікту.

У ширшому контексті експерти говорять про поглиблення інтеграції у сфері безпеки, внаслідок чого Білорусь дедалі більше втрачає самостійність, зокрема після змін до конституційних положень щодо відмови від неядерного статусу під впливом Росії.

Ситуація на фронті

За даними аналітиків, українські сили почали повертати собі тактичну ініціативу на кількох ділянках фронту, змушуючи російські війська переходити до оборони.

На Харківському напрямку російські війська значною мірою відмовилися від механізованих штурмів через великі втрати та перейшли до тактики інфільтрації (проникнення, — mm) малими групами. Окупанти використовують дрони для «полювання» на цивільні автомобілі на кільцевій дорозі Харкова («людське сафарі»), що ускладнює логістику.

На Куп’янському напрямку станом на 18 травня українські сили зачистили більшість російських позицій у самому Куп’янську. Через значні втрати російське командування почало перекидати війська, зокрема частину 47-ї танкової дивізії, з-під Куп’янська на Лиманський напрямок, що, на думку аналітиків, може свідчити про тимчасову відмову від планів захопити місто.

У Запорізькій області в результаті контрнаступів, що тривають з кінця квітня, Сили оборони звільнили населені пункти Мала Токмачка та Білогір’я. Це, за даними аналітиків, фактично зупинило просування ворога в бік Оріхова та Запоріжжя.

Повітряні атаки РФ

З 17 по 21 травня 2026 року Росія здійснила серію масованих повітряних атак по Україні, використовуючи сотні дронів і балістичні ракети. Основні удари були спрямовані на енергетичні об’єкти, житлові райони та портову інфраструктуру.

Найбільша атака була в ніч на 18 травня, коли ворог випустив 546 повітряних цілей, серед них 14 балістичних і 8 крилатих ракет, а також понад 500 дронів різних типів. Під ударом опинилися Дніпро та область, також постраждали Одеса, Чернігівська, Харківська, Кіровоградська та Херсонська області. Повідомлялося про щонайменше 33 постраждалих цивільних.

У ніч на 19 травня РФ запустила 209 дронів, більшість із них збили, але в Прилуках удар по торговому центру та житлових будинках призвів до загиблих і поранених. 19—20 травня атаки продовжилися двома хвилями: спочатку 154 дрони і ракета «Іскандер-М», потім — ще 84 дрони. У Дніпрі загинули двоє людей після влучання по складах і житлових районах.

У ніч на 21 травня ворог застосував 116 дронів і ще одну ракету «Іскандер-М». У Дніпрі були поранені, а в Конотопі — загиблі та постраждалі. Також відомо про удари по залізничній інфраструктурі в кількох регіонах.

За цей період Росія активніше почала використовувати балістичні ракети та нові швидші типи дронів, намагаючись перевантажити українську ППО. Україна у відповідь посилює захист неба, зокрема за рахунок дронів-перехоплювачів і розвитку власних оборонних технологій.

Удари України по території РФ та логістиці окупантів

Україна почала застосовувати першу вітчизняну керовану авіабомбу (КАБ-250) з бойовою частиною 250 кг, що дозволяє атакувати цілі на відстані десятків кілометрів і знищувати захищені об’єкти в оперативному тилу.

Ця кампанія ударів має на меті не лише пряме знищення військового потенціалу, а й підрив економічної спроможності РФ вести війну.

Попри зростання доходів від нафти через світові ціни, внутрішні проблеми з переробкою та дефіцит бюджету змушують Росію вже четвертий місяць поспіль розпродавати золоті резерви для покриття витрат.

З 18 по 21 травня українські сили посилили далекобійні удари по території Росії та окупованих регіонах, зосередивши атаки на нафтовій інфраструктурі, логістиці та військових об’єктах.

Українські підрозділи вдарили по нафтопереробному заводу «Лукойл-Нижньогороднафтооргсинтез» у Кстово, пошкодили установку первинної переробки нафти АВТ-6. Також вони влучили в Ярославський НПЗ і нафтову насосну станцію «Ярославль-3», де пошкодили чотири резервуари загальною місткістю до 140 тис. м³.

21 травня українські сили атакували Сизранський НПЗ у Самарській області на відстані понад 800 км від кордону. Окремо вони завдали удару по хімічному заводу «Азот» у Невинномиську.

За даними аналітиків, через ці атаки частина великих НПЗ у центральній Росії скоротила або зупинила виробництво, що вплинуло на понад 30% випуску бензину та 25% дизельного пального.

На окупованих територіях Сили оборони атакували командні та логістичні об’єкти з метою ізоляції поля бою. У Херсонській області вони завдали удару по Арабатській стрілці, де уразили командний пункт ФСБ, унаслідок чого загинули або зазнали поранень близько 100 окупантів. У Донецькій області вони вдарили по центру підготовки операторів дронів у Сніжному, де ліквідували 65 осіб.

Дипломатія та підтримка партнерів

Під час візиту Володимира Путіна до КНР 19–20 травня угоду щодо газопроводу «Сила Сибіру-2» підписати не вдалося. Аналітики розцінюють це як дипломатичний сигнал про складнощі у переговорах для Росії.

Водночас з’явилася інформація, що у 2025 році китайські військові нібито проводили підготовку російських операторів дронів у закритому форматі.

На економічному рівні ситуація в РФ також погіршується: за перші п’ять місяців 2026 року бюджетний дефіцит сягнув близько 80 млрд доларів.